Частка Казахстану у світовому хешрейті Біткоїна сьогодні становить 6,4%. Для порівняння: у першому кварталі 2022 року цей показник був на рівні 18%, повідомив віцеголова ClimateTech Деніель Баттен.
За його словами, це спричинило зниження викидів вуглецю у мережі Біткоїна на 10%.
Нині частка енергетичних ресурсів із нульовим рівнем викидів у мережі Біткоїна становить 52,2%. Таким чином, використання чистої енергії зросло на 2,9% з початку 2022 року. Інші 47,8% потужностей, як і раніше, використовують викопне паливо.
Баттен підрахував, що якби Казахстан зберіг свою частку на рівні 18%, то 50,7% нинішньої мережі BTC становила б енергія на викопному паливі й лише 49,3% споживали б ресурси з нульовим рівнем викидів. Це пов'язано з тим, що більшість енергосистеми Казахстану функціонує на викопному паливі, зокрема на вугіллі.
Наприкінці жовтня 2022 року стало відомо, що Казахстан зберіг за собою статус третьої країни за вкладом потужностей у хешрейт Біткоїна.
Лідером рейтингу залишилися США, чия частка у загальній швидкості хешування становила 37,84%. На другому місці розмістився Китай з показником 21,11%. А частка Казахстану становила 13,22%.
На початку грудня Мажиліс (нижня палата) парламенту Казахстану ухвалив у другому читанні законопроєкт «Про цифрові активи Республіки Казахстан», який запроваджує нові податки та встановлює механізми взаємодії майнерів біткоїна з національною енергетичною мережею.
Згідно з документом, майнери зможуть використовувати енергію із загальної мережі лише у разі виникнення профіциту. До того ж вони будуть змушені проводити всі операції через національну біржу.