Законодавчо, обіг біткоїна та криптовалют у Казахстані заборонено. Під обігом мається на увазі купівля, продаж та зберігання. Проте, є одне «але» згідно з яким оборот цифрових активів дозволено на біткоїн-біржах, що функціонують на території Міжнародного фінансового центру «Астана» (МФЦА), що діє за принципами англійського права.
У липні 2022 року на базі МФЦА, розташованого на території виставкових павільйонів Експо-2017, запустили пілотний проєкт спеціалізованої платформи, що забезпечує діяльність біткоїн-бірж.
На сьогодні Комітет МФЦА з регулювання фінансових послуг (AFSA) надав ліцензію на управління платформою цифрових активів та надання кастодиальних послуг шістьом компаніям: Biteeu Eurasia, ATAIX Eurasia, Upbit Eurasia, Xignal&MT, SD Group та Eurasia Blockchain Fintech Group Limited. На завершальному етапі отримання ліцензії знаходиться і найбільша у світі біткоїн-біржа Binance, яка вже отримала принципове схвалення AFSA.
Передували запуску пілотного проєкту поправки до постанови правління Національного банку №188, що дозволяють біржам із МФЦА відкривати банківські рахунки.
Пілотний проєкт за заявами регулятора триватиме до кінця року, після чого його або продовжать, або оголосять офіційний запуск.
Отже, юридично зберігати й торгувати біткоїнами в Казахстані дозволено лише на шістьох біржах у МФЦА. Однак, враховуючи, що запуск платформи здійснили лише цього року, то напрошується питання: яким чином цифровими активами володіють понад 300 000 громадян?
Якщо заглибитись у законодавство, то можна зауважити, що хоча торгівля биткоїном і заборонена, покарання за його незаконний обіг не передбачено.
Тобто, де-юре оборот заборонено, а де-факто ви можете використовувати та зберігати біткоїни та криптовалюти не лише на холодних гаманцях, а й на облікових записах найбільших бірж. Також в законі відсутні не лише санкції щодо незаконного обігу, а й не існує вимог, згідно з якими ви повинні надати дані про ваші цифрові активи.
Важливо наголосити, що все це не стосується цифрового майнінгу. Втім, зараз розробляється законопроєкт «Про цифрові активи», в якому опрацьовується питання регулювання цього моменту.
Влада не хоче йти шляхом Узбекистану – блокувати доступ до найбільших бірж. Це може призвести до псування іміджу країни та викликати роздратування серед вітчизняних майнінгових компаній, а також міжнародних гравців, які планують прийти в країну. Крім того, для пересічних громадян це не стане серйозним бар'єром, оскільки завжди можна отримати доступ до торгових майданчиків за допомогою VPN-сервісів.
Наразі усім біржам та іншим біткоїн-компаніям необхідно мати ліцензію на надання послуг на території МФЦА. Це дозволяє відкрито залучати користувачів на свої майданчики не лише з Казахстану, а й із країн СНД, оскільки юрисдикція МФЦА дозволяє обслуговувати нерезидентів.
Подальший розвиток залежатиме від результатів пілотного проєкту, що дасть можливість вносити корективи в поточні регуляторні моменти. Разом з тим, важливим моментом стане новий закон «Про цифрові активи», який включає питання майнінгу біткоїна та обігу таких активів у країні.
Однак найближчими роками, очікувати, що оборот біткоїна та криптовалют буде дозволений поза МФЦА не варто.
Це гостьова публікація аналітика Азамата Ахметжанова. Висловлені думки автора є його власними та не обов’язково збігаються з позицією Bitcoin Magazine або BTC Inc.