Ще у 2022 році Казахстан був третьою країною у світі за часткою у глобальному хешрейті. А декілька місяців після заборони майнінгу в Китаї він навіть посідав другу позицію. Успіх країни був забезпечений дешевою електроенергією, досить лояльним регулюванням та низьким оподаткуванням (на той час) та вигідним географічним розташуванням (поруч з Китаєм, звідки багато майнерів емігрували саме до Казахстану).
Здавалося, що Казахстан зможе стати одним із центрів Біткоїн-індустрії не лише у сфері майнінгу. Зокрема Міжнародний фінансовий центр «Астана» виступав як новий фінансовий хаб, який у тому числі сприяв розвитку Біткоїн-компаній та інновацій. Тут створювалися унікальні можливості для розвитку за моделями ОАЕ та Сінгапуру з залученням інвестицій та розвитком відповідної Біткоїн-інфраструктури.
Але останні півтора року тренд змінився на протилежний. Якщо на своєму піку Казахстан забезпечував 18% загальносвітового хешрейту, то зараз лише 4%. Електромережа країни виявилася негнучкою через порівняно невелику роль відновлювальних джерел енергії (на вугілля та природний газ припадає майже 90% електроенергії, що видобувається в країні). Тож на певному етапі почав утворюватися дефіцит електроенергії.
На тлі цих подій уряд країни прийняв досить дивне рішення. Замість того, щоб реформувати енергосистему (в тому числі за допомогою майнерів, які зацікавлені у впровадженні останніх технологій), були запровадженні численні обмеження.
По-перше, ціни на електроенергію були підвищені. До того ж майнери як промислові виробники тепер повинні сплачувати за енергію за підвищеними тарифами. По-друге, боротьба з нелегальними майнерами велася не шляхом їх переведення у легальний бізнес, а шляхом повного припинення бізнесу. По-третє, були запроваджені нові закони, які вкрай негативно позначилися на майнінгу.
Зараз всі майнери у Казахстані мають пройти складну процедуру ліцензування. До того ж вони можуть працювати виключно з ліцензованими біржами та пулами для майнінгу, а вибір у країні залишається досить обмеженим. У разі виникнення дефіциту в електромережі майнери виявляються останніми у черзі споживачів, які отримають доступ до енергоресурсів. Насамкінець запровадження додаткового податку на споживання електроенергії майнерами робить Казахстан все менш конкурентоспроможним глобально.
Тож не дивно, що все більше компаній релокують свої потужності до інших країн: у сусідній Китай, багату енергоресурсами Канаду чи навіть такі екзотичні для майнінгу країни, як ОАЕ чи Оман, які, попри складні кліматичні умови, створюють оптимальні умови для бізнесу.
Відомий експерт у сфері майнінгу Джаран Меллеруд зазначає наступне: «З прийняттям нового закону казахстанська індустрія майнінгу опинилася на роздоріжжі. Або закон забезпечить стабільне регуляторне середовище, необхідне для сталого розвитку галузі, або його суворі правила знищать те, що залишилося від індустрії».
На жаль, поки що ситуація розвивається за негативним сценарієм.
На додачу до проблем з регулюванням майнінгу, з вересня цього року Казахстан розпочав активно розвивати проєкти у сфері цифрових валют центробанків (CBDC). Згідно з офіційною заявою від 15 вересня, Казахстанський центр міжбанківських розрахунків реорганізували у Національну платіжну корпорацію (НПК). Новий орган буде здійснювати нагляд за національною платіжною системою, включаючи послуги міжбанківського клірингу, грошові перекази та цифрову ідентифікацію.
Наразі пілотний проєкт CBDC у Казахстані перебуває на стадії тестування в контрольованому середовищі з реальними споживачами та продавцями. Одним з головних партнерів проєкту є найбільша у світі біржа з торгівлі цифровими активами Binance. Для тестування цифрового тенге використовується блокчейн Binance – BNB Chain.
Зрозуміло, що такі ініціативи мають цілу низку проблем. Навіть сам по собі пріоритет на розробку й запровадження цифрового тенге вказує на те, що уряд прагне досягти тотального фінансового контролю над населенням з можливістю запровадження майже необмежених санкцій або обмежень проти будь-якого громадянина чи групи. Звичайно, не можна навіть вести мову про забезпечення фінансової свободи за таких умов.
До того ж співробітництво з Binance та альтернативними блокчейнами не може забезпечити належної фінансової стабільності та надати гарантії майбутнім власникам цифрового тенге. Binance навіть зараз стикається з цілою низкою проблем у різних юрисдикціях, а її блокчейн значно поступається блокчейну Біткоїна. Можливо, майбутні технологічні та економічні проблеми лише заохочуватимуть людей активніше переходити на BTC.
Але поточні тенденції посилають вкрай негативний сигнал учасникам Біткоїн-індустрії. Тому більшість компаній можуть надавати перевагу іншим юрисдикціям для реалізації власних проєктів.
Казахстан стрімко втрачає власні конкурентні позиції як у сфері майнінгу, так і в інших сегментах Біткоїн-індустрії. Підприємці та інвестори вже не розглядають Казахстан як одну з найпривабливіших країн для Біткоїн-бізнесу. Останні регуляторні рішення лише посилюють цей тренд, а CBDC-ініціативи ще й порушують базові права й свободи населення.
Експерти вважають, що ще не пізно радикально змінити ситуацію у цій сфері. Зокрема більш лояльне регулювання, нижчі податки та кращий доступ до дешевої електроенергії для майнерів можуть повернути Казахстану втрачені позиції на глобальній арені. Але часу на запровадження таких реформ стає все менше, адже світова конкуренція у Біткоїн-індустрії дедалі зростає.