Киргизстан: прихований потенціал для майнінгу

Загальна характеристика

Киргизстан знаходиться у Центральній Азії та межує зокрема з лідерами галузі: Казахстаном та Китаєм. Але наразі країна не поспішає використовувати успішні моделі своїх сусідів і майнінг розвивається непослідовно. Втім почнемо із загальної характеристики країні.

Киргизстан має низький рівень економічного розвитку, адже за купівельною спроможністю на душу населення країна посідає лише 134-е місце у світі. Близько 80% її території припадає на гори, що створює відповідні плюси й мінуси для розвитку економіки. До того ж країна має понад 25 000 річок. Гірські річки створюють унікальні можливості для розвитку гідроенергетики, що наразі є головним відновлювальним джерелом для біткоїн-майнерів.

Політична ситуація у країні залишається вкрай нестабільною, адже за останні 18 років відбулося три масштабні політичні кризи. Регуляторне середовище залишається невпорядкованим, що призводить до непропорційного зростання тіньового сектору. Розвиток багатьох секторів відбувається за напівлегальними схемами. Як наслідок, інтеграція у глобальну економіку й залучення інвестицій від провідних міжнародних компаній стає проблемою.

Можливості для розвитку майнінгу

Як зазначалося вище, основним ресурсом для розвитку біткоїн-майнінгу в Киргизстані є гідроенергетика, для розвитку якої існують унікальні природні умови. Наразі гідроенергетика генерує 90% електроенергії, що виробляється у країні, а решта припадає на вугілля та нафту.

Попри відсутність належних умов для розвитку біткоїн-майнінгу, його частка в експортному потенціалі Киргизстану вже є досить значною. Як зазначає аналітик Hashrate Index Джаран Меллеруд, якщо мережу Біткоїна порівняти з країнами – експортними партнерами Киргизстану, то вона посідатиме високу сьому сходинку (2,1%) відразу після Китаю.

Галузь майнінгу в Киргизстані (так само як і більшість інших секторів) складається з двох основних груп: легальних майнерів, які працюють офіційно та сплачують відповідні податки, та нелегальних майнерів, які використовують різноманітні схеми для отримання несанкціонованого доступу до джерел енергії чи намагаються ухилитися від сплати податків.

Проте варто відзначити, що підхід до ціноутворення у Киргизстані сприяє розвитку тіньових схем. Тарифи на електроенергію значно різняться залежно від категорії користувачів. Так, приватні споживачі сплачують лише $0,025 за кВт-год., адже уряд субсидує цю категорію. Для промисловості тарифи дещо вищі: $0,033 за кВт-год.; але навіть цей рівень був би дуже привабливим для біткоїн-майнерів. Але уряд виділив майнерів у окрему категорію та встановив для них вдвічі вищий тариф порівняно з іншими промисловими підприємствами: $0,066 за кВт-год.

Не дивно, що за такого економічного циклу чимало майнерів намагаються приховати свою діяльність або реалізовувати різні схеми задля отримання доступу до дешевшої електроенергії. А витрати на електроенергію, як відомо, складають близько 80% від загальних витрат майнерів, тож їх оптимізація стає пріоритетом для них за таких умов.

Необхідні реформи

Зважаючи на наявні проблеми, Киргизстан може увірватися до провідних юрисдикцій для майнінгу лише за умов реалізації наступних реформ у цій сфері. Перш за все, як це не дивно, але Киргизстану варто вийти на новий рівень використання гідроенергетики. Хоча 90%, що припадає на цей вид відновлювальної енергії, є досить високим показником, країна використовує лише незначну частку свого загального гідропотенціалу.

Киргизстан має змогу збільшити видобуток гідроенергії у понад 10 разів, до 143 ТВт-год. Цікаво, що цей рівень перевищуватиме поточне споживання усієї Біткоїн-мережі майже вдвічі. Тобто теоретично Киргизстан міг би стати беззаперечним світовим лідером за часткою хешрейту (без жодного негативного впливу на інші галузі економіки).

Іншим важливим напрямом реформ є встановлення єдиних тарифів на електроенергію для всіх промислових споживачів. Біткоїн-майнери мають бути у тих самих умовах, як і всі інші компанії та підприємства. У такий спосіб можна гарантувати ефективніший розподіл ресурсів, а також сталий розвиток майнінгу відповідно до його ролі в економіці на поточному етапі. До того ж стимули до тіньової діяльності майнерів можуть бути ефективно знижені до мінімуму, адже намагання уникнути надмірних тарифів залишається головною причиною нелегального ринку в країні.

Уряд Киргизстану також має сприяти встановленню й дотриманню чітких правил гри, а також захисту прав приватної власності національних та іноземних інвесторів. Таким чином інвестування у країну ставатиме дедалі доцільнішим, що може стимулювати економічне зростання та запровадження найновітніших технологій як в енергетиці, так і інших галузях.

Стратегічною метою має стати створення кращих умов для ведення бізнесу, ніж у Казахстані та Китаї, де також є певні негативні тенденції відносно майнерів (наприклад, зростання регуляторного тиску, вищі тарифи, нові податки тощо). Тому великі майнінгові компанії можуть бути зацікавлені у релокації у сусідню юрисдикцію в разі, якщо вона запропонує кращу комбінацію з потенційних прибутків та ризиків для бізнесу.

Отже, Киргизстан має приховані резерви зростання у цій галузі, але вищенаведені реформи є обов’язковими для успішної реалізації природного потенціалу з генерації відновлювальної енергії. Центральноазійський регіон, ймовірно, залишиться одним із глобальних центрів з видобутку біткоїнів, але позиції відповідних країн залежатимуть переважно від їхніх регуляторних і економічних кроків.