Реформи Біткоїн-індустрії в Узбекистані: кроки у вірному напрямі

Майнінг та енергетика

За даними Cambridge Electricity Consumption Index, на Узбекистан припадає 0,05% від загального хешрейту, що виробляється у мережі Біткоїна. З одного боку, такий рівень приблизно відповідає економічному розвитку країни (73-тє місце у світі). З іншого боку, зважаючи на вдале географічне розташування та дешеву електроенергію в країні, Узбекистан має можливості для того, щоб грати значно більшу роль у біткоїн-майнінгу.

Сусідство з Казахстаном та Китаєм (які є світовими лідерами з майнінгу) дозволяє потенційно ефективно інтегруватися у новітні майнінгові розробки, а також використовувати недоліки у політиці інших країн (на зразок спроби заборони майнінгу в Китаї у 2021 році) для залучення інвестицій. Дешевша електроенергія у порівнянні з Казахстаном ($0,027–0,041 та $0,053 відповідно) означає, що за інших рівних умов майнери надаватимуть перевагу саме Узбекистану.

Проте потенційним інвесторам заважають регуляторні обмеження. Зокрема від майнінгових компаній вимагають використовувати лише відновлювальні джерела енергії, насамперед енергію сонця. У той самий час, інші джерела енергії, зокрема природний газ та гідроенергія, не використовуються належним чином, і ситуація залишається невизначеною.

Але останні законодавчі ініціативи додають більшої регуляторної визначеності. Міністерство фінансів та Державний податковий комітет нещодавно встановили розмір щомісячних зборів для учасників ринку залежно від їхньої категорії: майнери, біржі, майнінгові пули, криптодепозитарії та криптомагазини. Розмір таких зборів різниться від $250 до $11 000 на місяць.

Такий регуляторний підхід має низку переваг, включаючи законодавче визнання майнінгової та іншої підприємницької діяльності у Біткоїн-сфері. Окрім того, учасники ринку матимуть змогу точно прогнозувати свої видатки наперед, що зменшує невизначеність під час планування довгострокових проєктів та мінімізує корупційні ризики у майбутньому. Встановлення чітких правил та вимог до майнерів та інших категорій сприяє зміцненню конкурентних позицій Узбекистану у порівнянні з іншими юрисдикціями з центральноазійського регіону.

Регулювання бірж та біткоїн-обмінників

Тривалий час офіційна політика Узбекистану полягала у максимальному обмеженні функціонування біткоїн-бірж та обмінників. Так, у серпні майже всі біржі було заборонено, й лише одна продовжувала свою легальну діяльність. Внаслідок цього, резиденти країни не мали можливості вибору й доступу до функціонала Binance, Kraken, Huobi Global тощо. Такі обмеження також негативно впливали на якість послуг та комісії бірж. Тоді ж було заборонено популярний агрегатор обмінників BestChange. Втім згодом Національне агентство перспективних проєктів, передумало й дозволило агрегатору працювати далі.

Керуючий партнер Digital Rights Center Саркіс Дарбанян позитивно оцінює такі реформи. «Ми дуже задоволені, що Національне агентство перспективних проєктів, яке наглядає за цією сферою, максимально відкрито до діалогу та робить усе можливе, щоб Узбекистан, як і Казахстан, став драйвером у Центрально-Азійському регіоні», – зазначив він. За його словами, досвід та регуляторні підходи Казахстану можуть стати у пригоді під час реалізації реформ владою Узбекистану в найближчому майбутньому.

Наступні кроки

Зміна курсу та підходів до законодавчого регулювання галузі в Узбекистані створює необхідний сигнал для іноземних партнерів стосовно інвестиційного клімату в країні. Конкурентні позиції Узбекистану мають зміцнитися вже найближчим часом, але задля суттєвого наближення до лідерів регіону (Китаю та Казахстану) вкрай необхідні додаткові й більш систематичні реформи.

Пріоритетом має стати відмова від протекціонізму в Біткоїн-індустрії та переорієнтація на рівні умови для всіх компаній та підприємців, включаючи резидентів та нерезидентів. На цей час влада Узбекистану все ще надає перевагу вітчизняним біржам та обмінникам, що не дозволяє залучити лідерів ринку з інших країн. Іноземні інвестиції сприяли б створенню нових робочих місць у Біткоїн-індустрії, а також запровадженню інноваційних технологій та повнішого задоволення потреб споживачів.

Іншим важливим напрямом реформ є диверсифікація джерел енергії, що можуть бути використані для майнінгу біткоїнів. Зокрема все більш популярною альтернативою стає гідроенергія, яка не створює екологічних загроз та генерує значні економічні прибутки для майнерів. Проте реалізація потенціалу цього джерела енергії стане можливим лише після запровадження відповідних регуляторних змін на національному рівні. Досвід інших країн може прискорити трансформацію майнінгової індустрії у країні.

Насамкінець податкові реформи мають розвиватися у контексті реалізації довгострокових проєктів та залучення інвестицій, а не отримання максимальних податкових надходжень у короткостроковому періоді. Розвиток Біткоїн-індустрії може сприяти трансформації національної енергетичної галузі, а також прискорити технологічний і економічний розвиток. З урахуванням цього може бути доречним мінімізувати податковий тиск, що також створюватиме конкурентні переваги у порівнянні з іншими юрисдикціями.

Висновки

Останнім часом в Узбекистані відбуваються серйозні зміни у регулюванні майнінгу та Біткоїн-індустрії. Податкова й законодавча визначеність позитивно впливають на інвестиційний клімат у країні. Розширені можливості щодо роботи бірж та біткоїн-обмінників створюють передумови для активнішого використання біткоїна підприємцями, компаніями та населенням. Проте більша лібералізація Біткоїн-ринку та індустрії, а також диверсифікація джерел енергії для майнінгу необхідні для повноцінної трансформації економіки Узбекистану та наближення до високих стандартів регіональних лідерів.