Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв підписав поправки до Податкового кодексу, що стосуються оподаткування майнінгу.
Главою держави, зокрема, підписано закон «Про внесення змін та доповнень до Кодексу «Про податки та інші обов'язкові платежі до бюджету» (Податковий кодекс) та закон «Про введення в дію Кодексу «Про податки та інші обов'язкові платежі до бюджету» (Податковий кодекс), повідомляється на сайті президента.
Спочатку документ ухвалила у двох читаннях нижня палата парламенту Казахстану.
«Встановлюються ставки плати за цифровий майнінг із розрахунком на вирівнювання ціни на електроенергію та плати для всіх майнерів», – прокоментував тоді депутат Аманжан Жамалов, нагадавши, що це робиться для того, щоб у регіонах з дешевою електроенергією не було великої концентрації майнінг-ферм.
Пізніше зміни до Податкового кодексу щодо оподаткування майнінгу схвалив Сенат парламенту Казахстану.
«Законопроєкт передбачає перегляд ставок плати за цифровий майнінг, а також уточнює деякі норми податкового адміністрування», – розповів депутат Гумар Дюсембаєв.
Відповідно до цього документа, з 1 січня 2023 року зміняться ставки плати за майнінг. Новий тариф стане диференційованим і залежатиме від вартості електроенергії (чим вона дорожча – тим менша ставка):
- за вартості 5-10 тенге за 1 кВт·год податкова ставка складе 10 тенге;
- 10-15 тенге за 1 кВт·год - ставка 7 тенге;
- 15-20 тенге за 1 кВт·год - ставка 5 тенге;
- 20-25 тенге за 1 кВт·год - ставка 3 тенге;
- 25 тенге та вище за 1 кВт·год - ставка 1 тенге.
При використанні відновлюваних джерел незалежно від вартості електроенергії податкова ставка для майнерів становитиме 1 тенге за 1 кВт·год.
Однак Казахстану необхідно розвивати не лише майнінг, а й усі інші елементи Біткоїн-індустрії, вважає президент країни.
«Ми маємо максимально використати наш потенціал. Так, ми країна №2 з видобутку криптоактивів, але ми в жодному разі не повинні зберігати виключно сировинний статус», – наголосив він.
У зв'язку з цим Токаєв доручив уряду забезпечити регуляторні умови для розвитку «комплексної цифрової екосистеми».
На тлі цієї ініціативи спеціальна група, що складається з представників уряду, центробанку та інших регуляторів, затвердила правила, відповідно до яких біткоїн-біржі, що працюють на базі Міжнародного фінансового центру «Астана», зможуть відкривати рахунки в банках країни.
Це пілотний проєкт, у рамках якого розроблять відповідну регуляторну базу для розвитку Казахстану як «криптохабу». Надалі це дозволить організувати торгівлю цифровими активами у легальному полі та забезпечить захист прав інвесторів.
«Біткоїн-індустрія – це не лише майнінг. Вона також включає біткоїн-біржі, цифрову валюту, цифрові гаманці тощо. Це така сама галузь, як і інші, що може і має працювати на користь нашої економіки», – наголосив міністр цифрового розвитку Багдат Мусін.