Існує розповсюджена думка, що якийсь уряд (чи теоретично всі уряди одночасно) може заборонити Біткоїн. Хоча уряди можуть приймати будь-які рішення проти Біткоїна, ефективно заборонити його вони не можуть. Чому? Бо це, перш за все, протокол, розроблений Сатоші Накамото і який функціонує вже понад 14 років. Ніхто не може його змінити без загального консенсусу: ані уряди, ані корпорації, ані сам творець Біткоїна.
Щобільше, участь у Біткоїн-екосистемі не потребує дозволів від якогось централізованого органу. Кожен може будь-якої миті почати використовувати BTC чи запускати повну ноду, чи під’єднати обладнання до мережі, роблячи свій внесок у загальний хешрейт. Децентралізація означає також те, що не можна зруйнувати мережу шляхом арешту якогось Біткоїн-лідера або конфіскації серверів чи обладнання.
Заборони та обмеження більш реальні відносно не стільки Біткоїна, скільки майнінгу. Зокрема у США лунає риторика проти алгоритму консенсусу Proof-of-Work з намірами запровадити додаткові податки для майнерів. Проте досвід Китаю доводить, що такі заходи можуть зашкодити лише самій юрисдикції, яка й намагається запровадити такі обмеження.
Відомий біткоїнер Gigi описує Біткоїн таким чином: «Біткоїн найкраще розуміти як силу природи, як приплив або схід сонця. Ваша думка про нього не має значення. Приплив прийде і піде, сонце зійде і сяде, а Біткоїн створить новий блок. Кожні 10 хвилин».
Інший можливий негативний сценарій – масштабна світова енергетична криза. Через те, що майнери використовують електроенергію, така криза може теоретично вплинути на Біткоїн. Але чи зробить вона мережу вразливою? За найбільш імовірного сценарію криза охопить лише певні джерела енергії: наприклад, нафту, газ, вугілля тощо. У цьому випадку майнери перерозподілять ресурси на користь інших джерел: гідроенергетики, ядерної енергії, а також енергії сонця, вітру тощо. Вже зараз на екологічно чисті й відновлювальні джерела припадає понад 50% від загального обсягу енергії, що використовується для майнінгу.
Але що відбудеться за найкритичнішого сценарію, що охопить майже всі джерела енергії (наприклад, внаслідок світової війни чи «ядерної зими»)? У цьому разі хешрейт Біткоїна зменшиться, але блоки так само будуть видобуватися кожні 10 хвилин (через перерахунок складності). Щобільше, енергетична криза охопить і всі інші галузі, тож «атака 51%» на мережу Біткоїна не стане легшою.
Останніми роками (а особливо після появи ChatGPT) з’явилися занепокоєння щодо загроз для Біткоїна з боку моделей штучного інтелекту (ШІ). Насправді найбільш популярні моделі контролюються великими й середніми корпораціями (Google, Meta, OpenAI), які використовують закритий програмний код. Теоретично на певному етапі вони могли б об’єднати зусилля для атаки на Біткоїн.
Але їхніх ресурсів для цього недостатньо. Енергоспоживання Біткоїна становить близько 100 ТВт-год. на рік. Весь сектор ШІ може вийти на цей рівень за чотири роки, проте майнери Біткоїна за цей час можуть ще багаторазово наростити хешрейт. Тож навіть об’єднаних зусиль компаній і моделей ШІ буде недостатньо, щоб переписати історію Біткоїна чи провести хоча б одну сфабриковану транзакцію.
Останній тренд у більшості урядів – це активні розробки й запуск цифрових валют центробанків (CBDC). Вони позиціюються як заміна й «гідна альтернатива» Біткоїну. Іноді навіть намагаються навести начебто переваги CBDC на зразок гарантій від держави, статусу законного платіжного засобу та меншої волатильності. З великих країн Китай запроваджує CBDC найбільш інтенсивно, але й інші держави намагаються не відставати.
Проте навіть мінімальний аналіз вказує на те, що CBDC – це не аналог, а повна протилежність Біткоїна. Окрім характерних недоліків фіатних валют (зокрема інфляції та девальвації), CBDC фактично знищує приватність та дозволяє урядам та центробанкам напряму контролювати фінансові операції будь-якого користувача. До того ж можуть встановлюватися обмеження щодо того, як і на які цілі витрачати кошти, а в деяких випадках рахунки можуть просто заморожуватися без можливості використання коштів.
Але у всього цього є і зворотна сторона: чим активніше запроваджуватимуться CBDC, тим більше зростатиме попит на децентралізовані та незалежні від урядів гроші – біткоїн.
Варто зазначити, що головним елементом Біткоїн-екосистеми є не протокол, не «асіки», не технічні інновації, а біткоїнери, які використовують BTC, запускають ноди, беруть участь у майнінгу, створюють нові Біткоїн- та Lightning-застосунки тощо. Тож якщо Біткоїн і може зазнати невдачі, то лише в одному випадку: якщо люди самі відмовляться від «грошей свободи» і перейдуть на фіат чи CBDC.
Проте ми впевнені, що цього не станеться. Кількість і обсяг біткоїн-транзакцій постійно зростають; хешрейт встановлює нові рекорди навіть на ведмежому ринку; попит з боку інституціоналів також збільшується; а риторику навколо Біткоїна можна почути від найвідоміших політиків та державних діячів світу. Та і взагалі подальша деградація фіата лише робить переваги біткоїна все більш очевидними для користувачів по всьому світу.
Тож чи боїться чогось Біткоїн? Ні, він просто існує і створює унікальні можливості для фінансової свободи для всіх охочих. Ані заборони урядів, ані енергетичні кризи чи атаки ШІ й запровадження CBDC не можуть зупинити Біткоїн. Головне для людей усвідомлювати переваги вільних, незалежних і неінфляційних грошей, щоб зробити вірний вибір. А, зважаючи на те, що біткоїн вже має капіталізацію, що дорівнює показникам Топ-20 провідних фіатних валют світу, його потенціал виглядає значним як ніколи раніше.