Загрози, що несуть FATF та AML

Політика FATF: небажані наслідки

FATF – це міжурядова організація, що була заснована у 1989 році для протидії відмиванню грошей, що отримані незаконним шляхом. FATF також приділяє чималу увагу моніторингу фінансових транзакцій, які можуть бути використані для фінансування тероризму. Організація розробляє AML-стандарти, спрямовані на перешкоджання незаконним транзакціям.

Детальний аналіз демонструє, що FATF не досягає поставлених цілей. Зокрема, банківський експерт Саймон Лелівельдт зазначає, що організація не може ефективно запобігти терактам та розвитку міжнародного тероризму. Всі санкції до злочинців та причетних осіб фактично впроваджувалися вже постфактум. Проте AML-регулювання створює реальні проблеми та перешкоди для мільйонів звичайних користувачів фінансових послуг. Як воно працює?

Якщо чинні норми чи алгоритми (які можуть бути змінені будь-якої миті) вказують на порівняно високі ризики, то операції можуть бути обмежені чи призупинені. Відбувається безпосереднє порушення базових прав людей на отримання доступу до фінансових послуг. А обмеження, що не пов’язані з доведеною незаконною діяльностю, суперечать принципам правового суспільства.

Саймон Лелівельдт звертає увагу на серйозну правову невідповідність: «FATF не належать до міжнародних організацій, що працюють відповідно до Декларацій з прав людини». Відповідно їхні рекомендації призводять до одностороннього перерозподілу обов’язків, у той час, як діяльність FATF належно не контролюється. Експерт Центру з глобального розвитку (Вашингтон, США) Майкл Піза пояснює, що моніторинг проводиться у формі взаємних звітів, що готуються представниками різних країн. А використання спрощених та суб’єктивних процедур не сприяє реалізації правових інструментів.

Експерти з банківського регулювання Ешлі Файф та Джина Перейра зазначають й інші небажані наслідки. Так, обмеження доступу до фінансових послуг непропорційно сильно застосовується до некомерційних організацій, що ускладнює виконання їхніх функцій. Популярними стають практики фінансової дискримінації, коли цілі категорії клієнтів позбавляються основних банківських та пов’язаних з ними можливостей.

Історично банківська таємниця вважалася невіддільною складовою захисту клієнтів. Кожна людина повинна мати право на нерозголошення своїх фінансових транзакцій та обмеження доступу до них третіх осіб. Проте запровадження AML-ініціатив порушує ці гарантії та призводить до концентрації приватної інформації державними та міжнародними органами.

Як це може виправити Біткоїн

Біткоїн пропонує нейтральну мережу для здійснення транзакцій, що відкрита для всіх людей незалежно від їхнього віку, соціально-економічного статусу, регіону проживання тощо. При цьому не можна сказати, що Біткоїн ігнорує проблему незаконних операцій. Навпаки, однією із цілей використання алгоритму консенсусу Proof-of-Work є ефективне попередження ризиків подвійної трати. Лише транзакції, що належать до ланцюжка з максимальним обсягом роботи, вважаються підтвердженими в блокчейні.

Таким чином, намагання отримати неправомірні переваги, що зашкоджують іншим учасникам мережі ефективно попереджаються на ранніх стадіях. До того ж мережа Біткоїна не блокує активи інших осіб, які не вчиняють жодних незаконних дій. Їхня приватність забезпечується на найвищому рівні. Точніше кажучи, кожен власник монет та користувач блокчейну сам визначає оптимальний для нього рівень конфіденційності (наприклад, через використання чи невикористання тих самих адрес, повної ноди, CoinJoin тощо).

Біткоїн не лише повертає традиційні стандарти банківської таємниці, що існували століттями, а й виводить їх на новий рівень. Тепер клієнти (біткоїнери) не залежать від жодного центрального органу чи посередника. Отже, за умов відповідального використання всіх основних інструментів, можна досягти як необхідної приватності, так і мати гарантований доступ до всього спектру фінансових послуг.

У минулі роки критики Біткоїна досить часто стверджували, що він сприяє кримінальній діяльності. Проте дотримання конфіденційності та вірогідність скоєння злочину прямо не пов’язані одне з одним. Щобільше, за даними Chainalysis незаконні транзакції з використанням біткоїна та інших цифрових активів складають лише 0,15% від загального обсягу. Таким чином, діяльність з фінансування тероризму та інших протиправних дій все ще переважно здійснюється через фіатну систему.

Насамкінець контроль над функціонуванням мережі Біткоїна та підтвердженням транзакцій здійснюється самими користувачами. Кожен може використовувати повну ноду та безпосередньо перевіряти всі свої транзакції. Існує також можливість зайнятися майнінговою діяльністю за допомогою відповідного обладнання (як незалежно, так і у межах майнінгового пулу). Такий підхід якісно відрізняється від непрозорої діяльності FATF, що відбувається без належного моніторингу іншими учасниками фінансової системи.

Висновки

Політика FATF, що відбувається під гаслами протидії відмиванню коштів, отриманих злочинним шляхом, порушує базові права користувачів та створює цілу низку додаткових проблем. Нові AML-норми або класифікація транзакції як потенційно ризикової може призвести до обмежень чи блокування акаунту клієнта. Некомерційні організації також суттєво страждають від процедур, що застосовуються FATF.

При цьому Біткоїн створює нову систему грошових відносин, що поважає приватність учасників та попереджає подвійну трату за допомогою Proof-of-Work. Гіпербіткоїнізація дозволить досягти пропорційного та взаємовигідного включення всіх учасників у глобальну фінансову систему без концентрації влади чи загрози конфіденційності.