Прийняття Біткоїна та спекуляції: заглиблюємося в дилему після краху FTX

Я мрію про той день, коли кількість вкладників на цій планеті перевищить кількість спекулянтів. Та історія з FTX показала нам, наскільки ми далекі від цього.

Проте, на нас чекає світле майбутнє. У цій статті я спробую визначити психологічне підґрунтя недавнього краху FTX, і порозмірковую як ми можемо генерувати інформацію, яка приверне новачків безпосередньо до стандарту біткоїнів і допоможе їм ігнорувати заклик альткоїнів.

Нинішня реальність така, що, на перший погляд, біткоїн поводиться як спекулятивна інвестиція. Технологія NGU – це горезвісний гачок, на який потрапляє більшість новачків, у тому числі і я спочатку. Люди схильні сприймати біткоїн просто як ще один актив, а не як єдину у своєму роді мережу.

У той час як більш спекулятивні трейдери дійсно забезпечують ширше висвітлення Біткоїна, це не гарантує будь-якого реального, тривалого масового прийняття (тобто появи довгострокових вкладників, які розуміють всю революційність та завбачливо зберігають свої кошти у самостійних холодних сховищах).

Трейдинг не є «поганим», але не можна забувати про більш важливу мету біткоїна.

Для окремих осіб Біткоїн – це новий набір технологічних, економічних та соціальних навичок. Для суспільства Біткоїн – це повний перерозподіл нашої фінансової нейронної схеми. Це капітальна модернізація у масштабах епохи Відродження того, як ми колективно бачимо гроші та використовуємо їх. І, на жаль, ми дуже далекі від того, щоб це усвідомлення стало мейнстримом.

FTX – лише одна з багатьох подій, які проливають світло на це фундаментальне питання. Нині глобальний макроекономічний ландшафт перебуває у стані постійного переходу від однієї кризової події до іншої. Ми спостерігаємо як великі біржі розпадаються за одну ніч, бачимо крах альткоїнів і необґрунтовані нападки в основних ЗМІ.

У той час як пуристи-біткоїнери, які самостійно зберігають свої кошти в холодному сховищі, спостерігають за цими подіями як глядачі, цілі та неушкоджені, решта 99% – це ті, хто відчуває на собі основний тягар.

То що ж відбувається? Я бачу це як ситуацію, коли більше людей, ніж раніше, губляться в тумані й не можуть виявити звідки йде сигнал. Нам потрібно показати людям, як орієнтуватися в цьому неймовірно багатому сховищі інформації, яке є кролячою норою Біткоїна (не криптовалюти).

Біткоїн краще розглядати як предмет, який ви глибоко вивчаєте та освоюєте, а не як технологічну акцію, в яку ви інвестуєте.

На відміну від спекуляцій, справжні навички:

– Не залежать від таймінгу ринку.

– Не можуть бути захоплені урядами.

- Не можуть бути втрачені у другій половині дня через волатильність.

- Не «кинуть» вас.

В основі функціонування Біткоїна лежить доказ роботи (PoW).

Ключове слово тут «робота». Так само як майнери можуть гарантувати, що блоки дійсні лише в тому випадку, якщо вони витратили певну кількість обчислювальної потужності на їхнє створення, єдиний спосіб для людей досягти успіху в Біткоїні – це відмовитися від легких шляхів на користь реального навчання та зусиль.

Вчитися непросто. Моя перша спроба зібрати апаратний гаманець була кропіткою. Спроба, яка потребувала багаторазових зусиль, не одразу увінчалася успіхом. Те саме сталося з моїм першим вузлом Umbrel, а також при вивченні того, як правильно створювати резервні копії вихідних фраз.

Яким би нелегким був цей досвід, саме в ці моменти в моєму мозку сформувалися нові нейронні зв'язки. І саме ці нейронні зв'язки озброїли мене знаннями про те, як не лякатися цінової волатильності.

Вивчення Біткоїна – це антитеза фіата

Щоб «увійти» у Біткоїн, не потрібно жодних університетських ступенів, особливої ​​кваліфікації чи технічної або фінансової освіти. Він повністю відкритий для всіх, незалежно від походження та рівня освіти. Не має значення, хто ви, якого кольору ваша шкіра, де ви були і куди прямуєте.

У 2016 році на Blockchain Training Conference Андреас Антонополус описав Біткоїн як «надорганізм», схожий на колонії мурах-листорізів. Мозок окремих листорізів складається всього з десяти тисяч або близько того нейронів. Але разом вони утворюють складне землеробське суспільство окремих вкладників.

Культура вкладників, а не споживачів

Уявіть собі, що всю сукупність знань про Біткоїн помістили в гігантську банку з печивом. Більшість людей дістають печиво з банки й нічого не кладуть назад. Але найкращі біткоїнери використовують свої здобуті знання, уроки і мудрість, і вигадують нові способи застосування, розширення та створення чогось нового для наступного покоління учнів. Біткоїн як сфера знань – це жива істота, яку треба підживлювати.

І вам не потрібно бути розробником, щоб зробити свій внесок у Біткоїн. Письменники, художники, юристи, режисери та навіть нафтові компанії використовують свій унікальний досвід, щоб збагатити галузь.

Як писав у 1960-х роках медіафілософ Маршалл Маклюен, технології, які ми використовуємо, формують наші думки. Отримуючи надійні гроші завдяки використанню апаратних гаманців, створенню власного вузла, майнінгу чи будь-якому іншому способу, який ви досліджуєте в Біткоїні, ви поступово перебудовуєте свою ментальну мережу, пов'язану з тим, як гроші мають функціонувати.

А тепер уявіть, що відбувається в міру того, як цей процес розширюється, коли принципи надійних грошей впроваджуються в ідентичність людей.

Громадські рухи, як зазначено в книзі Чарльза Дахігга «Сила звички», починаються через «[Ці] соціальні звички дружби та міцні зв'язки між близькими знайомими. Вони посилюються через звички спільноти та непомітні зв'язки, які скріплюють райони та клани. І вони зберігаються, тому що лідери руху прищеплюють учасникам нові звички, які створюють нове почуття ідентичності та почуття причетності».

Це почуття причетності в Біткоїн-спільноті – те, що ми спостерігаємо сьогодні все більше і більше – хоча йому і доводиться конкурувати з яскравими розповідями про альткоїни, які вводять в оману.

Рухи такого масштабу повністю залучають властиву нашому мозку нейропластичність. Протягом довгого часу вважалося, що наш мозок значною мірою формується на той час, коли ми досягаємо повноліття. Але нещодавні дослідження доводять, що наш мозок насправді залишається гнучким до сприйняття протягом усього нашого життя і здатний перепрограмувати себе на льоту.

Це дослідження Nature Communications 2014 року спростовує поширену думку про те, що з віком наш мозок втрачає свою пластичність і стає більш «цементованим». Такео Ватанабе, співавтор дослідження та професор Університету Брауна, заявив, що ми «зберігаємо здатність навчатися, принаймні візуально, змінюючи структуру білої речовини». За словами Ватанабе, людський мозок біологічно влаштований, щоб розривати застарілі зв'язки та створювати нові.

І хіба не в цьому наше завдання зрештою: розірвати фіатні нервові зв'язки та сформувати досконаліші?

Ще один переконливий приклад – стаття Алана Тьюринга 1936 року «Про обчислювані числа». Проникливий вчений-комп'ютерник точно передбачив, що цифрові обчислювальні пристрої охоплять усі засоби обробки інформації. З того часу цифрові біти та байти стали нашими картами, нашим годинником, нашими друкарськими машинками, нашими калькуляторами, нашими телефонами, нашими радіоприймачами, нашими телевізорами, а тепер вони стають нашими грошима.

Коли ми намагаємося постійно вивчати Біткоїн, ми відкриваємо світ повніше. Вивчення тонкощів протоколу та його наслідків, зрештою, є тренуванням у відновленні вашого суверенітету. Процес навчання безперервний, незручний, інтенсивний і необхідний. Я скажу вам одне: вкладення вашого часу, енергії та розумових здібностей у цю сферу буде одним із найкорисніших занять у вашому житті.

Це гостьовий пост Брукса Локетта, письменника-фрілансера та біткоїнера, який потрапив у кролячу нору у 2018 році. Висловлені погляди є його власними і не обов’язково збігаються з точкою зору BTC Inc. або Bitcoin Magazine.