Біткоїн все частіше слугує важливим каналом для транскордонних фінансових потоків в умовах глобальної фінансової нестабільності. Про це йдеться в останньому звіті Міжнародного валютного фонду (МВФ).
За даними МВФ, жителі країн з обмежувальним фінансовим регулюванням все частіше звертаються до біткоїна, щоб вільніше переміщати капітал через кордони. У звіті підкреслюється, що значні обсяги транзакцій походять з таких країн, як Аргентина і Венесуела, де громадяни страждають від гіперінфляції. У цих регіонах Біткоїн став важливим фінансовим інструментом для збереження багатства і доступу до світових ринків, а не просто спекулятивною інвестицією.
Під час дослідження були проаналізовані дані про транзакції в мережі та поза нею, щоб вивчити тенденції використання біткоїна. Аналітики виявили, що транзакції з біткоїнами не тільки значні за обсягом, але й мають унікальні характеристики порівняно з традиційними потоками капіталу.
МВФ чинить тиск на деякі країни у зв'язку з їхньою політикою щодо біткоїна, оскільки централізовані фінансові інститути часто вбачають у цифрових активах потенційні ризики для фінансової стабільності, монетарної політики та захисту споживачів. МВФ побоюється, що широке прийняття BTC як законного засобу платежу може підірвати національну валюту, спричинити фінансову нестабільність або обійти регуляторні рамки, призначені для боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму.
Наприклад, коли Сальвадор прийняв біткоїн як законний засіб платежу, МВФ висловив занепокоєння щодо потенційних наслідків для економічної стабільності країни та її відносин з фондом, закликаючи до ретельного розгляду ризиків і створення міцних регуляторних механізмів. Та попри застереження з боку фонду, економіка центральноамериканської країни довела свою життєздатність.
Українська влада великі надії покладає на співпрацю з Міжнародним валютним фондом, тож регулювання біткоїн-індустрії часто вимушена узгоджувати з міжнародним партнером.
Так, Кабінет міністрів України 27 грудня ухвалив Національну стратегію доходів на 2024–2030 роки, яка є умовою кредитної програми МВФ. Цей документ також передбачає кілька ініціатив, спрямованих на регулювання ринку цифрових активів. Він був розроблений Міністерством фінансів спільно з іншими міністерствами та відомствами за участю представників бізнесу.