Законопроєкти Міністерства цифрової трансформації та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) про оподаткування Біткоїн-індустрії не визнають BTC платіжним засобом. Тому біткоїни не є загрозою для української економіки, написав заступник голови міністерства Олександр Борняков на своїй сторінці у Facebook.
За його словами, обидва законопроєкти, попри відмінності, наділяють функцією засобу платежу лише окремий вид віртуальних активів – токени електронних грошей. Вони визначені як різновид віртуальних активів, прив'язаних до вартості гривні.
Емітентами токенів можуть бути лише фінансові установи, які є резидентами України. Саме токени є законним засобом розрахунків за товари та послуги на всій території України, повідомив урядовець.
«Всі інші віртуальні активи використовуватимуться тільки у віртуальному середовищі без ризиків для реальної економіки», – додав Борняков.
Думки, що біткоїн не підходить на роль платіжного засобу, дотримується і перша заступниця голови Національного банку України (НБУ) Катерина Рожкова. Вона впевнена, сьогодні навряд чи хтось радикально змінюватиме грошово-кредитну політику країни, здебільшого в умовах повномасштабної війни.
Також представниця Нацбанку зазначила, що у меморандумі з Міжнародного валютного фонду є пункт, згідно з яким НБУ разом з експертами фонду розгляне основні підходи та практики регулювання ринку криптоактивів і після цього визначить, як це імплементувати в українське законодавство.
Зауважимо, що Кабінет міністрів 27 грудня ухвалив Національну стратегію доходів на 2024–2030 роки, яка є умовою кредитної програми МВФ. Цей документ також передбачає низку ініціатив, спрямованих на регулювання ринку цифрових активів.
Зокрема, стратегія передбачає проведення аналізу різних варіантів оподаткування віртуальних активів, розроблення засад їхнього оподаткування.