Кабінет міністрів 27 грудня ухвалив Національну стратегію доходів на 2024–2030 роки, яка є умовою кредитної програми Міжнародного валютного фонду (МВФ). Крім того, документ передбачає низку ініціатив, спрямованих на регулювання ринку цифрових активів, повідомив народний депутат Ярослав Железняк у себе в Telegram.
«За фактом це план змін у податковій та митній сфері й адмініструванні до 2030 року, які мають забезпечити більше власних доходів держбюджету», – зазначив нардеп.
Стратегію розроблено Міністерством фінансів спільно з іншими міністерствами та відомствами, за участю представників бізнесу, а також за результатами проведених консультацій з міжнародними партнерами, зокрема з МВФ та Світового банку.
Автори документа зауважили, що оподаткування криптовалют є предметом постійних дискусій на національному та міжнародному рівнях. Вони вважають, що розроблення єдиних правил регулювання віртуальних активів в Україні має відбуватися відповідно до ініціатив ЄС.
Зокрема, стратегія передбачає проведення аналізу різних варіантів оподаткування віртуальних активів, розроблення засад їхнього оподаткування. А згодом потрібно розробити законопроєкт про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій із криптоактивами.
У Верховній Раді зареєстрували вже два законопроєкти про оподаткування біткоїн-компаній. Документи розроблено Міністерством цифрової трансформації та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Ініціативи відчутно відрізняються, що поставило перед парламентарями завдання розробити усереднений варіант законодавчого регулювання, досягнувши компромісу між пропозиціями НКЦПФР та Мінцифри з урахуванням побажань Групи щодо розроблення фінансових заходів у межах боротьби з відмиванням грошей (FATF) та Єврокомісії.
Згідно з останнім меморандумом між Кабміном та МВФ, Національний банк України та НКЦПФР мають спільно підготувати новий законопроєкт про регулювання ринку цифрових активів в Україні.
Варто зазначити, що Україна ще 2021 року ухвалила та затвердила закон «Про віртуальні активи». Однак сьогодні він не працює через відсутність правок щодо оподаткування операцій із цифровими активами. Після внесення поправок до Податкового кодексу також потрібно буде оновити сам текст закону з урахуванням положень європейського законодавчого акта MiCA.
Цього року питання регулювання стало актуальним не лише для України. Всього 42 країни прийняли рішення про розроблення нормативних і законодавчих актів з регулювання Біткоїн-індустрії, що свідчить про початок ширшого впровадження цифрових активів у світі.