Хибний шлях: плани з оподаткування біткоїна в Україні

Ініціативи парламентарів

7 листопада в українському парламенті представили проєкт закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні». Взагалі сам термін «віртуальні активи» є не дуже вдалим, адже цифрові та віртуальні активи – це не одне і те саме. Віртуальні активи не мають відношення до реальності за межами віртуального світу. Приклад таких активів – гроші у комп’ютерній грі. Натомість цифрові активи уособлюють реальну вартість, вони просто існують у цифровій формі.

Проте головна проблема, звичайно, полягає не у термінології, а у практичних ініціативах щодо оподаткування як фізичних осіб, що володіють біткоїнами та криптовалютами, так і компаній, що працюють у цій сфері. Наразі пропонується запровадити податок у розмірі 19,5% (18% – основна ставка + 1,5% військовий збір).

Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров зазначив наступне на тему податків: «Податки мають бути на рівні 5% для доходів фізосіб та 18% для компаній з додатковою можливістю користуватися перевагами податкового режиму Дія.City».

Законопроєкт №10225 зараз перебуває на розгляді у профільному комітеті, після чого буде можливим його розгляд у сесійній залі. Тож цілком ймовірно, що він ще зазнає значних змін.

Доходи бюджету

Одночасно із поданням законопроєкту у медійному просторі з’явилася інформація про те, що Україна втратила $48,8 млрд протягом 2016-2022 через відсутність регулювання ринку біткоїна та криптовалют. Бюджет, як зазначається, за цей час недоотримав $4 млрд. Проте слід зазначити, що такі оцінки некоректні.

Вважати, що можна просто помножити обсяг операцій з цифровими активами на ставку податку, що пропонується, невірно. Річ у тім, що будь-яка людина чи компанія зважає на очікуваний дохід та прибуток перед тим, як інвестувати кошти. Тож зменшення очікуваного прибутку на 19,5% не може не вплинути на обсяги та структуру інвестицій. Тому бюджет у будь-якому разі не міг би отримати $4 млрд за цей період.

Щодо приросту ВВП, то лібералізація та чітке регулювання насправді можуть сприяти економічному зростанню та припливу інвестицій. Проте це можливо лише за умов створення умов, що є глобально конкурентоспроможними. Іноземні інвестори дуже чутливі до умов та співвідношення між очікуваною дохідністю та ризиками. Тож лише глобально конкурентоспроможна економіка може розраховувати на економічний бум.

Які податкові ставки прийнятні?

Очевидно, що податкові ставки у майже 20% не можуть бути прийнятними ані для звичайних власників біткоїнів та інших цифрових активів, ані для бізнесу. Наразі у світі є достатньо локацій зі значно кращим оподаткуванням та чудовою інфраструктурою для Біткоїн-індустрії. Зокрема Дубай уже став одним із таких центрів, що користується популярністю у багатьох біткоїнерів та Біткоїн-компаній.

Сінгапур та Гонконг – інші популярні опції у Південно-Східній Азії. До того ж останнім часом Оман та Катар роблять суттєві кроки щодо залучення інвестицій, розвитку майнінгу та створення відповідної інфраструктури. Насамкінець не варто забувати про Сальвадор, який вже надав біткоїну статус законного платіжного засобу.

Загалом очевидно, що будь-які податкові ставки, вищі за 5-10% не можуть задовольнити ані вітчизняних, ані іноземних інвесторів. Зокрема у Законі «Про віртуальні активи» передбачалися ставки оподаткування у 5-6,5%, що було б цілком задовільно для розвитку Біткоїн-індустрії в Україні. Проте зараз уже мова йде про 19,5%, що радикально змінює ситуацію.

Навіть пропозиція Михайла Федорова щодо 5% ставки податку для фізичних осіб та 18% для компаній не може розв’язати основні проблеми. Бізнес просто не зможе працювати за таких умов. Тому будуть або застосовуватися різноманітні «сірі» схеми, або компанії просто змінять юрисдикцію на більш лояльну.

Напевно, є мета за будь-який спосіб збільшити податкові надходження до бюджету. Але, як відомо з економічної теорії (так звана крива Лаффера), вищі ставки не завжди призводять до більших податкових зборів. Якщо податки занадто високі, більшість компаній припиняє роботу, й фактичні надходження знижуються. Така ситуація може утворитися й на ринку цифрових активів в Україні, якщо відповідні зміни й реформи не будуть вчасно запроваджені.

Блокчейн-ініціативи

Останнім часом в Україні також активно обговорюються плани щодо використання блокчейн-технологій у державному секторі. У такий спосіб планується досягти більшої прозорості та побороти корупцію. Проте усі ці пропозиції базуються на блокчейнах альткоїнів. За таких умов ризики маніпуляцій та стороннього впливу значно зростають.

У цьому контексті українській владі можна звернути увагу на приклад Гватемали, де вже перейшли на використання блокчейну Біткоїна при організації президентських виборів.

Біткоїн-спільнота при ухваленні рішень надає перевагу не голосуванню, а досягненню консенсусу. У такий спосіб виробляється спільне бачення різних учасників процесу із системою взаємного контролю та недопущення концентрації влади у конкретної людини чи групи. У перспективі такі підходи також могли б бути досить корисними у сфері державного управління.

Висновки

Важливість Біткоїн-індустрії вже не викликає сумнівів у парламентарів та регуляторних органів. Саме тому зараз обговорюється фіскальний підхід щодо легалізації та регулювання індустрії. Однак податкові ставки у 19,5% є неприйнятними для власників цифрових активів та українських і закордонних компаній. На жаль, про детінізацію ринку за таких умов також мова не йде, адже експерти сходяться на думці, що податки на прибуток від операцій з BTC та криптовалютами не мають перевищувати 5-10% для фізичних та юридичних осіб.