Оподаткування біткоїна: яким воно може бути в Україні

Ставки оподаткування

Основні норми щодо оподаткування біткоїна та цифрових активів визначені законом «Про віртуальні активи», який було ухвалено у лютому 2022 року. Щоправда, запрацює він лише після набрання чинності змін у Податковий кодекс. Парламентарії вже врегулювали правовий статус BTC та криптовалют, щоправда, з певними обмеженнями.

Зокрема, відповідно до ухваленого документа, цифрові активи не є засобом платежу. Отже, вони не можуть легально використовуватися для прямої купівлі товарів та послуг. Закон класифікує віртуальні активи як забезпечені та незабезпечені. Відносно забезпечених активів, власник має право вимагати повернення об’єкта забезпечення (національної чи іноземної валюти, банківських металів тощо). Таким чином, біткоїн визначається як незабезпечений віртуальний актив.

Оподаткування – одне з головних питань, що представляє значний інтерес для потенційних інвесторів та представників бізнесу. Наразі планується запровадити наступні ставки: 5% + військовий збір (1,5%) для фізичних осіб та 5% для юридичних осіб. Ці ставки застосовуються лише на прибуток, що отриманий після продажу BTC.

Такий підхід є досить прогресивним через помірні ставки оподаткування та їхнє застосування на отриманий прибуток вже після фактичного продажу активу. Багато країн застосовує принцип податку на приріст капіталу (capital gain tax), що передбачає оподаткування навіть за відсутності продажу BTC (просто за фактом зростання його фіатної вартості).

Президент «Блокчейн Асоціації України» та засновник біржі Kuna Михайло Чобанян позитивно оцінює такі рішення. «Зрозуміло, просто та адекватний процент. Прибуток, не обіг, а саме прибуток. Скільки вивів, стільки й заплатив», – зазначає він.

Попередні обговорення законодавчої ініціативи свідчать про те, що основні побажання учасників ринку були враховані. Отже, відбувається певна інтеграція позицій регуляторів та бізнесу.

Постачальники послуг

Закон «Про віртуальні активи» також визначає правовий статус постачальників послуг. Під ними розуміють юридичних осіб, що здійснюють наступні дозволені операції: переказ, обмін, адміністрування та надання посередницьких послуг. Кожен із цих напрямів вимагає окремого дозволу. Вартість таких дозволів відрізняється для резидентів та нерезидентів. Резиденти мають сплатити від 68 000 до 136 000 грн, а нерезиденти – від 340 000 до 680 000 грн.

Зареєстровані постачальники віртуальних послуг отримають право на судовий захист. Також передбачено фінансові санкції у разі порушення встановлених норм. Наприклад, за здійснення діяльності без дозволу необхідно сплатити 119 000 грн, а за надання неправдивої інформації – 8500 грн. Передбачена й можливість переведення порушників на загальну систему оподаткування зі ставками у 15%.

Арешт BTC та цифрових активів, а також кримінальне переслідування власників можливі у встановлених законодавством випадках. Держава намагається створити умови для декларування активів та перебування у правовому полі для резидентів країни і юридичних осіб. Україна має стати привабливішим регіоном порівняно з іншими юрисдикціями, щоб попередити відтік біткоїн-капіталів та потенційно успішних компаній.

Плюси та мінуси планів з оподаткування

Можна виокремити декілька основних переваг планів з оподаткування у їх нинішньому вигляді. Головний плюс – визнання біткоїна як цифрового активу та захист прав власників монет та компаній, що надають послуги у цій сфері. Визнання й захист прав власності (у тому числі в суді) є важливою передумовою цивілізованого розвитку ринку в майбутньому.

Ставки оподаткування, що ухвалені наразі (5-6,5% сукупно) є досить лояльними та конкурентними на глобальному ринку. Тому для більшості інвесторів та компаній це може бути цілком прийнятно, а, отже, збільшить ймовірність вибору України з інших юрисдикцій. Оподаткування лише прибутку, а не тимчасового приросту капіталу є ще однією перевагою такої системи.

Проте існує й ряд недоліків у законодавчих ініціативах у їх нинішньому вигляді. Невизнання біткоїна як засобу платежу створює певну правову колізію, адже все більше людей регулярно використовують BTC для купівлі товарів та послуг як онлайн, так і під час різноманітних офлайн-заходів на зразок конференцій, мітапів, ярмарок тощо. Розвиток Lightning Network з миттєвими переказами й мінімальними комісіями пришвидшує цей тренд.

Все більше компаній з різних сфер (наприклад, супермаркети Varus чи мережа аптек АНЦ) приймають біткоїни для оплати. Тому невизнання BTC як платіжного засобу призводитиме або до подвійної конвертації (з біткоїнів у гривні, а вже потім – у товари чи послуги), або до тіньових операцій. У будь-якому разі така ситуація суперечитиме офіційній позиції регулятора.

Іншим суперечливим аспектом є класифікація активів на забезпечені та незабезпечені з більшими гарантіями для власників забезпечених активів (таких як стейблкоїни) порівняно з власниками BTC. Хоча біткоїн є повністю незалежним активом, що не потребує додаткового забезпечення, рівні правові гарантії виглядають більш справедливими.

Насамкінець закон «Про віртуальні активи» вживає терміни «цифрові» й «віртуальні» активи як синоніми. Але, як зазначає відомий біткоїнер Gigi, вони є принципово різними. Приклади віртуальних валют – гроші в комп’ютерній грі, тобто вони не мають жодного відношення до реальності за межами віртуального світу. Натомість біткоїн пов'язаний з реальним світом через алгоритм консенсусу Proof-of-Work та фактичні витрати енергії майнерами. Отже, називати його віртуальним активом некоректно.

Висновки

Закон «Про віртуальні активи» сприяє створенню законодавчого поля для визнання легального статусу біткоїна та цифрових активів. Помірні ставки оподаткування та чіткі правила гри можуть зміцнити конкурентні позиції України на глобальному ринку. Проте невизнання BTC як засобу платежу, обмеження порівняно з так званими «забезпеченими активами», а також непослідовне використання термінів «цифрові активи» й «віртуальні активи» створюють певні проблеми у цьому контексті. Проте ще є час внести необхідні зміни до набуття чинності цього закону.