Чи може Сальвадор повторити шлях до успіху Сінгапуру?

Небагато історій розвитку на глобальному рівні настільки ж дивовижні, як історія Сінгапуру, невеликого міста-держави, яке за кілька десятиліть перейшло «з третього світу в перший». Стратегічне бачення батька-засновника Лі Куан Ю у поєднанні з прагненням країни до створення надійного бізнес-середовища, освіти та суворих заходів щодо боротьби з корупцією посприяло цим чудовим змінам.

Сальвадор, країна, яка нині проходить через значні політичні та економічні зміни, схоже, йде паралельним шляхом. Нещодавні політичні події, зокрема прийняття Біткоїна як законного платіжного засобу за президента Наїба Букеле, є сміливим кроком, який може або змінити правила гри, або виявитися непрорахованим ризиком. У цій статті представлено порівняльний аналіз політичних змін у Сінгапурі та Сальвадорі, з особливим акцентом на потенційні наслідки Біткоїна для Сальвадору.

Здобувши незалежність в 1965 році, Сінгапур зіткнувся з серйозними проблемами, у тому числі браком природних ресурсів, міжрасовою напруженістю і нестачею капіталу. Партія народної дії під керівництвом Лі Куан Ю відіграла важливу роль у формуванні траєкторії розвитку Сінгапуру. Завдяки прагматичній економічній політиці, суворим антикорупційним заходам та незмінній зосередженості на державній освіті невелике місто-держава перетворилося на глобальну економічну державу.

Політика індустріалізації, орієнтована на експорт, стала основою стратегії Сінгапуру. Це допомогло залучити транснаціональні корпорації, перетворивши країну на важливий вузол глобальної торгової мережі. Було створено Раду економічного розвитку для залучення та сприяння іноземним інвестиціям, тим самим прискорюючи індустріалізацію та забезпечуючи можливості працевлаштування.

Сінгапур прийняв політику абсолютної нетерпимості до корупції, сприяючи створенню прозорого, передбачуваного та ефективного бізнес-середовища. Водночас у країні розвивалася надійна система освіти, спрямована на те, щоб надати громадянам необхідні навички для побудови економіки, заснованої на знаннях.

Політичний ландшафт Сальвадору зазнав значних змін після обрання Наїба Букеле у 2019 році. Букеле, відомий своїм харизматичним лідерством та сміливою політикою, прагне зруйнувати статус-кво, насамперед за допомогою технологічних інновацій та спроб викорінити корупцію.

Однією з найреволюційніших подій під час правління Букеле стало прийняття біткоїна як законного платіжного засобу. Це рішення розцінюється як інноваційний крок для залучення іноземних інвестицій, стимулювання економічного зростання та сприяння фінансовій доступності серед населення країни, не охопленого банківськими послугами.

У країні, де понад 70% населення не має доступу до традиційних банківських послуг, Біткоїн потенційно може відкрити економічні можливості. Забезпечуючи спрощення грошових переказів, які становлять значну частину ВВП країни, Біткоїн здатен оптимізувати переказ грошей з-за кордону та знизити витрати, пов'язані з цими транзакціями.

Проте впровадження Біткоїна не позбавлене ризиків. Коливання вартості Біткоїна можуть призвести до фінансової нестабільності, і критики стверджують, що цей крок може ще більше посилити економічну нерівність, оскільки його прийняття принесе користь насамперед технологічно грамотному населенню і залишить позаду тих, хто не має доступу до цифрових валют або не розуміє їх.

Політичні траєкторії Сінгапуру та Сальвадору мають деяку подібність, особливо що стосується уваги лідерів до економічного зростання, боротьби з корупцією та відкритості до нетрадиційної політики. Однак контексти та проблеми, з якими вони стикаються, є різними. Сінгапур мав перевагу у вигляді мирного соціального та політичного клімату, який відіграв вирішальну роль у його трансформації. З іншого боку, у Сальвадору є проблеми з високим рівнем злочинності та політичною нестабільністю, що ускладнює траєкторію його розвитку.

Досвід Сінгапуру демонструє важливість створення сприятливого для бізнесу середовища, наявності сильного, вільного від корупції керівництва та значних інвестицій в освіту. Застосування цих стратегій могло б принести користь Сальвадору, зокрема, сприяючи прийняттю Біткоїна та отриманню його переваг.

Рішення зробити біткоїн законним платіжним засобом – це сміливий крок, який підтверджує готовність Сінгапуру йти на ризик задля економічного розвитку. Однак, щоб повною мірою скористатися потенційними перевагами Біткоїна, Сальвадору необхідно буде забезпечити широкий доступ до технологій, цифрову грамотність та прозорість регулювання.

Хоча політичні та соціально-економічні умови в Сінгапурі та Сальвадорі відрізняються, історія успіху Сінгапуру може слугувати цінним уроком. Антикорупційні заходи, відкрите та регульоване бізнес-середовище та інвестиції в людський капітал є критично важливими для будь-якої країни, яка прагне перейти з третього світу до першого.

Експеримент Сальвадору з Біткоїном – це гра з високими ставками, яка потенційно може окупитися у вигляді значного економічного зростання та розширення фінансової доступності. Однак також необхідно враховувати ризики, пов'язані з криптовалютою, стежачи за тим, щоб вона не посилювала нерівність чи фінансову нестабільність. Поки світ спостерігає за розгортанням цього цікавого експерименту, досвід Сальвадора служить нагадуванням про те, що шлях від третього світу до першого часто невідомий і вимагає сміливості, інновацій та непохитного прагнення до справедливого розвитку.