Біткоїн: надія для новаторів у корумпованих економіках

У світі, де «багато талантів і менше можливостей», чинна фіатна грошова система підтримує розрив між привілейованими та звичайними людьми. Навіть у демократичних суспільствах, які мають свої недоліки, люди зазвичай користуються стабільною валютою, свободою та верховенством закону. Це створює середовище, багате на можливості, в якому початок життя людини не визначає, яким буде її майбутнє.

Поборниця Біткоїна та авторка бестселерів Лін Олден є яскравим прикладом подолання перешкод та використання можливостей, які надаються демократичними суспільствами. Попри те, що вона кілька років була бездомною, вона досягла успіху і стала відомою фігурою у фінансових колах. Її історія не є унікальною; багато біженців, які рятуються від війни та переслідувань, знайшли способи адаптуватися, впроваджувати інновації та досягати успіху на нових землях, роблячи значний внесок у добробут спільнот, які їх прийняли.

Співзасновник WhatsApp Ян Кум, наприклад, ріс без елементарних зручностей, на кшталт електрики, а після імміграції в Америку з України кілька років прибирав продуктові магазини, перш ніж досягти успіху. Співзасновник PayPal Макс Левчин написав пост у Твіттері про те, як він досяг успіху в Америці після втечі від переслідувань в Росії. «Моя сім'я, як і тисячі радянських євреїв, приїхали до США як біженці в 1991 році, рятуючись від режиму, який переслідував нас через те, ким ми були». Ще одна дивовижна історія успіху іммігрантів – це історія Май Лі Чанг, яка народилася в тайському таборі біженців у сім'ї в'єтнамців і знала лише одне англійське слово – «туалет», коли пішла до школи у США. Чанг подолала безліч перешкод і тепер вона інженерка, яка працює в місії НАСА на Марсі.

Однак у місцях, де панує авторитарний режим, ситуація зовсім інша. Як правило, якщо ви не народилися в сім'ї, пов'язаній з корумпованими чиновниками (іншими словами, якщо ви не багатій), ваші здібності до інновацій та підприємництва будуть систематично пригнічуватися. За цих режимів фіатна система заснована не на заслугах, а на кумівстві, сімейних зв'язках та корупції.

У минулому, коли не було смартфонів чи Інтернету, середньостатистична людина, яка жила в такому середовищі, просто приймала сувору реальність свого призначення служити диктаторам та членам їхніх сімей. Однак сьогодні Біткоїн стає чимось більшим, ніж просто технологія; він слугує воротами до розширення фінансових можливостей без шкоди моральних цінностей. Він пропонує потужний інструмент подолання багатьох бар'єрів, створених репресивними урядами.

Досвід Свона Хтета Аунга, підприємця в галузі штучного інтелекту з М'янми (раніше відомої як Бірма), демонструє, як Біткоїн може стати рятівним колом для людей, які зіткнулися із суворою реальністю, коли їм доводиться починати з нуля, не маючи грошей та сімейних зв'язків. Після заснування компанії в галузі штучного інтелекту у 2016 році стартап Свона швидко зростав і станом на 2020 рік приносив річний дохід понад 300 000 доларів США.

Наголошуючи на важливості Біткоїна для збереження фінансової стабільності, Свон згадує переломний для нього момент після військового перевороту в лютому 2021 року. Через чотири дні після перевороту він конвертував кошти своєї компанії в біткоїн та USDT. Він прийняв це рішення лише за кілька тижнів до того, як банки в М'янмі почали обмежувати зняття коштів для приватних осіб та підприємств, що дозволило йому зберегти контроль над активами своєї компанії. На жаль, його рішення залишити решту активів у доларах США у банках призвело до втрати значної частини фінансових активів компанії, коли хунта М'янми запровадила радикальну монетарну політику, спрямовану на використання доларів США для своєї військової машини. Політика, прийнята центральним банком М'янми 3 квітня 2022 року, призвела до примусової конвертації доларових резервів Свона в місцеву валюту М'янми (м'янманський к'ят), яка швидко знецінювалася, за курсом на 30% нижче ринкового.

Нова політика передбачала, що: «Мешканці країни повинні репатріювати доходи в іноземній валюті, отримані з-за кордону, до М'янми. Ці доходи необхідно продати та обміняти на к’ят М’янми протягом одного робочого дня через банки, які мають ліцензії авторизованого дилера, шляхом відкриття рахунку в іноземній валюті в М'янмі».

Людям, які живуть у країнах із більш справедливими правовими системами, можливо, буде важко зрозуміти таку репресивну фінансову політику. Проте історія М'янми знає багато випадків придушення централізованих фінансових установ своїх громадян. Сумнозвісний приклад стався у 1987 році, коли уряд раптово демонетизував банкноти номіналом 25, 35 та 75 к’ятів, фактично знищивши 80% валюти в економіці за одну ніч.

Після насильницького військового перевороту в М'янмі у 2021 році бірманські військові застосували тактику заморожування банківських рахунків активістів, журналістів і прихильників антивоєнного руху, що ще раз продемонструвало тактику хунти з пригнічення людей за допомогою фіатної фінансової системи. На жаль, така жорстока політика часто ефективна у таких місцях, як М'янма, де люди переймаються лише питанням забезпечення свого фізичного виживання, харчами для сім'ї та даху над головою, що залишає мало енергії та інтересу до того, щоб кинути виклик несправедливості чи боротися з нею.

До 2010 року рівень володіння мобільними телефонами у М'янмі був нижчим, ніж у Північній Кореї, а режим диктатора Тана Шве не заохочував використання Інтернету, розповсюджуючи пропаганду про те, що Інтернет – це просто місце для відео для дорослих. Однак у 2016 році ситуація кардинально змінилася: соціальні мережі, доступні смартфони та дешеві SIM-картки стали широко доступними для більшості населення країни.

Спочатку Свон приїхав з М'янми до США у віці 32 років на захід GenAI, організований AWS у Сан-Франциско, щоб навчатися та отримувати новий досвід, маючи намір повернутися до М'янми. Однак поки він був у дорозі, бірманські військові ввели в дію закон про примусовий військовий обов'язок, тим самим радикально змінивши його подальші плани. Цей закон, у поєднанні з фінансовою нестабільністю, викликаною діями центрального банку, широко поширеною соціально-економічною несправедливістю та системою гіпернагляду в країні, спонукав Свона прийняти рішення залишитися у США. Тепер він чекає на візу O1, щоб продовжити свою роботу і сподівається відродити свою мрію в середовищі, де є більше можливостей для інновацій та розвитку. Хоча в США також існує нерівність і внутрішні проблеми, багато іноземців, як і раніше, вважають США найкращим місцем для здійснення своїх мрій, вважаючи, що наполеглива праця та інновації можуть привести до успіху.

У бесіді для цієї статті Свон розповів про свій стартап в Янгоні, найбільшому місті М'янми. Разом із двома друзями Свон заснував компанію з розробки програмного забезпечення для штучного інтелекту у 2016 році, у період, коли М'янма переживала значні реформи та поступово збільшувала свою активність у світовій спільноті після більш ніж півстолітньої ізоляції.

«Людська праця в М'янмі коштує дешевше, ніж передплата програмного забезпечення», – каже Свон. «Власникам бізнесу вигідно наймати співробітників із зарплатою в 100 доларів на місяць і доручати їм кілька завдань, незалежно від того, чи входять вони в рамки їхньої роботи чи ні, на відміну від чат-бота для обслуговування клієнтів». У той час як у розвинених країнах зростає кількість робочих місць, пов'язаних з ШІ, в країнах, що розвиваються, цехи та дешева робоча сила завжди будуть витісняти ШІ, принаймні, в місцях, де електрика обмежена і відсутня демократія (звичайно, низькі заробітні плати та умови праці на фабриках також породжують низку етичних проблем, які необхідно вирішити).

Потім Свон розповів про перші труднощі свого стартапу: «Майже весь 2016 рік ми витратили тільки на розробку продукту, тому що у нас не було жодного клієнта. У мене був підробіток, і я жив з батьками на орендованій квартирі, тоді як двоє інших співзасновників поїхали у пошуках постійної роботи».

Свон, який вільно розмовляє бірманською та англійською мовами, зазначив, що зіткнувся з соціальними обмеженнями під час збору коштів, насамперед тому, що М'янма є ринком, що розвивається. Крім того, існував основний соціальний бар'єр: він ніколи не працював за кордоном та здобув ступінь в університеті в Янгоні. На відміну від привілейованих дітей, Свон не мав привілеїв, тому його стартапу було важко знайти інвесторів, попри те, що у 2020 році він мав річний дохід у розмірі 300 000 доларів США і підписав угоди з більш ніж 1000 бізнес-партнерами, у тому числі такими транснаціональними корпораціями, як Samsung, Unilever, Carlsberg, NIVEA та іншими.

Якби заснована на протоколах система збору коштів, така як Біткоїн, була доступна для підприємців у країнах, що розвиваються, талановиті люди, такі як Свон, могли б масштабувати свої стартапи незалежно від їхнього соціально-економічного статусу або наявності у них престижного ступеня.

Біткоїн може розглядатися як клас інвестиційних активів у розвиненому світі або хибно розцінюватися як технологія, яка завдає шкоди навколишньому середовищу, але він являє собою рятувальне коло, гроші та доступ до глобального ринку капіталу для талановитих людей, що опинилися в пастці несправедливої ​​грошово-кредитної системи, яка насамперед приносить вигоду привілейованим людям. Ці талановиті люди не можуть дозволити собі розкіш дискутувати у незавершених глобальних дебатах про Біткоїн. Вони відчайдушно намагаються вирватися із кола економічного гніту. На щастя, завдяки стандарту Біткоїна люди можуть отримати доступ до можливостей та фінансової свободи, що в кінцевому підсумку сприяє створенню більш рівноправної та успішної глобальної спільноти.

Це гостьовий пост Він Ко Ко Аунга. Висловлені погляди є його власними і не обов’язково збігаються з точкою зору BTC Inc. або Bitcoin Magazine.