Обмеження від НБУ: як вони вплинули на Біткоїн-індустрію

Підхід НБУ

2 березня клієнти всіх українських бірж стикнулися з проблемою. Вони не могли ані перевести свої цифрові активи (зокрема BTC) на банківські карти, ані поповнити свої акаунти на централізованих платформах. Спочатку деякі біржі посилалися на технічні проблеми, але згодом стало зрозуміло: обмеження – наслідок вимог регулятора.

Усі ці заходи також пов’язані з протидією так званому «міскодингу» у сфері грального бізнесу, коли деякі фінансові установи брали участь у зміні цільового застосування платежу з метою мінімізації оподаткування.

Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зазначає: «Через маніпуляції з банківським процесингом шахраї організували платежі між гравцями та гральним закладом таким чином, що гроші не заходили на рахунок цього грального закладу. І відповідно не виникав об’єкт оподаткування.».

Тепер під тимчасову заборону (як високоризикові операції) потрапив також обмін BTC та інших цифрових активів на фіатні валюти або, навпаки, купівля чи переказ гривні на централізовані майданчики. Отже, з проблемою стикнулися навіть ті власники монет, хто ніколи не мав жодного відношення до азартних ігор.

На фоні цього 13 березня НБУ оприлюднив нові вимоги до еквайрів (фінансових установ, які здійснюють розрахунки між підприємствами, що приймають оплату через платіжні картки). Зокрема регулятор вимагає встановлювати особу отримувачів коштів, а також розширив перелік документів клієнтів, які мають перевіряти еквайри. Тепер банківські установи, що обслуговують централізовані біржі, мають відповідно скорегувати свою діяльність.

Вплив на індустрію

Масштабність та несподіваність заборони НБУ створила чималі складнощі для всіх учасників ринку. Постраждали всі централізовані біржі, адже активний рух фіата та цифрових активів забезпечує необхідний обсяг операцій, а відповідно і прибуток. Зараз біржі шукають шляхи виходу із ситуації, але для цього в першу чергу потрібна зміна політики регулятора ринку.

Також значного негативного впливу зазнали й трейдери та інвестори, які покладаються на такі операції для відкриття/закриття своїх позицій, реалізації відповідних торгових стратегій тощо. Через біржі також традиційно здійснюють операції ті особи, які зацікавлені насамперед у мінімізації комісій за придбання BTC чи інших активів (Bitcoin Magazine постійно наголошує на перевагах пірингових операцій без KYC-AML перевірок).

Багато питань виникає щодо того, чи вигідний такий підхід українській державі? Україна має позитивний імідж щодо впровадження технологій та сприяння розвитку Біткоїн-індустрії, що відбивається у багатьох світових рейтингах. І такий адміністративний тиск на учасників ринку явно не додає балів країні у глобальному середовищі, що стає дедалі конкурентнішим.

Відомо, що закон «Про віртуальні активи», що вже прийнятий та підписаний президентом України, набуде чинності після ухвалення змін у Податковий кодекс. Проте такі обмеження й заборони переводять Біткоїн-індустрію з категорії недорегульованих у «сірий» чи навіть «чорний» сегмент економіки. Навряд чи це відповідає стратегічним інтересам держави у контексті побудови цивілізованих умов та залучення іноземних інвестицій.

Наразі учасникам ринку доступні лише P2P-операції, які передбачають взаємний обмін гривнями та біткоїнами між фізичними особами напряму, а не між фізичними та юридичними особами, як відбувається у випадку використання бірж.

Функціонують і спеціалізовані платформи для пірингових операцій, що забезпечують максимальну приватність. Так, контриб'ютор біткоїн-біржі Hodl Hodl Макс Кейдун заявив Bitcoin Magazine наступне: «Ми відзначаємо значне зростання попиту протягом останніх шести місяців з огляду на колапс централізованих бірж та часткову зміну пріоритетів клієнтів».

Через орієнтацію на західні ринки, Hodl Hodl не відчула проблем із наслідками заборони НБУ, хоча менеджер компанії й зазначає, що ставиться до таких адміністративних заходів негативно, адже вони перешкоджають роботі вільного ринку, який здатен гармонізувати інтереси покупців та продавців активів.

Рекомендації

Зважаючи на значні ризики для сталого розвитку індустрії, що з’явилися після запровадження обмежень НБУ, можна сформулювати наступні рекомендації.

1. Доцільно регуляторно розділити гемблінг, ухилення від податків та операції з купівлі/продажу цифрових активів. Наприклад, власники BTC не мають зазнавати санкцій, що впроваджені відносно операцій у сфері грального бізнесу.

2. Потрібно уникнути заходів, що збільшують тіньовий сегмент обороту цифрових активів. Навпаки, детінізація та стабільні правила гри створюють основу для запровадження цивілізованого ринку після ухвалення змін у Податковий кодекс.

3. Біткоїн-індустрія має сприйматися не як джерело фіскальних надходжень, а як драйвер економічного та інноваційного розвитку. Зокрема ставку на створення Біткоїн-хабів роблять Гонконг з Сінгапуром (у Південно-Східній Азії) та ОАЕ (на Близькому Сході). Україна могла б стати регіональним лідером у Східній Європі.

Макс Кейдун розділяє схожі погляди. «Напевно, державі в такий складний час варто зосередитися на таких важливих напрямах, як оборона й економіка. А власники цифрових активів повинні мати максимальну фінансову свободу», – зазначає він.

Висновки

Обмеження та заборони НБУ, що були запроваджені у березні, створюють суттєві проблеми для вільного обігу BTC і цифрових активів, особливо стосовно їхньої конвертації у гривню та використання банківських карток. Окрім пірингових операцій, також набувають розповсюдження «сірі» схеми конвертації грошей. Україні потрібна лібералізація політики у цій галузі, щоб мати реальні шанси стати одним зі світових Біткоїн-хабів та центрів залучення інновацій.