У той час як проблеми банку Silvergate (який також нещодавно зазнав краху) повільно накопичувалися протягом ведмежого циклу, а його звітність відбивала дедалі більші збитки, ситуація з SVB та Signature Bank була зовсім іншою. Ще минулого тижня більшість експертів називали SVB перспективною та надійною фінансовою установою, але вже наприкінці тижня Федеральною комісією зі страхування депозитів було оголошено про його банкрутство. Згодом і міністр фінансів США Джанет Єллен підтвердила, що банк буде ліквідовано, а регулятор зосередиться на наданні компенсацій вкладникам.
Вже 12-13 березня ситуація отримала продовження, адже ще один банк, тісно пов'язаний із сегментом цифрових активів – Signature Bank – оголосив про банкрутство. Відомим клієнтом банку SVB був Circle (емітент стейблкоїна USDC), а з Signature Bank були тісно пов’язані Coinbase (емітент TrueUSD) та Paxos.
Що буде далі? Класичного bailout (фінансової підтримки від держави для уникнення банкрутства) на зразок 2008 року не буде, але уряд планує виплатити 100% депозитів вкладників, що не передбачено чинним законодавством. Фактично це означає, що буде створена додаткова грошова маса, а між невдалими інвесторами та іншими членами суспільства триватиме примусовий перерозподіл ресурсів.
SVB мав досить непогану репутацію та спеціалізувався на роботі з корпоративними клієнтами з Кремнієвої долини (про що можна здогадатися з його назви). Він обслуговував як технологічних гігантів, так і потенційно успішні стартапи. Обсяг його активів складав $209 млрд, що у 13 разів більше за активи згаданого Silvergate. А Signature Bank мав понад $110 млрд активів, що є досить високим показником.
Безумовно, фінальною крапкою, що призвела до краху, став масштабний відтік депозитів клієнтів – $42 млрд (це становило близько 25% від загального обсягу депозитів). Проте чому такі великі та, як здавалось, успішні банки не змогли розв’язати цю проблему? Головною причиною є саме існування часткового резервного покриття та фінансові інтервенції Федеральної резервної системи (ФРС).
Зупинимося на цьому трохи детальніше. Припустимо, ви розмістили у банку $10 000 через вклад на вимогу. Тобто за умовами договору ви очікуєте на те, що ваші кошти будуть доступні будь-якої миті. Але за умов часткового резервного покриття банк не зобов’язаний тримати у наявності 100% цієї суми. Банк може тримати лише 10% резервів ($1000), а інші кошти ($9000) інвестує у купівлю цінних паперів з метою отримання додаткового прибутку в розмірі 5% на рік (+$450).
Також звернемо увагу на те, що ФРС зараз активно підвищує процентні ставки (вже анонсовано, що цього місяця базова ставка перевищить 5%, а комерційні ставки відповідно стануть ще більшими). Це відбувається через спроби боротьби з інфляцією, що була викликана тією самою ФРС, яка роками утримувала ставки на вкрай низькому рівні – близько 0%.
Припустимо, що тепер процентна ставка на ринку зросте з 5% до 10%. Банк все ще буде отримувати очікуваний грошовий потік у розмірі $450, але вартість цінних паперів тепер змінилася: вона розраховується як відношення доходу за рік до процентної ставки на ринку.
$450 / 0,01 = $4500, а не $9000, як було раніше.
У разі, якщо на ринку починається паніка, і ви (а з вами ще велика кількість вкладників) звертаєтесь до банку з вимогою повернути кошти, то виникає наступна ситуація.
Банк вам винен $10 000, але у нього є лише $1000 (резерв) + $4500 (вартість цінних паперів) = $5500. Тобто він навіть теоретично не може виконати свої зобов’язання.
Підкреслимо, що тут мова не йде про нецільове використання коштів, занадто ризикові інвестиції тощо. Просто сама сутність часткового резервного покриття полягає у тому, що за певних умов (особливо за умов масового відтоку депозитів) фактично всі банківські установи можуть виявитися неплатоспроможними.
Попри тимчасові проблеми для інших цифрових активів (включаючи деякі біржі та перерозподіл сегмента стейблкоїнів на користь Tether), позиції біткоїна не лише не зазнали додаткового тиску, а навпаки посилилася. Ціна BTC почала стрімко відновлюватися після заяви Джанет Єллен та інших представників уряду США щодо повного покриття депозитів клієнтів.
Іншими словами, додаткове державне втручання зі збільшенням грошової маси безумовно призведе до зростання ціни твердих активів на зразок біткоїна. Щобільше, виплати вкладникам цих банків також можуть бути (хоча б частково) спрямовані на купівлю BTC.
Відомий автор Біткоїн-подкастів Стефан Лівера зазначає: «Провал SVB навчить деяких людей думати про ризик замість того, щоб прагнути до максимальної зручності фіатних грошей. Деякий відсоток цих людей зрозуміє, що біткоїн – це правильне рішення».
Чергова банківська криза ще раз доводить фундаментальну нестабільність фіатної системи та часткового резервного покриття, на чому наголошував ще Сатоші Накамото у генезис-блоці. Незалежне зберігання біткоїнів на власному холодному гаманці дозволяє уникнути ризиків контрагентів та уможливити такі ситуації за Біткоїн-стандарту. Стефан Лівера додає: «Видається, начебто Біткоїн спеціально був створений для таких ситуацій».
Підвищення процентних ставок ФРС та масовий відтік депозитів призвели до чергової банківської кризи у США. До краху Silvergate, додалися ще два великих банки-банкрути, пов’язані з ринком цифрових активів – SVB та Signature Bank. Проте ця ситуація позитивно вплинула на курс BTC, адже продемонструвала нестабільність традиційної фінансової системи. Лише перехід на Біткоїн-стандарт дозволить уникнути таких викликів у майбутньому.