Чи може Казахстан знову стати «майнінговим» лідером

Негативний тренд

Казахстан досяг піка розвитку майнінгової індустрії та Біткоїн-інфраструктури у другій половині 2021 – першій половині 2022 років. Після спроби заборони майнінгу в Китаї саме Казахстан став домівкою для багатьох майнінгових компаній з Азії. Помірні податки, чіткі правила гри (хоча й іноді з елементами «сірих схем») та доступ до дешевої електроенергії заохочували майнерів інвестувати у виробничі потужності й розміщати їх у цій країні.

Якщо на своєму максимумі Казахстан забезпечував 18% загальносвітового хешрейту та посідав другу позицію у світі (після США), то наразі на нього припадає лише 3,5%, що відповідає п’ятому місцю у світі.

Досить показовою є різниця у підходах Китаю та Казахстану в останні роки. Влада Китаю усвідомила, що Біткоїн і майнінг не можна ефективно заборонити, а найбільше від таких спроб втрачає національна економіка (через падіння інвестицій) та бюджет (через зниження надходжень). Тож поступово Китай (хоча і напівофіційно) лібералізував регуляторне середовище для майнерів та вийшов на 15% загальносвітового хешрейту, що відповідає другому місцю у світі.

Натомість Казахстан став на шлях регуляторного та фіскального тиску, запровадивши нові податки на майнінг, затвердивши високі ліцензійні вимоги та підвищивши ціни на електроенергію. Через високу конкуренцію у сфері майнінгу компанії вкрай чутливі до таких змін, тому багато з них вирішили змінити локацію на більш ліберальну: наприклад, США, Канаду, Китай тощо.

Навіть визнані лідери майнінгової галузі (такі як Canaan) були змушені тимчасово призупинити свою діяльність. Тож цього року представники галузі неодноразово зверталися до державних органів з вимогою переглянути політику й запобігти знищенню майнінгу в країні.

Надія є

Але останніми тижнями почали поступати й позитивні сигнали щодо перспектив Біткоїн-індустрії у Казахстані. Зокрема майнер Canaan офіційно повідомив, що ліцензійні питання вирішено й компанія повертається до роботи в цій країні. Цілком ймовірно, що регуляторні органи все ж стають лояльнішими до бізнесу та не створюватимуть значних перешкод для лідерів індустрії.

Незалежний Біткоїн-експерт Азамат Ахметжанов також відзначає позитивні тенденції останнього часу. «На поточний момент у Казахстані дедалі більше ясності щодо майнінгу Біткоїна та індустрії загалом. Активна участь гравців за допомогою асоціацій приносить свої плоди для визначення чіткіших рамок роботи та оподаткування», – пояснює він.

Інтереси бізнесу та уряду принаймні частково збігаються у плані підвищення конкурентоспроможності національної економіки. Майнінг та розвиток Біткоїн-інфраструктури стимулюватимуть надходженню капіталу з-за кордону, а також сприятимуть реалізації масштабних проєктів. До того ж зростання курсу біткоїна дозволяє розраховувати на те, що й індустрія навколо нього буде розвиватися високими темпами.

Ситуація в енергетиці

Експерти зазначають, що ситуація в енергетиці Казахстану погіршилася останнім часом. Зокрема в мережі існує дефіцит, і уряд наразі вважає, що додаткові обмеження й вищі ціни є виправданими. На жаль, майнери відчувають ледь не основний тягар цих заходів.

Азамат Ахметжанов впевнений, що такі речі лише шкодять індустрії: «За розвитком правового поля не встигає питання енергетики. Дефіцит енергії зберігається, у зв'язку з чим значного розширення і розквіту майнінгової галузі в Казахстані очікувати не варто».

Головна проблема полягає у тому, що на викопне паливо (вугілля та природний газ) наразі припадає 87,8% від загального обсягу енергії, що виробляється. Окрім екологічного впливу, це робить енергосистему негнучкою у плані задоволення потреб споживачів (як населення, так і підприємств).

З одного боку, це накладає певні обмеження на плани щодо розвитку енергомістких галузей, адже швидко збільшити обсяги енергії, що виробляється не вийде. З іншого боку, майнінг може сприяти розв’язанню енергетичної проблеми. Річ у тім, що майнери зацікавлені у найбільш ефективному й економічному використанні енергоресурсів. Тому якщо створити належні регуляторні вимоги, вони інвестуватимуть у новітнє обладнання, а також розширять використання екологічно чистих джерел енергії (насамперед гідроенергії).

До того ж сам процес використання енергії може стати більш рівномірним протягом року, адже майнери мають можливість підлаштуватися під будь-які графіки та можуть усунути коливання попиту.

Що буде далі

Зважаючи на нові виклики й можливості, стратегія Казахстану в контексті розвитку Біткоїн-індустрії також зазнаватиме змін. Азамат Ахметжанов прогнозує наступний сценарій: «Швидше за все, в поточних реаліях, Казахстан намагається зайняти позиції Біткоїн-хаба, щоб залучити фінанси та цифрові активи для торгівлі на місцевих біржах».

Акцент на створенні Біткоїн-хабів може бути виправданим, зважаючи на приплив капіталу в індустрію та очікуваний запуск спотових біткоїн-ETF. Лібералізація регулювання вплине на структуру інвестицій не лише на американському ринку, а й глобально. Проте Казахстану буде необхідно виграти конкуренцію у таких юрисдикцій, як Дубай, Гонконг, Сінгапур тощо. Біткоїн-інвестори, які обирають ці ринки, отримують доступ до стабільного регуляторного середовища, мінімальних податків (5%) та розвиненої інфраструктури.

Тому Казахстану слід оперативно впроваджувати необхідні реформи, щоб підвищити свою глобальну конкурентоспроможність. Час ще є, але його залишилося небагато, адже більшість експертів прогнозують початок стрімкого зростання курсу біткоїна після халввінгу. До того ж приблизно у той самий час Федеральна резервна система (ФРС) має перейти до зниження процентних ставок, що також стимулюватиме попит на актив.