Як відомо, Сатоші Накамото опублікував White Paper Біткоїна 31 жовтня 2008 року. Проте йому знадобилося ще понад два місяці перед початком практичної реалізації проєкту. Причини паузи до кінця невідомі: можливо, він вдосконалював код, а можливо – підбирав найбільш вдалу шпальту провідної газети для включення у блокчейн.
Так чи інакше, але саме 3 січня 2009 року легендарний винахідник Біткоїна видобув Генезис-блок та включив у нього заголовок The Times: «Канцлер скарбниці на порозі другого порятунку банків». Кращого повідомлення годі було й шукати, адже криза фіатної системи стала вже очевидною, а для виходу з неї потрібні були зовсім нестандартні рішення.
Шифропанки розуміли, що основна загроза заощадженням та фінансовій свободі пов’язана з існуванням урядів та центробанків, які використовують власну владу для контролю над випуском грошей. А комерційні банки із частковим резервним покриттям лише поглиблюють проблему. Тож ідеально було б створити електронну систему для прямого переказу грошей без посередників. Але як забезпечити її надійність і функціонування без центральної влади, особливо коли учасники не знають й не довіряють одне одному? Як розв’язати проблему візантійських генералів?
Рішення знайшов Сатоші Накамото. Він зрозумів, що алгоритм консенсусу Proof-of-Work може забезпечити надійну перевірку транзакцій, адже ноди обиратимуть лише найдовший ланцюжок (з найбільшим обсягом роботи). Тож «атака 51%» ставатиме експоненційно складнішою з плином часу.
Цікаво, що між Генезис- та наступним блоком виникла пауза у п’ять днів. Це найдовша пауза в історії Біткоїна, адже алгоритм Сатоші побудований таким чином, що середній час видобутку повинен бути близько 10 хвилин. За видобуток блоку на той час винагорода становила 50 BTC, але стосовно першого блоку Сатоші (скоріш за все, навмисно) припустився помилки активації, тому вони не можуть бути отримані.
Ця адреса відома як Genesis address, і біткоїнери досі надсилають на неї монети на знак вдячності Сатоші. Наразі на ній накопичилося вже 100,3 BTC ($9,7 млн), але Сатоші досі не витратив жодної монети ані з цієї адреси, ані з будь-якої іншої, що йому належить.
Перші 10 місяців курс BTC дорівнював нулю, але поступово на актив з’явився попит, і його вже можна було обміняти на фіатні валюти й реальні товари (на зразок знаменитих двох піц у 2010 році). Протягом своєї історії Біткоїн подолав чимало викликів: злам і банкрутство найбільшої на той момент біржі Mt. Gox, війну за розмір блоку, заборону майнінгу в Китаї, інформаційні атаки Greenpeace, а також декілька масштабних ведмежих ринків. Проте кожного разу він не лише відновлювався, а й ставав сильніше: і за розміром хешрейту, і за суспільним прийняттям, і за ринковим курсом.
Цього року настрій у Біткоїн-спільноти дуже оптимістичний, особливо у порівнянні з попередніми роками. І причини добре зрозумілі: актив нещодавно оновив історичний максимум і торгується поблизу психологічного рівня у $100 000. До того ж є значні передумови для продовження бичачого зростання. Перша – це приплив інституційного капіталу через біткоїн-ETF та інші продукти. Він може створити передумови для активного інвестування у біткоїн та біржові продукти на його основі для цілої низки великих біржових гравців.
Друга подія – це традиційне зростання після халвінгу. Історичні дані свідчать про те, що курс біткоїна завжди досягав максимуму у рік, наступний після халвінгу. Зниження ліквідної пропозиції та зростання собівартості видобутку майнерів створять об’єктивні передумови для подальшого зростання ринкової вартості активу. Так було після попередніх трьох халвінгів; так, ймовірно, буде й цього разу.
Третя подія – це лібералізація грошово-кредитної політики Федеральної резервної системи (ФРС) США, і слідом за нею – й більшості інших центробанків світу. Наразі центробанки лише почали зниження ставок. За оцінками трейдерів та експертів, цей процес має значно прискоритися у найближчі місяці. Додаткова ліквідність буде стабільно перерозподілятися на користь біткоїна як надійного засобу накопичення та резервного активу для все більшої кількості приватних та інституційних інвесторів.
Вже зараз капіталізація біткоїна становить понад $1,9 трлн, і майже всі переконані, що незабаром вона перевищить $2 трлн. Також біткоїн перебуває у Топ-10 рейтингу найбільших компаній та товарів за ринковою вартістю. Серед товарів лише золото має вищі показники, але біткоїн уже випередив срібло наприкінці минулого року. У порівнянні з фіатними валютами біткоїн займає 13 позицію у світі, що приблизно відповідає капіталізації тайванського долара.
Біткоїн (і як технологія, і як цифровий актив) пройшов довгий шлях від видобутку першого блоку Сатоші Накамото у 2009 році до його поточного статусу як засобу збереження вартості та найперспективнішого фінансового активу (навіть для традиційних та консервативних інвесторів). Серед урядів уже немає єдності у протидії біткоїну, адже Сальвадор надав йому статус законного платіжного засобу, а Дональд Трамп обіцяє створити стратегічний резерв біткоїнів та лібералізувати регулювання індустрії.
Проте Біткоїн ще має розв’язати низку викликів, включаючи протистояння з CBDC (цифровими валютами центробанків) та спростування багатьох міфів, що розповсюджуються популярними ЗМІ на кшталт «шкідливості майнінгу». У будь-якому разі очікувані події цього року додають оптимізму біткоїнерам та підтверджують доречність стратегії Hodl.