Е-гривня: фінансовий шлях у нікуди

Нові плани

За словами заступника голови Національного банку України (НБУ) Олексія Шабана, регулятор розглядає можливість впровадження власної цифрової валюти. Зокрема наразі триває підготовка до пілотного проєкту. Він має бути реалізований на базі технології розподіленого реєстру за участю реальних користувачів і постачальників платіжних послуг. Серед головних задекларованих завдань е-гривні – створення зручного платіжного інструменту, підвищення економічної безпеки, стимулювання цифровізації економіки та розвиток платіжної інфраструктури країни.

За твердженнями посадовців, е-гривня не буде заміною готівкових або безготівкових коштів, а радше доповнюватиме їх. Цифрова валюта центробанку дозволить виконувати основні операції: перекази між рахунками, оплата товарів і послуг, державні та благодійні платежі, а також отримання зарплат і соціальних виплат. НБУ планує гарантувати збереження конфіденційності транзакцій без використання персональних даних користувачів.

Загрози для громадян

Попри презентацію е-гривні у виключно позитивному ключі, необхідно розуміти й ризики, які вона створює. Слід зазначити, що проблеми й загрози не є унікальними для української цифрової валюти, а відображають неминучі наслідки використання CBDC (цифрових валют центробанків).

Тож е-гривня створює суттєві ризики для громадян, серед яких – можливість блокування або заморожування коштів. Уряд чи регулятор матимуть інструменти для обмеження доступу до цифрових грошей окремих осіб чи груп за різних обставин, таких як підозра у незаконній діяльності чи порушення фінансових правил. Це створює ризик зловживання владою з негативним впливом на фінансову свободу громадян.

Іншою загрозою є ймовірність введення обмежень на термін використання коштів. Уряди можуть запроваджувати таку політику з метою стимулювання споживання чи економічного зростання, встановлюючи термін дії цифрових грошей. Такий підхід може зменшити можливості для заощаджень і змусити громадян витрачати кошти швидше, ніж вони планували.

Також використання CBDC може створити ризики для приватності, оскільки цифрові транзакції можуть повністю контролюватися і моніторитися державними органами. Це відкриває можливості для збору та аналізу фінансових даних громадян, що ставить під загрозу їхню конфіденційність. Хоча регулятори можуть запевняти у збереженні приватності, централізований контроль над такими даними завжди створює ризик витоку інформації або несанкціонованого доступу.

Загрози для держави

Впровадження CBDC може створювати низку загроз і викликів для самої держави. Однією з них є кібербезпека. Цифрова інфраструктура CBDC стає потенційною мішенню для кібератак, що можуть призвести до збоїв у фінансовій системі або витоку конфіденційної інформації. Масштабна атака може паралізувати економіку та підірвати довіру до національної валюти.

Іншим ризиком є зростання фінансової залежності від цифрових платформ та технічних постачальників. Якщо держава не має повного контролю над інфраструктурою або використовує сторонні технології, це може призвести до втрати суверенітету в критично важливій фінансовій сфері. Неполадки чи технічні збої можуть впливати на стабільність системи, що ускладнить підтримання контролю над економічними процесами.

Крім того, впровадження CBDC може спричинити скорочення обсягів депозитів у комерційних банках, оскільки громадяни та компанії почнуть масово переказувати кошти на рахунки у цифровій валюті. Це може послабити банківську систему та обмежити можливості банків для кредитування економіки. Як наслідок, держава буде змушена втручатися у фінансовий сектор для підтримання його стабільності, що потребуватиме додаткових ресурсів і може створити нові макроекономічні виклики.

Досвід інших країн

Досвід інших країн у впровадженні CBDC демонструє суттєві відмінності залежно від політичної системи та пріоритетів держав. Авторитарні країни активно розвивають і впроваджують CBDC для посилення контролю над фінансовою системою та громадянами. Наприклад, Китай запустив цифровий юань, який дозволяє державі моніторити фінансові транзакції, швидко вводити фінансові обмеження та стимулювати економічні процеси. Такий підхід сприяє централізації влади та контролю над економічною активністю.

У демократичних країнах, особливо в США, до впровадження CBDC ставляться більш обережно, а у 2025 році багато американських політиків і експертів відкрито виступають проти цієї ідеї. Основні аргументи стосуються загроз для приватності громадян, ризиків надмірного державного втручання в економіку та можливого послаблення банківської системи. У США побоюються, що централізована цифрова валюта може підірвати свободу фінансових операцій і створити умови для зловживань владою. Тому замість впровадження CBDC США зосереджуються на регулюванні приватних цифрових активів і вдосконаленні платіжної інфраструктури.

Дієва альтернатива

Біткоїн має декілька ключових переваг, що роблять його ефективнішим на різних рівнях. Біткоїн працює на основі розподіленої мережі, де відсутній єдиний контрольний центр. Це означає, що жоден уряд чи центральний банк не має можливості заморожувати рахунки, обмежувати доступ до коштів або впливати на емісію монет. На відміну від CBDC, які повністю контролюються державою, біткоїн забезпечує свободу фінансових операцій.

У мережі Біткоїна транзакції публічні, але не прив’язані до імен чи особистої інформації користувачів. Це гарантує більший рівень конфіденційності у порівнянні з CBDC, де державні органи можуть мати доступ до всіх фінансових операцій громадян. Завдяки цьому власники BTC можуть захистити свої фінанси від надмірного контролю з боку держави.

Емісія біткоїна обмежена 21 млн монет, що створює дефляційний ефект у довгостроковій перспективі. Це захищає від інфляції та знецінення активу, на відміну від фіатних валют і CBDC. Останні можуть друкуватися у великих обсягах за рішенням центральних банків, що часто призводить до втрати купівельної спроможності.

Біткоїн забезпечує швидкі та дешеві міжнародні транзакції без участі банків чи інших посередників. Він доступний користувачам у будь-якій країні, що робить його ефективним для тих, хто стикається з обмеженнями фінансової системи своїх держав або санкціями. У випадку CBDC такі операції можуть бути під контролем держав та обмежуватися відповідно до політичної ситуації.

Завдяки децентралізованій природі мережі, біткоїн-транзакції практично не можна заблокувати чи скасувати. Це забезпечує користувачам фінансову автономію навіть у ситуаціях, коли уряд може обмежити доступ до власних коштів через політичні або інші причини.

Насамкінець BTC має високу ліквідність на світових фінансових ринках і може використовуватися як універсальний актив без прив'язки до жодної конкретної держави. Це зменшує залежність від міжнародної фінансової системи та впливу геополітичних ризиків. Уряди можуть швидко використовувати біткоїн для міжнародних транзакцій або стабілізації національної валюти у критичних ситуаціях. Фактично він може слугувати сучасним і більш ефективним аналогом золотовалютних резервів.

Підсумки

Е-гривня створює значні фінансові ризики для громадян, а у довгостроковій перспективі – й для самого уряду та центробанку. Останні світові тенденції свідчать про те, що найактивніше впроваджують ці цифрові валюти авторитарні країни. Натомість демократичні країни (зокрема США) надають перевагу біткоїн-резерву. Тож уряду та НБУ доцільно надавати перевагу незалежним фінансовим рішенням, що забезпечують фінансову свободу громадянам, а не створювати нові інструменти контролю.