Чому держави занепадають, а Біткоїн – ні

Чинники прогресу та Біткоїн

Аджемоглу та Робінсон стверджують, що традиційні підходи для пояснення нерівності у розвитку між країнами не працюють. Зокрема географічні та культурні фактори не можуть обґрунтувати економічну динаміку держав та регіонів. Наприклад, Північна та Південна Кореї мають радикально різні рівні соціально-економічного та політичного розвитку попри те, що їхня історія, культура, традиції та географічне розташування майже ідентичні. Автори підкреслюють значення захисту приватної власності для всіх верств суспільства та інновацій, які можуть сприяти технологічному розвитку.

Хоча вони не згадують у книзі про Біткоїн, ці чинники дозволяють зрозуміти його успіх та вирішальну роль у сприянні економічного розвитку. Можливість кожному власнику монет мати постійний доступ до них за допомогою зберігання приватних ключів виводить захист приватної власності на новий рівень. Навіть в умовах авторитарних та тоталітарних режимів люди можуть запам’ятати seed-фразу та проходити будь-які перевірки та зберігати свій капітал, уникаючи конфіскації.

Стосовно інновацій та технологій, то Біткоїн встановлює нові стандарти для індустрії та різних галузей економіки. Асинхронне шифрування, алгоритм консенсусу Proof-of-Work, Lightning Network, сайдчейни тощо – все це максимально розширює застосування вільних грошей та дозволяє створювати додаткові додатки на блокчейні Біткоїна. Щобільше, Біткоїн мінімізує залежність кожного власника монет від зовнішніх умов. Кожна людина може прийняти незалежне рішення про заощадження у біткоїнах та переходу на Біткоїн-стандарт.

Роль інституцій

Аджемоглу та Робінсон підкреслюють, що інституціональне середовище грає вирішальну роль у можливості досягнення сталого розвитку для країн. Вони виділяють два основних типи інституцій. Перший – це інклюзивні інституції, які забезпечують рівні умови та участь у прийнятті рішень для всіх членів суспільства. В такий спосіб креативні ідеї стають популярнішими та забезпечують трансформацію всього суспільства у спосіб, що вигідний для всіх учасників. Другий – це інституції, що засновані на експлуатації більшості населення окремими привілейованими групами. Як наслідок, ресурси перерозподіляються між членами суспільства, але бажаний розвиток не досягається.

Автори підкреслюють: «Країни потребують інклюзивних економічних та політичних інституцій, щоб розірвати цикл бідності».

Очевидно, що Біткоїн сприяє створенню інклюзивних інституцій через те, що він сам по собі є нейтральним. Тобто будь-який користувач з будь-якої країни чи регіону може вільно проводити транзакції у мережі, зберігати коїни, розробляти протоколи на блокчейні Біткоїна тощо. Всі учасники системи рівні за своїми можливостями та не можуть довільно змінити алгоритми Біткоїна на свою користь. Ці принципи вважаються біткоїнерами очевидними й базовими. Тому й організації, що вони утворюють, також інклюзивні й відкриті до продуктивної трансформації.

Натомість будь-які спроби експропріації та експлуатації засуджуються як такі, що порушують права власності інших людей. Тому Біткоїн сприяє зменшенню впливу та розповсюдженості організації, які передбачають надмірну концентрацію влади.

Аджемоглу та Робінсон загалом виступають за демократичні інститути, але навіть вони можуть бути репресивними відносно певних груп, які становлять меншість населення. Біткоїн розв’язує цю проблему ефективніше, адже кожна людина може особисто контролювати власні монети та використовувати весь функціонал та можливості блокчейну, не зважаючи на те, чи вона належить до більшості, чи меншості відносно певних критеріїв.

Патенти та монополії

Автори звертають увагу на той факт, що більшість країн намагається сприяти винаходам та технологічному прогресу шляхом використання патентів. У такий спосіб вони заохочують креативних людей до більшої активності у цьому напрямі. Проте після отримання патенту їхня поведінка та мотивація змінюються кардинально: тепер вони стають більш зацікавленими у збереженні статус-кво. Як наслідок, технологічний та соціально-економічний розвиток не зростає, а знижується.

Головна причина такого результату полягає у тому, що патенти та інші форми так званої інтелектуальної власності по суті являють собою монополію. В результаті інклюзивні інституції поступово трансформуються у такі, що застосовують експропріацію й надають привілеї лише певній групі населення.

Біткоїнери від самого початку розуміли ризики утворення монополій. З цієї причини у протоколі Біткоїна застосовується відкритий код. Також потенційно кожен може зробити свої пропозиції щодо вдосконалення алгоритмів чи додання нових функцій. Наприклад, пропозиція щодо вдосконалення Біткоїна BIP-39 сприяла створенню seed-фраз, які можуть зберігатися значно зручніше порівняно з приватними ключами у традиційних форматах. Ця та інші інновації значною мірою сприяли зростанню популярності BTC серед населення.

Висновки

Аналіз причин розвитку та занепаду країн від Аджемоглу та Робінсона корисний для розуміння основних якостей та конкурентних переваг Біткоїна. Зокрема ідея про інклюзивний підхід, що гарантує рівні можливості для всіх учасників екосистеми. Кожен користувач має можливість максимально захистити свою приватну власність попри зовнішні загрози. Біткоїн відкритий для всіх країн і регіонів, сприяючи таким чином позитивній трансформації суспільства та глобальної економіки. Відкрита розробка програмного коду та розгляд пропозиції щодо вдосконалення та розширення функціонала перешкоджає утворенню монополій та загроз експропріації монет.