В Україні планують змінити підхід до регулювання цифрових активів, передавши ці повноваження Національному банку України. Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зазначив, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) не виправдала очікувань через низьку інституційну спроможність.
Альтернативу у вигляді Нацбанку підтримують експерти та робоча група, що обговорювала це питання, а відповідна норма вже передбачена в меморандумі з Міжнародним валютним фондом (МВФ).
Новий підхід до оподаткування цифрових активів передбачає, що оподаткування біткоїна базуватиметься на прибутках, аналогічно до моделі для цінних паперів. Податок стягуватиметься лише з різниці між ціною купівлі та продажу активу.
Водночас якщо продаж завершується збитком, податок не нараховуватиметься. Приріст вартості цифрового активу під час її володіння також не буде оподатковуватися, що, на думку Данила Гетманцева, сприятиме розвитку ринку цифрових активів в Україні.
Рішення передати регулювання ринка цифрових активів Національному банку України виглядає логічним на тлі неефективності НКЦПФР. Ця установа не змогла забезпечити належного рівня інституційної спроможності та системного підходу до розвитку ринку цифрових активів. Передача повноважень НБУ дозволить встановити чіткі правила гри, враховуючи його досвід у регулюванні фінансового сектору та підвищення довіри до державних інституцій.
Водночас регулювання Біткоїн-індустрії Нацбанком може мати суперечливий вплив на учасників ринку в Україні. Як одна з головних інституцій фіатної фінансової системи, НБУ може стримувати розвиток операцій та бізнесу на основі біткоїна через потенціал до децентралізації та конкуренцію з традиційними валютами. Це може проявлятися у впровадженні обмежувальних норм чи відсутності стимулів для залучення інвестицій у Біткоїн-інфраструктуру.
Крім того, податкова модель може передбачати ставки близько 20% на прибуток від операцій із біткоїном (хоча остаточне рішення все ще не прийняте). Це створює значні ризики для привабливості України як юрисдикції для технологічних підприємців.
На тлі глобальної конкуренції з країнами, які пропонують значно лояльніші умови, такі податкові навантаження можуть змусити інвесторів обирати інші ринки. Це своєю чергою зменшить обсяги операцій та уповільнить розвиток цифрового сектору в Україні.
Попри значні виклики, Україна входить до Топ-10 країн у світі з прийняття біткоїна. Щоб не лише зберегти, а й зміцнити ці позиції необхідні наступні кроки.
Необхідно створити зрозумілі та прозорі правила для ведення бізнесу, пов’язаного з біткоїном, щоб забезпечити довіру інвесторів і підприємців. Це включає спрощення процедур реєстрації Біткоїн-компаній, захист прав користувачів і чіткі механізми взаємодії між бізнесом і регуляторами.
Для підвищення конкурентоспроможності України на глобальному ринку слід знизити податкові ставки на операції з цифровими активами до 10% або навіть нижче. Це зробить Україну привабливішою для підприємців, сприятиме зростанню ринку та залученню іноземних інвестицій.
Важливо офіційно закріпити гарантії, що приріст вартості біткоїна під час володіння не буде підлягати оподаткуванню. Це стимулюватиме інвесторів зберігати активи в Україні, не побоюючись зміни податкової політики.
Для розвитку Біткоїн-екосистеми слід дозволити його використання для прямих транзакцій, таких як купівля товарів і послуг. Це сприятиме інтеграції цифрових активів у повсякденне життя, розширить коло користувачів і підвищить обсяги операцій із біткоїном в Україні.
Підвищення рівня обізнаності українців про Біткоїн, його технологічні та економічні аспекти може бути реалізовано через освітні кампанії, тренінги та шкільні/університетські програми. Це допоможе уникнути бар’єрів для входу на ринок та залучити нових учасників.
Необхідно закріпити у законодавстві права власників цифрових активів, щоб захистити їх від можливих державних конфіскацій чи безпідставних блокувань. Це збільшить довіру до юрисдикції.
Доцільно запровадити спрощений податковий режим та пільги для Біткоїн-стартапів для стимулювання інновацій в Україні. Створення доданої вартості таким чином й інтеграція у глобальну фінансову систему стимулюватиме економічне зростання в Україні.
Настав час для запровадження чіткого регулювання сфери цифрових активів в Україні. Проте грамотний підхід має передбачати не лише фіскальний тиск і високі ставки оподаткування, а створення умов для залучення інвестицій і підвищення конкурентоспроможності України. Приклад ОАЕ може слугувати загальним орієнтиром у регулюванні Біткоїн-індустрії, але національна специфіка має бути обов’язково врахована.