У другій половині квітня було організовано два масштабні аукціони, які привернули значну вагу як серед біткоїнерів, так і в громадськості загалом. Першим лотом був оригінальний блокнот із закликом «Buy Bitcoin», який продали на онлайн-аукціоні 25 квітня на платформі Scarce City. Його купив користувач, відомий серед Біткоїн-ком’юніті під ніком Squirrekkywrath за 16 BTC (понад $1 млн). Отримані кошти підуть на розвиток Lightning-гаманця на основі децентралізованої платформи Urbit. Засновником проєкту є автор відомого напису Крістіан Лангаліс.
Нагадаємо, що 2017 року він навмисно розмістився за тодішньою головою Федеральної резервної системи США (ФРС) Джанет Єллен та продемонстрував свій заклик купувати біткоїн у прямому ефірі. Того ж дня курс активу зріс на 3%, а загалом того року BTC продемонстрував одне з найстрімкіших ралі у своїй історії.
Другим гучним лотом став так званий «епічний сатоші», тобто перший сатоші після четвертого халвінгу. Зважаючи на те, що халвінги відбуваються лише раз на 210 000 блоків (приблизно раз на чотири роки), інтерес до лота був досить великий. Цього разу сплачена сума виявилася навіть більшою – 33,3 BTC (понад $2,1 млн). Аукціон був проведений на біржовій платформі CoinEx.
Коротко зазначимо, що аукціони також є досить популярними відносно записів Ordinals. Хоча вони не генерують (принаймні поки що) мільйонних доходів для авторів, деякі екземпляри мають чималий попит. Наприклад, цифрове зображення з колекції Bitcoin Cats було продано за $254 000 на аукціоні Sotheby’s.
Біткоїнери розділилися у своїх оцінках щодо аукціонів та їх учасників. Деякі члени спільноти відзначили унікальність лотів (як блокноту, так і «епічного сатоші»), втім в інших реакція була протилежною. Наприклад, аналітик Bitcoin Magazine Ділан ЛеКлер навіть організував опитування у соцмережі Х щодо того, чи не є продаж таких лотів за значні суми у BTC скамом. Переважна більшість учасників підтвердила, що аукціон з блокнотом – це не скам, адже придбання фізичних товарів за гроші – це поширена практика. А ось щодо «епічного сатоші» виникли чималі дискусії.
Звичайно, не всі погодилися з тим, що переплата за сатоші у декілька мільярдів разів (сплачена сума у 3,3 млрд рази більша за номінал сатоші) має якийсь сенс. Зокрема, з критикою виступив відомий автор подкастів про Біткоїн Стефан Лівера: «Рідкісні сатоші» не існують в Біткоїні. Вони існують в Ordinals, окремому протоколі. Шахраї хочуть, щоб ви повірили, що це одне і те ж саме».
Але, на наш погляд, аукціон «епічного сатоші» не є скамом, і ось чому. Скам або шахрайство передбачають заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою. Проте у цьому випадку всі учасники аукціону чітко розуміли, що мова йде про один конкретний сатоші, перший після халвінгу.
Хоча інвестиційна грамотність такого рішення насправді є дуже сумнівною (ми це проаналізуємо нижче), добровільний обмін своєї власності чи купівля товарів (цифрових, чи фізичних), що не містить обману, є як юридично, так і етично виправданим. Наприклад, у фіатному світі рідкісну банкноту з рідкісним номером (на зразок «7777777») також можуть продати на кілька порядків дорожче за номінал. Те саме стосується й монет з рідкісного сплаву чи помилкою штампа (наприклад, перевернутий герб може зробити її дуже рідкісною й цінною в очах колекціонерів). І ще раз підкреслимо, що невдалі інвестиції не тотожні скаму.
Загалом аукціони займають важливе місце в економіці щодо розподілу прав власності на унікальні та рідкісні товари. Звичайно, більшість людей вважатиме сплачену ціну занадто високою, але це й логічно, адже переможцем має залишитися тільки одна людина, яка цінує даний товар найвище.
Тож зростання популярності Біткоїн-аукціонів свідчить про розвиток екосистеми, збільшення попиту, залучення нових членів тощо. Проте зазначимо одну ключову відмінність між аукціонами за фіатного стандарту та стандарту Біткоїна.
У фіатному світі придбання аукціонних товарів може слугувати ефективним засобом збереження вартості. Безперечно, слід розбиратися у конкретній галузі й вміти передбачати попит на товар на перспективу. Але за грамотного підходу, колекційна річ впевнено зростатиме у ціні й значно перевищить інфляцію. Це створює додаткову мотивацію для таких інвестицій.
За стандарту Біткоїна ситуація інша, адже тут мова йде про дефляційну, а не інфляційну економіку. Тож ціни у біткоїн-вимірі знижуються, а купівельна спроможність монет зростає. Щобільше, саме біткоїн виконує функції збереження вартості. Тому розглядати аукціонні товари як інвестиційний товар, що зростатиме у ціні швидше, ніж біткоїн, дуже нелогічно.
Найбільш ймовірний сценарій: ці товари зростатимуть у ціні у фіатному вимірі, але дешевшатимуть у BTC-вимірі. Наприклад, «епічний сатоші» може сягнути й $5 млн у наступні роки, але це буде менше за 33,3 BTC.
Проте це не означає, що той, хто придбав лот, є нераціональною людиною, адже ми не знаємо його мотивації. Можливо, володіння рідкісним сатоші є для нього цінністю саме по собі, незалежно від можливості перепродажу. Загалом спекулятивні мотиви у біткоїн-аукціонах будуть грати мінімальну роль у порівнянні з фіатною економікою.