Європейський центральний банк (ЄЦБ) знизив процентні ставки на 25 базисних пунктів на своєму червневому засіданні. Регулятор встановив базову ставку на рівні 4,25% для основних операцій рефінансування, 4,5% для маржинального кредитування та 3,75% для депозитного механізму. У попередні дев’ять місяців ставки залишалися стабільними після низки підвищень у 2022-2023 роках.
Водночас ЄЦБ також переглянув свої інфляційні прогнози у бік підвищення, очікуючи, що інфляція у єврозоні становитиме в середньому 2,5% у 2024 році та 2,2% у 2025 році. Президент ЄЦБ Крістін Лагард заявила, що рішення про зниження ставок було зумовлене зростанням впевненості у майбутньому економічному розвитку, хоча вона підкреслила, що це не фаза «відкату назад», а помірковане зниження ставок, що вимагає додаткових даних для підтвердження дезінфляційної тенденції.
Якщо відійти від офіційних коментарів регулятора, то об’єктивний аналіз ситуації свідчить про наступне. З одного боку, стан справ у банківському секторі ЄС насправді виглядає кращим, ніж у більшості інших регіонів. Наприклад, у США велика кількість регіональних банків мають помітні фінансові проблеми, а швейцарський гігант Credit Suisse припинив своє існування і був поглинутий іншим великим банком UBS. Але у ЄС банківський сектор зростає шість кварталів поспіль, що є найкращим показником з 2005 року.
З іншого боку, загальноекономічна ситуація у єврозоні не може не викликати тривоги. Протягом останніх семи кварталів темпи економічного зростання коливаються близько до нуля. Про рецесію зазвичай ведуть мову після двох поспіль кварталів зниження ВВП, але принаймні можна стверджувати, що економіка ЄС перебуває у стагнації.
Тож для того, щоб стимулювати економічне зростання, ЄЦБ змушений знижувати процентні ставки й збільшувати обсяг грошової маси в обігу. Безумовно, це призводитиме до прискорення інфляції (чого регулятор й не приховує), але поточна фіатна система – це постійний компроміс між високою інфляцією й рецесією.
Більшість інших центробанків поки що не перейшли до зниження процентних ставок. Звичайно, головна увага експертів прикута до Федеральної резервної системи (ФРС), адже вона регулює пропозицію долара США та вартість резервів інших країн. Засідання Федерального комітету з відкритого ринку відбудеться вже 12 червня. Проте експерти передбачають, що цього разу процентні ставки не будуть переглядатися.
Зважаючи на проблеми у банківській сфері та прагнення максимально наблизитися до цільового рівня інфляції у 2%, американський регулятор прагне подовжити період високих процентних ставок. Проте очевидно, що вже найближчими місяцями ФРС все ж буде змушена перейти до лібералізації грошово-кредитної політики.
А згодом й інші центробанки почнуть активно знижувати процентні ставки, намагаючись стимулювати власні економіки в умовах можливої кризи.
Цього бичачого циклу на ринку біткоїна є три основних драйвери зростання: спотові біткоїн-ETF, халвінг та зниження процентних ставок. Спотові ETF уже продемонстрували свій вплив, забезпечивши зростання курсу BTC приблизно у півтора раза. Основний ефект від халвінгу вже незабаром почне спостерігатися, адже зазвичай потрібно 2-3 місяці для того, щоб дефіцит пропозиції монет почав суттєво впливати на ціну активу.
Але основним чинником другої половини року має стати саме перехід до стимулюючої політики центробанків і зниження процентних ставок. Зниження базової ставки автоматично вплине й на ставки комерційних банків. Через ефект банківського мультиплікатору пропорційно зросте й обсяг грошової маси в економіці. Відповідно ця додаткова грошова маса почне перетікати в інші сектори, особливо у тверді активи.
Біткоїн і раніше демонстрував періоди рекордного зростання під час проведення політики «дешевих грошей» (як внаслідок стимулювання під час пандемії COVID-19). Але цього разу у традиційних інвесторів є значно більше можливостей для цього, насамперед через запуск нових біржових інструментів на основі BTC.
Тож можна з впевненістю передбачити, що біткоїн стане основним центром поглинання надмірної грошової маси. Щодо точного впливу на курс є різні оцінки, але очевидно, що у другій половині року є всі підстави очікувати на рекордне бичаче ралі з неодноразовим оновленням історичних максимумів.
Щобільше історичні дані свідчать про те, що період зниження ставок триває зазвичай декілька років. Тож ціновий імпульс має бути сильним і сталим у середньостроковій перспективі.
На ринку спостерігаються значні регуляторні зміни. Центробанки переходять до режиму низьких процентних ставок у спробі стимулювати економіку. Але збільшення грошової маси не може розв’язати основні економічні проблеми. Втім власникам біткоїнів не слід особливо хвилюватися, адже головний цифровий актив не просто захищає від інфляції, а й має всі перспективи для рекордного ралі у найближчі місяці.