Напевно, всі чули думку, що «гроші мають працювати». І у фіатному світі це насправді так. Річ у тім, що інфляція та постійне збільшення грошової маси призводять до знецінення заощаджень. Аналітик Віллі Ву стверджує, що навіть у розвинених країнах сучасні люди мають генерувати дохід у 10-15% на рік, щоб компенсувати негативний вплив фіатної емісії.
Проте між заощадженнями та інвестиціями є велика різниця. Досить часто люди прагнуть саме зберегти вже накопичений капітал за нульового чи мінімального ризику. Натомість інвестування завжди передбачає прийняття більших чи менших ризиків, адже, як стверджував відомий австрійський економіст Людвіг фон Мізес: «Немає такого поняття в економіці, як безризикові інвестиції».
Тож наразі фіатна економіка практично позбавляє людей можливості зберегти власні накопичення. Фактично всі змушені приймати надмірні ризики, навіть попри відсутність такого бажання чи професійних знань і навичок інвестування. Але, наприклад, за золотого стандарту ситуація була іншою. Ціни стало знижувалися на 2-3% на рік, й люди, які бажали зберегти накопичення без зайвих ризиків мали таку можливість завдяки накопиченню золотих монет.
Після конфіскації золота у населення та запровадження складніших процедур щодо його купівлі та продажу люди на декілька десятків років були позбавлені будь-яких ринкових альтернатив. І тільки винахід Біткоїна у 2008 році не просто відновив усі можливості золота, а й створив нові.
У останні десятиліття у світі дуже зросли середні розміри податків, а також державні витрати, у тому числі й на соціальні програми. Здавалося б, що це має призвести до перерозподілу багатства від більш заможних до менш заможних верств населення. Проте статистика свідчить про зворотний процес.
Зокрема, капітал у розпорядження найбагатшого 1% населення світу зріс майже у 10 разів за останні 30 років, а 50% найбіднішого населення майже не змінився.
Головною причиною такої тенденції є саме поточна фіатна система. Нові гроші не потрапляють рівномірно до різних груп населення, а концентруються переважно у наближених до уряду корпорацій.
Відповідно еліти й утримують непропорційну частку акцій та інших цінних паперів, що дозволяють генерувати достатній дохід, щоб впевнено випереджати інфляцію, яка більшою мірою впливає на інші групи. Така ситуація створює загрози для існування середнього класу навіть у розвинених країнах.
Слід зазначити, що за стандарту Біткоїна не буде абсолютної рівності у доходах, адже все буде визначатися завдяки ринковому механізму. Проте поточні тенденції свідчать про те, що частка невеликих адрес постійно зростає. Тож усунення фіата та постійного збільшення грошової маси створює певні умови для формування сталого середнього класу.
Біткоїн має цілу низку переваг у порівнянні з золотом. Зокрема він забезпечує абсолютно обмежену пропозицію у 21 млн монет (а щорічне зростання його пропозиції після четвертого халвінгу вже нижче за золото), більшу подільність (тобто здатність бути використаним для мікротранзакцій), а також легкість у перевірці правдивості й більшу зручність у використанні й транспортуванні. Щоб отримати доступ до власних монет в іншій локації достатньо лише запам’ятати 12 чи 24 слова seed-фрази.
До того ж як зазначає аналітик Віллі Ву, біткоїн випереджає всі інші класи активів за показником середньої дохідності на рік. Зокрема біткоїн наразі генерує приблизно 25-80% приросту капіталу на рік (з урахуванням ведмежих ринків). Для порівняння: венчурні (найризикованіші) інвестиції дозволяють отримати 20-30%, індекс S&P 500 – близько 11%, золото – 8%, а державні облігації – 5%. До того ж усі інші варіанти, окрім золота, ще мають значні ризики. Тож біткоїн поєднує високу дохідність й мінімальні ризики, що є унікальною комбінацією для фінансових активів.
Тож наразі будь-яка людина у світі має можливість зберігати власні активи у біткоїнах й ефективно зберегти власні заощадження. Так, у когось може бути значно більше біткоїнів, ніж у вас, але головне полягає у тому, що ви можете захистити власні накопичення і їхня реальна вартість зростатиме, а не падатиме (як у випадку з фіатом) протягом часу. Тому всі, хто зацікавлений саме у засобі заощадження, можуть покладатися на BTC.
А як щодо інвестицій? Наразі Біткоїн-екосистема стрімко розвивається, й вже на ринку працює ціла низка компаній, які пропонують різноманітні послуги й прямо чи опосередковано пов’язані з Біткоїном: це і майнери, і компанії, що працюють з другим рівнем блокчейну (Blockstream, Strike тощо), і MicroStrategy, що утримує біткоїн-резерви й розробляє технічні рішення для корпорацій, і багато інших.
Тож інвестори мають можливість спробувати збільшити власну дохідність ще більше. Але слід розуміти, що якщо біткоїн фактично немає ризиків як засіб заощадження, інвестиції (навіть у Біткоїн-компанії) вже їх мають. Тож важливо добре розумітися на конкретній компанії чи проєкті. Наприклад, деякі майнери демонструють рекордну прибутковість, у той час, як інші зазнають банкрутства, хоча працюють у тій самій галузі.
Проте стандарт Біткоїна дозволяє чітко розмежувати заощадження та інвестиції. Кожен може самостійно визначити, яку частину капіталу він буде надійно зберігати у BTC, а яку (за бажанням) готовий спрямувати на більш ризикові інвестиції.