Першопрохідцем з глобального визнання біткоїна є Сальвадор, де BTC отримав статус законного платіжного засобу ще у 2021 році. Проте у цій статті ми зосередимося на країнах «Великої двадцятки», які мають значно більший вплив на глобальну економіку. За даними Coinbase, 83% членів G20 вже прийняли необхідне законодавство з регулювання цифрових активів, або запровадили його. Втім єдності у політиці провідних економічних центрів досі немає.
У США регулювання ринку цифрових активів здійснюється переважно Комісією з цінних паперів та бірж (SEC) та Комісією з торгівлі товарними ф’ючерсами (CFTC). До того ж поточна тенденція свідчить про те, що роль CFTC поступово зростатиме, у тому числі відносно біткоїна, якого офіційно визнано товаром.
Попри те, що регуляторна ситуація у США є досить складною, все ж останнім часом спостерігається низка позитивних тенденцій. Зокрема у січні цього року SEC схвалила відразу 11 заявок на спотові біткоїн-ETF. Також лунають пропозиції щодо законодавчого захисту прав американців на некастодіальне зберігання монет, так само як і заборони на розробку CBDC. Найближчі пів року будуть визначальними у контексті того, як такі плани будуть втілюватися у життя.
Влада Китаю займає вкрай негативну позицію відносно Біткоїна (принаймні на офіційному рівні). Зокрема, Народний банк Китаю видав заборону на заборону роботи біткоїн-компаній у країні та використання BTC як засобу платежу. Центробанк прагне зберегти монопольні привілеї для юаня.
Не слід забувати й про те, що у травні 2021 року влада Китаю заборонила майнінг біткоїнів, а у вересні того ж року й усі криптовалюти. Проте після різкого падіння хешрейту Китай почав поступово відновлювати власні позиції в індустрії (наразі країна посідає друге місце після США). Але загалом Біткоїн-індустрія продовжує перебувати у «сірій зоні».
На відміну від Китаю, у Європейському союзі запровадили чітке регулювання біткоїна та інших цифрових активів. Їм надано легальний статус, але власники BTC мають сплачувати податки на приріст капіталу. Ставка податку залежить від конкретної юрисдикції й коливається від 0% до 48%.
Головним нормативним документом у цій сфері є Markets in Crypto-Assets (MiCA), що запроваджує додаткові вимоги щодо ліцензування компаній, верифікації власників цифрових активів, моніторингу великих транзакцій тощо. Більшість біткоїнерів сприймають регулювання у ЄС як надмірно жорстке й не дуже сприятливе як для бізнесу, так і власників біткоїнів.
У жовтні 2022 року нижня палата британського парламенту визнала цифрові активи регульованими фінансовими інструментами. У червні 2023 року законопроєкт «Про фінансові послуги та ринки» набув чинності й розширив наявні закони щодо всіх активів, послуг та провайдерів.
У країні існують специфічні вимоги до звітності, що стосуються стандартів «Знай свого клієнта» (KYC), а також протидії відмиванню грошей (AML) та боротьби з фінансуванням тероризму (CFT). Хоча інвестори все ще сплачують податок на приріст капіталу з прибутку від торгівлі біткоїнами, оподаткування також залежить від діяльності фізичної чи юридичної особи та від того, хто бере участь у транзакції.
Австралія класифікує біткоїн і криптовалюти як власність, обкладаючи їх податком на приріст капіталу. Біржі можуть вільно працювати у країні за умови реєстрації в Австралійському центрі звітів та аналізу транзакцій (AUSTRAC) та виконання певних зобов'язань щодо протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму.
У 2019 році Австралійська комісія з цінних паперів та інвестицій (ASIC) запровадила регуляторні вимоги до первинних пропозицій монет (ICO). У 2021 році Австралія оголосила про плани створити систему ліцензування криптовалют і потенційно запустити цифрову валюту центрального банку (CBDC).
У Південній Кореї криптовалютні біржі та інші постачальники послуг у сфері цифрових активів повинні зареєструватися у підрозділі Комісії з фінансових послуг (FSC). У 2023 році набув чинності Закон про захист користувачів віртуальних активів, ухвалений урядом Південної Кореї.
Закон офіційно призначив Комісію з фінансових послуг регулятором таких активів і визначив їхнє законне та незаконне використання. Загалом Південна Корея прагне стати одним з важливих Біткоїн-хабів. Її поточне регуляторне середовище більш ліберальне, ніж у ЄС, але жорсткіше за моделі Гонконгу чи Сінгапуру.
Індія залишається у невизначеному стані щодо регулювання біткоїна і криптовалют, не легалізуючи й не караючи їх використання. Існує законопроєкт, який забороняє всі анонімні цифрові активи в Індії, але він ще не був ухвалений. Запроваджений 30% податок, що стягується з усіх біткоїн-інвестицій, і 1% податкове вирахування на торгівлю цифровими активами.
Загалом, Індія продовжує вагатися щодо підходу до визначення біткоїна та операцій з ним. Законопроєкт про фінанси країни від 2022 року визначив віртуальні цифрові активи як майно та окреслив податкові вимоги щодо стягнення податків з доходів від них.
Біткоїн не є законним платіжним засобом у Бразилії, але країна прийняла закон, який легалізує використання цифрових активів як одного із методів оплати за товари та послуги на всій території країни. Палата депутатів Бразилії затвердила нормативну базу, яка легалізує використання біткоїна та криптовалют, у листопаді 2022 року.
Центральний банк Бразилії був призначений компетентним органом для регулювання, санкціонування та нагляду за діяльністю криптовалютних бірж 13 червня 2023 року. У цілому Бразилія робить поступові кроки щодо інтеграції біткоїна у свою економіку та правову систему.