Моральний ризик описує ситуацію, коли сторона, яка фактично захищена від ймовірних негативних наслідків, поводитиметься іншим чином порівняно з альтернативною ситуацією та відсутністю такого захисту.
Наприклад, застраховані клієнти можуть ставати менш обачними, й вірогідність настання страхового випадку стає вищою. Моральний ризик також напряму пов'язаний із фінансово-економічною системою, що існує у суспільстві. Як окремі громадяни, так і інститути дуже чутливі до стимулів, які явно чи неявно присутні й впливають на їхні рішення.
Біткоїн- та фіатний стандарти створюють майже протилежні важелі, які напряму впливають на поведінку та реакції учасників ринку. Зокрема Біткоїн сприяє зростанню відповідальності за свої вчинки та рішення з боку всіх учасників ринкових обмінів. Через те, що ніхто не має повного контролю над обсягом та структурою випуску BTC, зовнішні маніпуляції не можуть зашкодити іншим економічним агентам та призвести до несанкціонованого перерозподілу власності чи багатства між громадянами або групами.
Сейфедін Аммус стверджує, що, усуваючи монетарну інфляцію, Біткоїн-стандарт сприяє більшому орієнтуванню на довгострокові проєкти та швидкому накопиченню капіталу. Гроші у формі BTC також слугують ефективним сигналом для капіталістів та підприємців щодо раціонального розподілу ресурсів та виявлення найбільш важливих потреб споживачів. Відповідно, темпи інновацій та економічного зростання можуть бути значно вищими у порівнянні з альтернативними варіантами. До того ж біткоїн може трансформувати усю глобальну монетарну систему, таким чином вирішивши протистояння між сучасними національними валютами та центробанками.
Ситуація із фіатною системою кардинально інша. Центральний банк країни має монопольне право на випуск грошей та визначення бажаного обсягу грошової маси. Зважаючи на видатки державного бюджету, що постійно зростають, виникає тенденція до надмірного використання емісійної влади задля фінансування частки витрат, а, отже, й перерозподілу суспільного продукту на користь держави та наближених структур. Таким чином заощадження людей та інституцій можуть скоротитися у реальному вимірі через вплив інфляції.
У своїй книзі «Свобода обирати» Мілтон Фрідман сформулював чотири основні способи витратити гроші відповідно до їх власності та спрямування.
1. Людина витрачає власні гроші на саму себе. Мілтон Фрідман зазначає, що це є найефективнішим варіантом, тому що він дозволяє як економно витрачати ресурси, так і досягати максимальної корисності для економічного агента.
2. Людина витрачає гроші інших людей на саму себе. У цьому випадку людина все ще отримує максимальну корисність, але не має стимулу до раціонального використання ресурсів.
3. Людина витрачає власні гроші на інших людей. Тут все навпаки: людина економно витрачає власні кошти, але достеменно не знає потреб інших та не може максимізувати їхню корисність.
4. Людина витрачає гроші інших людей на потреби третіх осіб. Даний варіант є найгіршим, тому що ресурси використовуються нераціонально та суспільна корисність не максимізується.
Очевидним є той факт, що Біткоїн-стандарт сприяє перебуванню у першому квадранті та частково – другому і третьому. Через те, що соціально-економічна система, що використовує біткоїни, поважає права власності всіх учасників, четвертий квадрант не може бути активований.
Ситуація з фіатом є протилежною: зростання ролі держави й перерозподіл ресурсів через оподаткування та державні програми призводить до переваги четвертого квадранту, коли гроші інших людей витрачаються на третіх осіб. Не дивно, що це призводить до значних небажаних ефектів та неефективності на різних рівнях.
Розуміння проблеми морального ризику та можливість її ефективного вирішення за допомогою Біткоїна є особливо актуальним для України та країн СНД, де проблема корупції залишається однією з найважливіших. За останніми даними Transparency International, Україна посідає 122-тю позицію зі 180 у світі зі значенням індексу, що є нижчим за середній у світі. Становище в більшості країн СНД є також критичним: наприклад, Казахстан – на 102-му місці, Молдова – на 105-му, а Узбекистан – на 140-му.
Більшість традиційних підходів до зниження рівня корупції виявляються вкрай неефективними, тому що вони сфокусовані на зовнішніх проявах корупції, а не на головних причинах, які призводять до відповідних рішень та корупційних ризиків. Розуміння переваг Біткоїна як децентралізованої системи може стати у пригоді в плані прискорення антикорупційних реформ.
Технологія блокчейну також може бути корисною для більшої відкритості державних операцій. Проте спроби реалізувати блокчейн-технології без переорієнтації на масове використання Біткоїна не дозволить досягти значного прогресу в адмініструванні фінансових та інших ресурсів.
Як окремі громадяни, так і економічні інститути не діють в ізоляції від фінансових систем. Навпаки, вони напряму відбивають ті ризики та можливості, що існують у суспільстві. Біткоїн та фіат створюють майже протилежні стимули відповідно до заощадження коштів та їх використання.
Квадрант Фрідмана доводить, що Біткоїн-стандарт призводить до переважного перебування в I, II та III квадранті, а оподаткування та державні витрати у фіатній системі означають, що домінантним стає найнеефективніший IV квадрант.
Також слід зазначити, що проблема морального ризику тісно пов’язана із корупцією. Систематична переорієнтація на Біткоїн та блокчейн-технології може допомогти із розв’язанням цієї проблеми, яка вкрай негативно позначається на економічному розвитку України та країн СНД.