Чи потрібна Україні державна біткоїн-біржа

Приклад Індонезії

Уряд Індонезії нещодавно повідомив про намір створити державну біткоїн-біржу. Хоча наразі відомі не всі деталі цього проєкту, очевидно, що державні органи прагнуть отримати максимальний контроль над операціями з біткоїном та цифровими активами. Значна кількість додаткових регуляторних вимог буде висунута у цьому контексті, й держава матиме змогу застосовувати різноманітні санкції проти тих користувачів, хто не буде дотримуватися правил.

Як це зазвичай відбувається, урядовці стверджують, що такі ініціативи будуть відповідати суспільним інтересам і призводитимуть до створення повноцінної Біткоїн-індустрії. Так, міністр торгівлі Індонезії Джері Самбуага заявляє: «Ми гарантуватимемо, що кожна вимога, процедура та необхідні кроки будуть дотримані та зроблені».

Також відомо, що уряд Індонезії запровадить додаткові вимоги до ліцензування біржових операцій. На сьогодні дозвіл на ведення бізнесу в країні мають 25 бірж. Зазначимо, що Індонезія не визнає біткоїн законним платіжним засобом. Його правовий статус залишається в межах товару, що може використовуватися у торгівлі. Таким чином, державні органи намагатимуться встановити максимальний контроль над усіма операціями із цифровими активами з метою підтримання монополії у фінансовій системі.

Ймовірні наслідки

Які можуть бути наслідки запровадження державної біткоїн-біржі? По-перше, вільна конкуренція стане неможливою через різний статус та ресурси учасників ринку. Фактично запровадження державної біткоїн-біржі призведе до створення системи з трьома типами бірж. Перший – це власне державна біржа, яка користуватиметься безпосередньою підтримкою уряду та фінансуватиметься з бюджету. Другий – приватні біржі, які отримають ліцензію та необхідні дозволи на роботу на національному ринку. Третій – всі інші біржі, які не отримають дозволу і будуть змушені припинити свою діяльність.

По-друге, надмірне державне втручання у процес торгівлі та операцій з біткоїнами призводитиме до порушення правил приватності та децентралізації, які є ключовими для біткоїнерів у всьому світі. Переважна більшість власників BTC вважатиме неприйнятними такі спроби тотального контролю над їхніми фінансовими операціями. Тому формальні цілі щодо розвитку Біткоїн-інфраструктури не будуть досягнуті. Натомість держава намагатиметься використати фіскальні засоби для отримання додаткових доходів у вигляді податків, зборів та штрафів.

«Державна біткоїн-біржа – це, напевно, найстрашніше та найнедоречніше, що може статися в індустрії», – вважає голова Блокчейн Асоціації України Наталія Дрік.

По-третє, країни та юрисдикції, що йтимуть шляхом Індонезії втрачатимуть свої конкурентні переваги та не зможуть втримати навіть біткоїнерів-резидентів. Головна причина полягає у тому, що як власники біткоїнів, так й інші учасники ринку (наприклад, майнери) є дуже чутливими до будь-яких спроб утиску з боку держави. Історичні приклади адміністративних обмежень або спроб заборонити певну діяльність (як заборона майнінгу в Китаї у 2021 році) виявились абсолютно невдалими. Навпаки, уряди більшості країн змушені були згодом лібералізувати своє законодавство не через лояльність до Біткоїна, а скоріше через програш міжнародної конкуренції та відтік коштів за кордон.

Зростання популярності децентралізованих бірж у порівнянні з централізованими (не говорячи вже про державні) наочно ілюструє інтереси та стратегії біткоїнерів.

Висновки для України

Україна має репутацію однієї з передових країн у плані використання біткоїна та його сприйняття як окремими громадянами, так і відповідними інституціями. Зокрема, Україна залишається світовим лідером щодо частки населення, яка використовує BTC (12,7%). Окрім того, вже готова база для законодавчого регулювання біткоїна та цифрових активів у країні, що має набути чинності після внесення змін у Податковий кодекс.

Відкриття у Києві регіонального офісу найавторитетнішого видання про Біткоїн Bitcoin Magazine також підтверджує високі очікування міжнародної спільноти щодо розвитку Біткоїн-індустрії саме в Україні.

Проте подальший прогрес у цьому напрямку значною мірою залежать від стратегії розвитку країни. Однією з альтернатив на сьогодні є створення вільного ринку та захист прав власності та інтересів усіх учасників екосистеми. Мінімальні (або їх повна відсутність, як у Дубаї) податки сприятимуть залученню стартапів з усіх регіонів світу та надходженню іноземних інвестицій, які вкрай необхідні для пришвидшення економічного зростання та розвитку високотехнологічних та інших галузей.

Альтернативою залишаються спроби надмірного державного тиску та фіскального контролю над власниками BTC на зразок Індонезії.

Наталія Дрік підкреслює: «Ринок не може бути вільним, якщо з’являється гравець у вигляді держави… Неважливо, наскільки поганий менеджмент буде: вони завжди будуть впливати на конкурентів і дотуватися бюджетом країни».

Відповідно, створення державної біткоїн-біржі буде вкрай негативно впливати на довгостроковий розвиток Біткоїн-екосистеми в Україні.

Таким чином, єдиним доцільним варіантом виглядає запровадження рекомендацій Австрійської школи економіки – захист вільного ринку від державного втручання. Україна має унікальні можливості та значний попит на такий шлях розвитку, а резиденти й нерезиденти повинні мати достатні знання та доступ до Біткоїн-інфраструктури відповідно до власних потреб.