Головне – це Біткоїн, а не блокчейн

Ідеологічна атака на Біткоїн

Атакувати мережу Біткоїна вкрай складно, адже вона використовує алгоритм консенсусу Proof-of-Work, а її хешрейт стало зростає. Тож потенційні зловмисники мають накопичити нереально великі обсяги енергоресурсів, щоб мати хоча б теоретичні шанси на успіх. Щобільше, їхні можливості швидко тануть із кожним роком, адже складність майнінгу регулярно оновлює нові рекорди.

Тож противники Біткоїна все частіше вдаються до ідеологічних атак на Біткоїн, що створюють хибні уявлення про його функціонування, технології та суспільне й економічне значення. Зокрема популярний наратив полягає у тому, що інноваційні проєкти можуть використовувати технологію блокчейн, але не повинні орієнтуватися на Біткоїн. Блокчейн зображується як головний елемент успіху, а Біткоїн та його екосистема або ігнорується, або відверто критикується.

Слід зазначити один цікавий факт: блокчейн був створений саме Сатоші Накамото, а той завжди розглядав блокчейн лише як інструмент для запровадження універсальних і незалежних від державного та будь-якого централізованого впливу цифрових грошей. Тож творець Біткоїна та блокчейну чітко визначив пріоритети від самого початку, але про це сучасні прихильники блокчейн-технологій, здається, не знають.

Що робить Біткоїн унікальним

Сатоші Накамото та його колеги-шифропанки зуміли використати останні здобутки криптографії задля того, щоб практично реалізувати технологічно нове втілення ринкових грошей. Шляхом конфіскації та державного втручання урядам вдалося перейти із золотого на фіатний стандарт. Але Біткоїн запропонував ідеальну альтернативу шляхом «мирної революції», коли користувачі, майнери, біржі та інші учасники екосистеми поступово переходять на тверді гроші.

Важливим елементом у цьому процесі є повна децентралізація та відсутність довіри один до одного. «Не довіряй, перевіряй» – популярне гасло біткоїнерів. Блокчейн виконує роль розподіленого реєстру, коли копії транзакцій зберігаються не на центральному сервері (що зробило б його потенційно вразливим до атак), а децентралізовано на всіх пристроях, що використовують повні ноди. А Proof-of-Work забезпечує надійність роботи та об’єктивне підтвердження транзакцій через те, що ноди завжди надаватимуть перевагу тому ланцюжку, на який припадає максимальний обсяг виконаної роботи. У такий спосіб також ефективно попереджаються ризики подвійної трати.

Тож головна функція блокчейну – усунути посередника, що відкриває шлях до створення децентралізованих грошей. Так, блокчейн Біткоїна може використовуватися й не для монетарних цілей. Наприклад, записи Ordinals, попит на які то зростає, то знижується, є наочним прикладом. Але саме монетарна роль Біткоїна завжди буде основною, й це буде автоматично регулюватися через попит, пропозицію і ціноутворення (зокрема через комісії у мережі, які завжди зростають за немонетарного використання блокчейну).

Загрози блокчейн-технологій

Тож Біткоїн створює передумови для досягнення фінансової свободи всіма учасниками мережі, а блокчейн – це спосіб, завдяки чому це технологічно реалізовано. Але цей інструмент сам по собі (у відриві від Біткоїна) може бути використаний абсолютно для різних цілей. Якщо провести аналогію з вогнепальною зброєю (її значення для персонального суверенітету неодноразово підкреслював Біткоїн-розробник Андрій Хаврюченко), то вона може бути використана як для нападу, так і самозахисту. Це знаряддя, оцінку застосування якого можна надати лише у конкретному контексті.

Але прихильники блокчейн-технологій не говорять про них у контексті блокчейну Біткоїна. Найпоширеніший аргумент – це вуглецевий слід та загрози для навколишнього середовища (що є неправдою, але це окрема тема для обговорення). Тож вони виступають або за альтернативні блокчейни альткоїнів, що працюють на Proof-of-Stake або інших алгоритмах (які не забезпечують децентралізації та захищеності й не можуть виступати у ролі грошей), або за створення нових технологічних рішень, що включають лише деякі елементи розподіленого реєстру (особливо публічний характер транзакцій).

Наведемо практичний приклад. У США цього року був реалізований так званий «централізований блокчейн-експеримент», що тривав три місяці. У ініціативі взяли учать Федеральний Банк Нью-Йорка та декілька найбільших комерційних банків та платіжних систем США: BNY Mellon, Citi, HSBC, Mastercard та Wells Fargo. Вони відпрацьовували механізми операцій з американськими доларами у режимі 24/7. Програма отримала назву regulated liability network (RLN) – регульована мережа відповідальності. Завдяки технології блокчейн фінансові організації можуть краще контролювати грошові потоки й застосовувати відповідні санкції у разі потреби.

Таким чином, блокчейн може бути використаний для зовсім протилежних цілей порівняно з тими, що були сформульовані Сатоші Накамото та першими біткоїнерами. Замість незалежних грошей, фінансової свободи та приватності може утворитися система ще більш централізованих грошей (особливо CBDC), тотального фінансового контролю та відсутності приватності.

Підсумки

Блокчейн – це інноваційна технологія, яка дозволяє усунути посередника під час проведення операцій між учасниками. Це робить її оптимальною для застосування у сфері незалежних цифрових грошей. Тож Біткоїн – це шлях до фінансової свободи, а блокчейн – лише один з інструментів. Щобільше, використання блокчейну окремо від Біткоїна створює реальні ризики централізації та фінансового рабства. Тому вкрай важливими є освітні ініціативи, що роз’яснюватимуть ці нюанси для широкої аудиторії.