Що робить мережу Біткоїна стабільною

Стабільність Біткоїна

Скептики ранніх років Біткоїна висловлювали сумніви щодо здатності нового проєкту забезпечити безперебійну роботу не лише без якоїсь централізованої підтримки, а й ще під тиском урядів, хакерів та інших учасників, які намагатимуться використати потенційні вразливості чи баги на свою користь. Проте за 14 років Біткоїн довів, що децентралізована система може задати нові стандарти стабільності та безпеки.

Лише двічі у своїй історії мережа Біткоїна короткочасно виходила з ладу (ми розглянемо ці випадки детальніше нижче). Щобільше, вже майже 10 років (з серпня 2013 року) Біткоїн працює у режимі 24/7 без жодних проблем. Це абсолютно безпрецедентний показник для будь-якої фінансової системи. Наприклад, банки не працюють у вихідні та святкові дні. До того ж усі централізовані установи використовують часткове резервне покриття у своїй роботі та покладаються на центробанки у періоди криз та проблем із платоспроможністю.

Натомість Біткоїн самостійно розв’язує ці виклики й сприяє позитивній трансформації усієї глобальної фінансової системи. Наразі жителі будь-якого регіону світу мають доступ до твердих грошей, які повністю незалежні від державного чи будь-якого іншого централізованого впливу.

Які були проблеми у Біткоїна

За всю 14-річну історію Біткоїна було лише два випадки, коли мережа переставала працювати належним чином. Перший з них трапився 15 серпня 2010 року. Один із розробників звернув увагу на «дивний блок 74 638». Технічним експертам знадобилося 1,5 години, щоб зрозуміти, у чому річ. Виявилося, що хтось намагався використати баг і створити 184 млрд BTC (на той момент сукупна пропозиція монет становила менше ніж 4 млн). Це сталося через так звану «помилку переповнення значень» (Value Overflow Bug).

Перед тим як транзакції включаються в блок, вузли перевіряють, чи не переповнюються виходи при підсумовуванні (тобто їх сума не може бути більшою, ніж наявна пропозиція монет на певний момент). Хакер використав вразливість та спробував створити безліч нових біткоїнів. Для розв’язання проблеми розробники зробили софтфорк, де не лише виправили баг, а і повернулися до коректної історії транзакцій. Ноди одразу підтримали форк, що дозволило оновити нормальну роботу блокчейну.

Транзакція розміром у 0,5 BTC залишилася у коректній версії блокчейну, й вона досі нагадує про цей випадок.

Другий такий кейс трапився через три роки й один день – 16 серпня 2013 року. Тоді мережа тимчасово розділилася на дві підмережі. Проблема виникла через те, що ноди проходили оновлення з версії 0.7 на 0.8, коли стався неочікуваний форк. Всі технічні питання мали бути автоматично вирішені, але цього не відбулося. Як підсумок, два найбільші майнінг-пули тимчасово знов перевели свої ноди на попередню версію.

Цей підхід дозволив більшій частині хеш потужності, що надходить з двох пулів, прийняти ланцюжок, що відділився, але без великого блоку, який викликав проблему. Це було реалізовано через пропозицію щодо покращення Біткоїна BIP 0050. У ньому зазначалося наступне: «Блок з рекордним обсягом вхідних даних транзакцій був видобутий і доданий у блокчейн. Ноди 0.8 змогли впоратися з цим, але деякі ноди більш ранніх версій відкинули його, що призвело до несподіваного форку блокчейну».

Після цього була випущена версія 0.8.1, що відновила єдність блокчейну. З того часу Біткоїн не стикався з жодними системними проблемами, що б створювали суттєві проблеми для безпеки транзакцій чи інтересів користувачів.

Секрет успіху

Одразу декілька важливих чинників забезпечують належну стабільність блокчейну Біткоїна. Перш за все, алгоритм консенсусу Proof-of-Work дозволяє розв’язати проблему візантійських генералів та забезпечити взаємний контроль усіх учасників мережі. Виникає система, що потребує мінімуму довіру, адже кожен може незалежно перевіряти всі транзакції завдяки використанню повної ноди. Ані найбільші майнери, ані великі власники біткоїнів не можуть змінити протокол на свою користь. Стабільне зростання хешрейту демонструє, що мережа стає дедалі стабільнішою та стійкою до «атаки 51%» та інших типів загроз.

До того ж Біткоїн став раціонально консервативним у тому, що стосується змін на базовому рівні блокчейну. Звичайно, ті інновації, що підтримуються переважною більшістю учасників екосистеми (майнерами, користувачами, біржами, гаманцями, торговельними мережами тощо) запроваджуються. Яскравий приклад – оновлення Taproot, що відбулося 2021 року, що сприяло конфіденційності та масштабованості мережі. Але наразі більшість інновацій реалізуються на другому рівні блокчейну (наприклад, за допомогою Lightning Network). Інноваційні смарт-контракти на Біткоїні представлені значною мірою завдяки RGB, що інтегрується як з Біткоїном, так і мережею Lightning.

Створення Біткоїн-екосистеми та різноманітних Bitcoin-only проєктів по всьому світу ілюструє значний попит на «цифрове золото» та стандарт Біткоїна у цілому. Гіпербіткоїнізація вже розглядається не тільки з позиції зростання фіатної вартості BTC, а й розвитку відповідних інститутів та реформування суспільства на основі твердих грошей, які мають бути повністю відокремлені від суспільства. Технологічні характеристики Біткоїна важливі для наочного пояснення можливості втілення ідей свободи, децентралізації та персонального суверенітету на практиці.

Як зазначає Майкл Сейлор: «Коли гроші легко надрукувати, суспільство починає руйнуватися. Рішенням цього є Біткоїн».

Тож можна не сумніватися, що відсоток часу, коли мережа Біткоїна безперервно працює, хоч і є рекордним, зростатиме і надалі.