Стосовно Ordinals

Ordinal - порядковий (прикм.)

Приблизно 1400 рік, «звичайний; добре відрегульований, правильний», від старофранцузького ordinel і від пізньолатинського ordinalis «той, що показує порядок, що означає порядок спадкування», від латинського ordo (родовий відмінок ordinis) «ряд, послідовність». Значення «позначення місця чи положення об'єкта в порядку чи серії» датується 1590-ми роками.

Є два види чисел: порядкові та кількісні (кардинальні). Порядкові числа позначають позицію у системі, а кількісні числа підраховують кількість одиниць чогось. Порядковим числом можна позначити позицію бігуна у гонці чи навіть вказати напрям руху: третій поворот ліворуч. Кількісні числа застосовуються, наприклад, при підрахунку кількості желейних цукерок у великій банці на ярмарку. У біткоїні висота блоку ланцюжка буде порядковим числом – 10-м блоком – тоді як кількість сатоші у комісії за транзакцію буде кількісним числом – 1000 сатоші.

Ordinals – це проєкт з відкритим вихідним кодом від Біткоїн-розробника Кейсі Родармора, що складається з двох частин: порядкової теорії (Ordinal Theory) та «записів» (inscriptions).

Порядкова теорія – це довільна, але розумна основа відстеження походження окремих сатоші за допомоги порядкового номера під час випуску. При поточній висоті блоку – з трьома халвінгами, починаючи з 50 біткоїнів (50, 25, 12,5, 6,25), – коли буде знайдено дійсний блок, успішний майнер може призначити собі 625 000 000 сатоші в транзакції Coinbase, яка не має входу. За поточної складності майнери використовують цей зарезервований, але в іншому випадку порожній вхід як додатковий одноразовий простір для хешування. Мережа Біткоїна є серією однорангових баз даних, заповнених цілими числами, які містять поточний стан протоколу. Порядкову теорію можна розцінювати як концептуальну соціальну призму для всіх числових даних у блоках біткоїна. Створюючи (cc: довільні) правила перегляду того, як окремі сатоші теоретично розподіляються після транзакції біткоїнів, порядкова теорія просто пропонує особливу інтерпретацію Біткоїна. Кожному сатоші присвоюється унікальний порядковий номер вже в блоці-кандидаті, починаючи з 0, і це триватиме доти, доки рахунок не досягне трохи менше ніж 2,1 квадрильйона, при цьому групи в 100 000 000 сатоші зазвичай називаються «біткоїнами». Це число встановлюється під час випуску блоку, незалежно від неймовірно рідкісних, але законних облікових записів успішних майнерів, які завершують виведення транзакції coinbase з видачі винагороди за блок без дійсної біткоїн-адреси. Кожна біткоїн-транзакція, крім цієї транзакції coinbase, вимагає як входу, і виходу. У біткоїн-транзакції сатоші з окремих UTXO (невитрачених виходів транзакції) абсолютно нерозрізнені, а отже, атомарно взаємозамінні, коли витрачаються через вихідну адресу. Порядкова теорія передбачає суто соціальний порядок механізму розподілу, і сатоші надсилаються у порядку надходження та впорядковуються за вхідними даними. Таким чином ви можете перевірити свій біткоїн-гаманець на наявність UTXO, щоб спробувати знайти рідкісні позначені сатоші. Рідкісні сатоші походять із самого консенсусу, наприклад, перший сатоші в блоці після халвінгу – legendary ordinal – або навіть конкретний сатоші з блоку, випущеного під час особистої події. Таким чином, з кожним числом від 0 до приблизно 2,1 квадрильйона пов'язаний сатоші з будь-якими можливостями числових повторень, унікальних цілих чисел та інтерпретаційних повторень. Порядковий теоретик міг би навіть гіпотетично оцінити інтерпретацію, скажімо, сатоші 5412388 як його аналога на основі 26, «БЛОК».

Нещодавно випущений Ordinal версії 0.4.2 – це спеціалізований біткоїн-гаманець, який програмує конкретне підписання біткоїн-транзакції за допомогою правил у межах консенсусу протоколу для вписування будь-яких даних у дерево Меркла. Це, звичайно, якщо він пропонує ринкову комісію і поширюється на охочих майнерів. Завдяки простоті доступу це програмне забезпечення дозволяє будь-якому покупцю отримувати місця в реєстрі, переважно використовуючи дані свідків. У 2017 році SegWit, біткоїн-софтфорк, теоретизований Пітером Вілле і Люком Дашджром, серед інших, видалив дані підпису з транзакцій у блоці та помістив їх у розширення блоку приблизно на 4 МБ. Запровадивши нову метрику для розміру блоку, SegWit створив різницю між байтами та вбайтами, обмеживши максимальний розмір блоку, приблизно отриманий з чотириразової кількості байтів, що не є свідками (входи та виходи транзакції) та віднявши його від загальних даних свідка (підписів та скриптів розблокування). Це було зроблено для того, щоб попередні покоління програмного забезпечення Біткоїна могли, як і раніше, перевіряти транзакції, але фактично збільшили доступний розмір блоку в 1 МБ, встановлений Сатоші наприкінці 2010 року. SegWit також був створений для захисту від атак гнучкості шляхом поділу даних свідків, щоб зберегти ідентифікатор транзакції. Ідея цього «сайдчейну» з економічної точки зору полягала в тому, щоб знизити комісію сатоші за вбайт та стимулювати запуск трохи складніших біткоїн-скриптів, які традиційно сприяли масштабуванню; мережі Lightning Network потрібні HTLC або контракти з блокуванням часу хешування, щоб ймовірно забезпечити довіру до цього експоненційно ефективнішого платіжного каналу спільного UTXO. Taproot, програмний форк біткоїна 2021 року, дозволив використовувати додаткові коди операцій та Merkelized Alternative Script Tree (MAST) з типом транзакції P2TR, або сценарій оплати Taproot, а також підвищити межі стандарту для ретрансляції даних. У той час як SegWit був критично важливою зміною стану реєстру, коли він створив це розширення блоку даних свідків, Taproot був швидше системним оновленням, яке розблокувало потенційні функції масштабування та конфіденційності. Обидва ці форки необхідні для специфіки роботи Ordinal 0.4.2, але можливість платити майнерам за блоковий простір для включення довільних даних в біткоїн існує з моменту генезис-блоку. Сумнозвісним прикладом є OP_RETURN, який дозволяє витраченим вихідним даним відображати повідомлення або кодувати ключ у доступних 40 байтах, що робить UTXO непридатним для використання, але при цьому його легко можна видалити з UTXO.

Програмне забезпечення Ordinal дозволяє користувачам генерувати дійсні біткоїн-транзакції, які містять дані, такі як текстові файли, PNG або навіть програмний скрипт. Ці транзакції підписуються з використанням цього модифікованого програмного забезпечення гаманця, Ordinal 0.4.2, у формі «конверта» op_code, який записується в даних свідка транзакції. Цей конверт створюється за допомогою коду OP_FAIL, який за замовчуванням не поміщає код під ним у стек програмування. Таким чином, дані для Inscription, що містять заголовок даних типу файлу і сам файл, поміщаються в екземпляр OP_IF нижче цього приреченого на запуск коду операції і запечатуються за допомогою кінцевої програми OP_ENDIF, якщо вона запущена. Через використання цього op_code дані Inscription у підсумку повністю видаляються з вашого власного вузла, а необхідні обчислення для перевірки імовірно дорогого та важкого скрипту потенційно нижче навіть за один відкритий канал Lightning. Через те, що розмір блоку є статичним з часів SegWit, побоювання власників вузлів з приводу централізації через збільшення витрат на запуск вузла не погіршуються більше, ніж якби блоки були просто регулярно заповнені; можливо, навіть менше. Попри це, майже повні блоки є очікуваним результатом успішної мережі біткоїна, і мережа має бути готова до цього.

Записи пов'язані з певним сатоші в транзакції і, таким чином, їх можна пов'язати з тим, що зазначено в Ordinal Theory. Цей симульований спосіб читання блокчейна Біткоїна створює потенційні можливості для користувачів сентиментально оцінювати один сатоші з-поміж інших. Якщо власник зазначеного сатоші готовий обміняти його на суму, що перевищує його єдине значення сатоші, це може, у певному сенсі, порушити взаємозамінність. Але знову ж таки це завжди відбувалося і цілком можливо в рамках локалізованих обмінних курсів для фіатних пар, ринкового арбітражу, погано запрограмованої транзакції або навіть простого однорангового бартеру. У записах чи порядковій теорії немає нічого, що викликало будь-яку зміну стану в рамках атомарних принципів сатоші; це суто соціальний аспект. Питання щодо конфіденційності вирішуються аналогічно; у записі немає молекулярного індикатора, який би відстежував ваші індивідуальні сатоші в рамках чистої функціональної взаємозамінності транзакції біткоїнів. Усі вони виходять абсолютно однаковими. Ви можете витратити індивідуальний сатоші так само, як і будь-який інший сатоші.

Біткоїн – це база даних з певним консенсусом, і ні в порядковій теорії, ні в записах немає нічого, що порушувало б ці правила. Також ніщо не заважає досягненню консенсусу шляхом запуску змагального вузла в маршруті Lightning, який збирає метадані для спостереження, атак, використання програмного забезпечення для аналізу ланцюжків або шахрайства з пожертвуванням біткоїнів. Річ у тім, що сам факт того, що щось є можливим варіантом використання біткоїна, не обов'язково означає, що це добре для користувачів системи. І все ж таки Біткоїн – це система правил, а не упереджень, і арбітром обґрунтованості повинен залишатися код. Вузли, які Inscribers синхронізували з моменту запуску Ordinal 0.4.2, містять правила того, що є дійсним блоком, а динамічна комісія за блоковий простір посприяла ринку, заснованому лише на правді, економічні вимоги якого задовольняються законно. Записи мають унікальну властивість вибіркової непостійності з потенціалом для використання бази даних та збільшення ринкового попиту на біткоїн-актив і простір біткоїн-блоку. Найгіршим, що можна було б зробити, це поспішно порушити умови, за які тяжко боролися. Хтось завжди міг просто купити блок назавжди. Хтось завжди міг додати довільні дані в розумні транзакції, якби хотів заплатити комісію.

Але з якого дива ви повинні витрачати на це свої сатоші?

Ви можете випадково витратити саме рідкісний.