Довгий шлях до SegWit: як найбільше оновлення протоколу Біткоїна стало реальністю

Але активація відбулася не легко і не швидко. Це ретроспективний огляд довгого шляху до SegWit.

Проблема

Транзакції Біткоїна складаються з двох основних частин. Одна частина – це «базові дані транзакцій». Зазначене охоплює те, які біткоїни переміщуються та куди вони переміщуються, а також деякі інші дані. Друга частина називається «свідок». Вона містить фрагмент коду з даними криптографічного підпису, який доводить, що власник біткоїна дійсно хотів витратити цей біткоїн.

Саме ці дані, що стосуються підпису, спричиняють невеликі складнощі. У тому, що називається «помилкою пластичності», біткоїн-підписи можуть бути трохи змінені будь-ким навіть після того, як підписи створені, і без визнання цих підписів недійсними. Це, своєю чергою, означає, що зовнішній вигляд усієї транзакції, а точніше ідентифікатор транзакції, може бути змінений тими, хто ретранслює транзакції в мережі Біткоїна, або майнерами, які включають транзакції в блоки.

Це не повинно бути великою проблемою саме по собі. Транзакції все ще дійсні та переміщуватимуть біткоїни з того самого місця в те саме місце за тих самих умов. Однак це все ж ускладнює створення нових транзакцій залежно від непідтверджених транзакцій: нові транзакції повинні знати ідентифікатор транзакції, на який вони покладаються. Це значно ускладнює створення певних протоколів другого рівня над Біткоїном, як-от двонаправлених платіжних каналів.

Ідея

Загальна ідея вирішити помилку пластичності шляхом «відокремлення» даних підпису від інших даних транзакцій виникла давно.

Ще у 2012 році такі учасники Bitcoin Core, як Рассел О'Коннор, Метт Коралло, Люк Дашджр і Грегорі Максвелл, а також модератор Bitcointalk Theymos, обговорювали це питання на каналах розробки Біткоїна IRC – але тоді вони не бачили надійного способу, як запровадити це в мережі Біткоїна.

Через рік, у серпні 2013 року, проблема знову випливла на поверхню, коли учасники Bitcoin Core Пітер Тодд і Грегорі Максвелл вели подібні дискусії на IRC. Але тепер вони досягли прогресу у своїх ідеях розв'язання проблеми пластичності. «Я говорю про те, щоб зробити [усі] скриптові підписи значною мірою [окремими]», – написав Максвелл. «Я б навіть запропонував використовувати як [ідентифікатор транзакції] транзакцію без скриптових підписів».

Ще через місяць Максвелл і відомий криптограф доктор Адам Бек знову обговорювали проблему пластичності на IRC. Тепер Бек запропонував обчислювати ідентифікатор транзакції, опускаючи підпис. Хоча, прокоментував Максвелл, «вилучення підпису з txid могло б допомогти, але це було б дуже глибокою хардфорковою зміною... і насправді це складно зробити безпечним».

Сайдчейн

У серпні 2014 року ті ж Адам Бек і Грегорі Максвелл, а також підприємець і інвестор Остін Хілл та кілька розробників Bitcoin Core, у тому числі доктор Пітер Вуїл, заснували технологічну блокчейн-компанію Blockstream. Вона повинна була зосередитися на сайдчейнах: альтернативних блокчейнах, які можна ефективно прив’язати до Біткоїна.

На початку 2015 року інженери Blockstream вирішили впровадити нову функцію в розробленому компанією прототипі Elements для сайдчейну, про що було публічно оголошено в червні того ж року. Ця функція мала остаточно розв’язати проблему пластичності сайдчейну – розділивши дані базових транзакцій і дані-свідки на різні структури даних.

Назва цієї нової функції була, звісно, Segregated Witness.

Суперечка про розмір блоку

Вона назрівала протягом деякого часу, технічно з жовтня 2010 року, точніше з лютого 2013 року і, нарешті, публічно, вирвалась на сцену навесні 2015 року: суперечка щодо обмеження розміру блоку.

Колишній провідний розробник Bitcoin Core Гевін Андресен і провідний розробник Bitcoinj Майк Хірн, зокрема, вважали, що ліміт розміру блоку Біткоїна в 1 мегабайт слід збільшити за допомогою хардфорка, несумісної зміни протоколу, яка вимагала б оновлення майже всієї екосистеми Біткоїна. Завдання не з легких – тим паче, що в спільноті не було згоди щодо цієї зміни.

Попри це, влітку 2015 року Андресен і Хірн оголосили, що вони продовжуватимуть реалізацію своїх планів, використовуючи альтернативний програмний клієнт Bitcoin XT. Суперечливий характер цих зусиль поставив спільноту розробників Біткоїна і галузь у свого роду надзвичайний стан.

У спробі усунути розбіжності та потенційно допомогти знайти вирішення спору щодо розміру блоку, у другій половині 2015 року було швидко організовано дві конференції (або семінари): Масштабування Біткоїна: Монреаль та Масштабування Біткоїна: Гонконг.

Одним з найбільш перспективних проєктів щодо масштабування, представлених у Монреалі, була мережа Lightning Network, складне рішення для масштабування другого рівня, що було детально описано в офіційному документі, опублікованому Джозефом Пуном і Тадеусом Драйя. Єдина проблема: це рішення потребувало б виправлення пластичності.

Софтфорк

У цей момент розробники все ще не були впевнені, чи можна виправити помилку пластичності та як це зробити. Більшість досі вважали, що Segregated Witness не може бути реалізовано в основному ланцюзі Біткоїна без хардфорку.

Але не учасник Bitcoin Core (і спеціаліст із супроводу Bitcoin Knots) Люк Дашджр.

У жовтні 2015 року, прямо між двома конференціями «Масштабування Біткоїна», учасники Bitcoin Core Ерік Ломброзо, Пітер Вуїлле, Володимир ван дер Лаан і Люк Дашжр обговорили на IRC потенційну нову модель для софтфорку. Під час цього чату Дашджр зазначив, що запропонований механізм не працюватиме для всіх потенційних софтфорків, як-от софтфорку SegWit.

Цікаво те, що Дашджр вважав очевидним – варіант розгортання SegWit як софтфорку – інші взагалі навіть не розглядали. І навіть Дашджр, здається, спочатку не усвідомлював наслідків цієї можливості.

Щоб привести в дію SegWit як софтфорк, дані-свідки потрібно було розмістити в новій частині блоку Біткоїна. І «якір» для всіх цих даних-свідків («корінь Меркла») довелося перемістити в дещо нетрадиційну частину блоку Біткоїна: базову монетарну транзакцію, яка винагороджує майнерів новими монетами.

Хоча це було нетрадиційно, учасники Bitcoin Core протягом наступних днів і тижнів також зрозуміли, що цей метод відкриває цікавий «бонус». Створивши нову частину блоку Біткоїна для даних-свідків, розмір блоку Біткоїна можна було збільшувати таким чином, щоб неоновлені вузли цього не помічали. Це фактично могло збільшити розмір блоку Біткоїна без збільшення чинного ліміту розміру блоку.

Лише за кілька тижнів до другого семінару «Масштабування Біткоїна» кілька учасників Bitcoin Core подумали, що, можливо, вони нарешті знайшли принаймні тимчасове рішення щодо обмеження розміру блоку. Segregated Witness збільшувала ліміт в манері зворотної сумісності, водночас виправляючи давню помилку пластичності, таким чином забезпечуючи більш просунуті рішення для масштабування, такі як мережа Lightning Network.

Безпрограшне рішення – принаймні вони так думали.

Презентація

Segregated Witness – як софтфорк – було вперше представлено Пітером Вуїлом у грудні 2015 року на другому із семінарів «Масштабування Біткоїна» у Гонконгу. Там багато хто вперше почув про цей проєкт, і спочатку, здавалося, його сприйняли з ентузіазмом.

Невдовзі після завершення цього другого з’їзду конференції «Масштабування Біткоїна» Грегорі Максвелл запропонував те, що стало відомим як дорожня карта масштабування, центральною частиною якої є SegWit. Ця дорожня карта була швидко схвалена командою розробників Bitcoin Core, а також іншими розробниками та користувачами в ширшій екосистемі Біткоїна.

Критика

Але, попри початковий спалах емоцій, у Segregated Witness також були свої критики.

Занепокоєння щодо запропонованого оновлення протоколу були різними. Джефф Гарзік, колишній співавтор Bitcoin Core, який невдовзі заснував власну компанію-розробника Bloq, не вважав SegWit достатнім тимчасовим рішенням для масштабування. Водночас провідного розробника Bitcoin XT Майка Хірна цей проєкт взагалі не переконав: він відкинув таке рішення як «бухгалтерський трюк» і незабаром повністю припинив розроблення Біткоїна.

Джонатан Тумім, розробник клієнта альтернативного програмного забезпечення Bitcoin Classic, стверджував, що цей проєкт «потворний та незграбний», припускаючи, що його краще реалізувати як хардфорк. Також співавтор Bitcoin Core Пітер Тодд мав власні занепокоєння, зокрема щодо майнінгу.

Однак в цілому команда розробників Bitcoin Core вважала ці проблеми розв’язними, непереконливими або вартими компромісу. Розпочалося розроблення софтфоркового оновлення.

Розробка

Хоч версія Segregated Witness вже була реалізована в Elements, код для версії основного ланцюга Біткоїна здебільшого було ще не написано, не лише тому, що його потрібно було реалізувати як софтфорк, а й тому, що в SegWit для Біткоїна мала з’явитися низка нових функцій, яких немає в Elements: наприклад, «знижка свідка», необхідна для збільшення розміру блоку, нова сумісність для однорангової мережі тощо.

Конкретний проєкт щодо вдосконалення Біткоїна для SegWit, BIP141, розробили Пітер Вуїлле, генеральний директор Ciphrex Ерік Ломброзо та незалежний учасник Bitcoin Core доктор Джонсон Лау. На початку січня 2016 року, в розпал бурхливих дебатів щодо масштабування, ці та інші учасники Bitcoin Core запустили початкову спеціалізовану тестову мережу для оновлення протоколу, яка отримала назву SegNet. Ще через два тижні цю тестову мережу оприлюднили, щоб з нею могла експериментувати ширша спільнота розробників Біткоїна. А до березня SegNet було оновлено для підтримки тестових версій мережі Lightning Network.

Розробка тривала протягом наступних місяців, враховуючи відгуки спільноти розробників Біткоїна, з виправленням помилок, покращенням кодової бази та запуском ще кількох розробок SegNet.

Водночас учасники Bitcoin Core також звернулися до ширшої індустрії Біткоїна, що з часом призвело до зростання списку компаній і проєктів, які підтримують Segregated Witness.

До червня код Segregated Witness налічував 4743 рядки коду (включаючи тестовий код) і пропонував видалити або змінити 554 чинні рядки коду Bitcoin Core. Після додаткового огляду кількома учасниками, наприкінці того ж місяця провідний супроводжувач Bitcoin Core, Владімір ван дер Лан, об’єднав його з «головною гілкою» Bitcoin Core.

Зустрічі

У той самий час, коли розроблявся SegWit, у Біткоїн-спільноті знову зросла напруга щодо розміру блоку. Цього разу на чолі з Bitcoin Classic, низка компаній і майнерів у сфері Біткоїна, здавалося, сповнені рішучості здійснити хардфорк, щоб збільшити ліміт розміру блоку до 2 мегабайт.

На тому, що, мабуть, найкраще назвати екстреною зустріччю, знову в Гонконзі, зустрілися, щоб обговорити проблему масштабування, кілька учасників Bitcoin Core, операторів майнінгових пулів та інших учасників індустрії Біткоїна.

Зустріч призвела до угоди, яка стала відомою як «Консенсус круглого столу щодо Біткоїна» (або «Гонконзька угода»). Учасники Bitcoin Core, присутні на зустрічі, погодилися працювати над хардфорком, спрямованим на збільшення ліміту розміру блоку, що має бути запропоновано команді розробників Bitcoin Core та ширшій спільноті Біткоїна. Майнери також погодилися використовувати версію SegWit у виробництві до того часу, доки такий хардфорк не буде випущено у версії Bitcoin Core. Кризі, здавалося, вдалося запобігти – хоча швидко стало зрозуміло, що не всі задоволені угодою.

Через кілька місяців у Каліфорнії зустрілася ще більша група учасників Bitcoin Core та операторів майнінгових пулів. Учасники Bitcoin Core, присутні на цій зустрічі, залишилися переконаними, що Segregated Witness буде активовано майнерами.

Випуск

Із запізненням приблизно на шість місяців від початкового графіка – випуск спочатку було заплановано на квітень – Segregated Witness було офіційно представлено у жовтні 2016 року у версії Bitcoin Core 0.13.1. Оновлення протоколу також було реалізовано в кількох інших проєктах впровадження Біткоїна, таких як Bitcoin Knots і Bcoin.

Використовуючи метод активації під назвою «VersionBits» (BIP9), призначений для мінімізації перебоїв у мережі, 95% майнерів (за хеш-потужністю) мали сповістити про підтримку SegWit для активації в мережі Біткоїна. Ці сповіщення від майнерів мали початися 15 листопада. Тим часом користувачів заохочували оновлювати свої клієнти, що з часом, здавалося, багато хто й зробив.

Ґрунтуючись на зустрічах з операторами майнінгових пулів, а також на загальному переконанні, що SegWit буде благом для Біткоїна, багато хто очікував, що софтфорк буде активовано досить швидко.

Політика

Але сталося не так. Як виявилося, кілька учасників Консенсусу круглого столу в Гонконзі розійшлися в тому, що вони насправді підписали.

Спів генеральний директор Bitmain Джихан Ву, зокрема, зазначив, що він буде готовий активувати SegWit, лише якщо команда розробників Bitcoin Core також реалізує хардфорк, щоб збільшити ліміт розміру блоку у своїй кодовій базі. Інші пули для майнінгу, у тому числі F2Pool, HaoBTC і Bitcoin.com, також не повідомляли про підтримку софтфорку.

Крім того, з’явився новий китайський пул для майнінгу: ViaBTC. Завдяки тісним зв’язкам із Bitmain, ViaBTC набрав достатньо хеш-потужності, щоб одноосібно заблокувати активацію SegWit. А його оператор, Хайпо Янг, позиціював себе як рішучого критика запропонованого оновлення протоколу.

Активація SegWit здавалася далекою.

Софтфорк, що активується користувачами (UASF)

У лютому 2017 року, трохи більше ніж через три місяці після офіційного випуску SegWit, з’явилася нова можливість.

Розробник під псевдонімом «Shaolinfry», який раніше брав участь у розробці Litecoin, виклав новий проєкт у списку розсилки розробників Біткоїна і на популярному форумі bitcointalk.org: «софтфорк, що активується користувачами» (англ. «user activated soft fork») або «UASF».

Shaolinfry стверджував у своєму електронному листі, що механізм активації хеш-потужності, який став стандартом для софтфорків, ніколи не мав на меті «голосування». «Методологія сповіщення часто неправильно тлумачиться як те, що хеш-потужність – це голосування щодо пропозиції, і, здається, важко виправити це непорозуміння в ширшій спільноті», – написав він.

Shaolinfry запропонував альтернативу: софтфорк, що активується користувачами (UASF). Замість активації хеш-потужністю, софтфорк, що активується користувачами, матиме «активацію через встановлення «дня прапора», коли вузли почнуть примусове виконання у заздалегідь визначений час у майбутньому». Поки такий UASF підтримується економічною більшістю, це має змусити більшість майнерів йти за нею (або активувати) софтфорк.

Ця ідея негайно викликала галас на форумах Біткоїна і в соціальних мережах. І коли колишній операційний директор BTCC і відвертий прихильник SegWit Самсон Моу створив преміальний фонд для розробки програмного забезпечення UASF, здавалося, що цей проєкт може стати реальністю.

Запатентована технологія

У перший тиждень квітня 2017 року Грегорі Максвелл виклав у списку розсилки розробників Біткоїна те, що багато хто сприйняв як грім з ясного неба.

Максвелл стверджував, що перепроєктував спеціалізований чіп для майнінгу на ASIC і виявив, що він містить запатентовану технологію AsicBoost. Мало того, Максвелл показав, що таємне використання технології буде несумісним із софтфорковою версією SegWit. «Несумісність може значною мірою пояснити незрозумілу поведінку деяких сторін екосистеми майнінгу», – зазначив він.

Хоча в електронному листі Максвелла не згадується конкретний виробник ASIC, компанія Bitmain визнала, що реалізувала запатентовану технологію у своїх чіпах для майнінгу, хоча й заперечувала, що використовувала її в головній мережі Біткоїна.

У будь-якому випадку деяким користувачам це відкриття додало бажання, щоб софтфорк Segregated Witness було активовано у мережі Біткоїна. І, оскільки активація хеш-потужністю тепер здавалася ще менш імовірною, софтфорк, що активується користувачами, все більше виглядав як потрібне рішення.

Проєкт BIP148

Невдовзі після того, як було запропоновано загальну ідею UASF, Shaolinfry та близько десятка інших членів Біткоїн-спільноти відкрили канал UASF на Bitcoin Core Community Slack.

Канал став центром обговорення та організації ініціативи. Сигнальною датою спочатку було обрано 1 жовтня, а потім її перенесено на 1 серпня, щоб краще врахувати підтримку потенційно низької хеш-потужності. Shaolinfry є автором конкретного проєкту щодо вдосконалення Біткоїна: BIP148. Також засновник Open Dime Родольфо Новак створив інформаційний вебсайт для просування цієї ідеї.

Початковий план полягав у тому, щоб залучити біржі та інші комерційні структури до UASF. Якби ці компанії підтримали проєкт та запровадили софтфорк, це значно допомогло б досягти бажаної економічної більшості.

Але UASF не отримав того рівня підтримки, на який сподівалися деякі його прихильники. Хоча низка компаній і деякі розробники, здавалося, підтримали BIP148, жодна велика біржа чи інші комерційні структури не заявили про підтримку, а деякі навіть висловилися проти ініціативи.

А в середині квітня Грегорі Максвелл заявив у списку розсилки розробників Біткоїна, що також вважає BIP148 поганою ідеєю. Відмова від ініціативи одного з найповажніших і найвпливовіших учасників Bitcoin Core мала свій вплив: ця версія UASF, здавалося, втрачає оберти.

Натомість деякі почали працювати над альтернативним UASF: BIP149.

Альткоїни

Багато альткоїнів базуються на кодовій базі Біткоїна. Це означає, що код SegWit, хоча розроблений для Біткоїна, значною мірою сумісний із цими альтернативними криптовалютами. Тому не дивно, що кілька альткоїнів вирішили впровадити SegWit. Першим, хто активував Segregated Witness, був Groestlcoin ще в січні 2017 року.

Але інші монети боролися. Litecoin, Vertcoin і Viacoin, здавалося, потрапили в політичну гру Біткоїна. Ці монети значною мірою покладалися на ті ж майнери, що й Біткоїн, і більшість не сповіщали про підтримку оновлення.

Це нібито було пов’язано з технічними проблемами чи іншими заявленими причинами, але, як зазначив провідний розробник Viacoin Романо, «здається більш імовірним, що вони хочуть утриматися від активації Segregated Witness на альткоїнах, тому що це дасть їм ще менше причин відкладати активацію на Біткоїні».

У квітні 2017 року таке ставлення змусило творця Litecoin Чарлі Лі виступити за софтфорк, що активується користувачами, на «його» монеті. Його ініціативу охоче підхопили користувачі Litecoin; майнерам Litecoin, Лі та іншим членам екосистеми Litecoin не знадобилося багато часу, щоб організувати онлайн-зустріч, результатом якої стала резолюція глобального круглого столу Litecoin. В обмін на певні зобов’язання Лі майнери погодилися активувати SegWit. ShaolinFry та інші вважали зусилля UASF успішними.

Протягом тижня після активації SegWit на Litecoin невідомий зробив сміливий крок. Він (або вона) надіслав криптовалюту на суму 1 мільйон доларів на адресу, захищену SegWit, закликаючи будь-кого вкрасти кошти, якщо це вдасться. На сьогодні винагорода залишається недоторканою, що ще більше зміцнює довіру до цієї технології.

Нью-Йоркська угода

Тим часом дебати щодо розміру блоку точилися далі. Bitcoin Unlimited – ще один програмний клієнт для збільшення ліміту розміру блоку Біткоїна на основі хардфорку, який отримав популярність серед майнінгової спільноти Біткоїна. Схвалений, зокрема, Ву з Bitmain, проєкт, здавалося, прямує до потенційного (і суперечливого) хардфорку.

Ця прийдешня загроза і можливість «розколу» в блокчейні Біткоїна стали причиною для засновника та генерального директора DCG Баррі Сілберта організувати зустріч напередодні конференції Consensus 2017 у Нью-Йорку. Бувши спочатку оголошеною у приватному списку електронної пошти для підприємців у сфері Біткоїна та інших відомих представників індустрії, зустріч мала зібрати значну частину індустрії, у тому числі майнерів, хоча, що показово, без жодного учасника Bitcoin Core.

Результати цієї зустрічі зазвичай називають «Нью-Йоркською угодою». Учасники домовилися з приводу того, що вони вважали компромісом між тими, хто хотів збільшити розмір блоку Біткоїна за допомогою хардфорку, і тими, хто віддавав перевагу SegWit. На основі ідеї, спочатку запропонованої засновником RSK Серджіо Деміаном Лернером, SegWit мало бути активовано за певних умов, а також мав відбутися хардфорк, щоб подвоїти «ліміт розміру базового блоку» Біткоїна.

Але хоча було достатньо сказати, що не всі в екосистемі Біткоїна підтримали угоду, одна конкретна проблема виділялася особливо. Умови для активації SegWit були значною мірою несумісні з умовами, запропонованими командою розробників Bitcoin Core, код якої вже був широко прийнятий користувачами Біткоїна.

Нетолерантна меншість

Хоча UASF BIP148, здавалося, втратив багато потуги на користь BIP149, не всі повністю відмовилися від цього першого проєкту UASF.

Shaolinfry запропонував концепцію, припускаючи, що вона буде підтримана економічною більшістю, і вважав, що в іншому випадку її слід скасувати до «дня прапора». Але група користувачів на каналі UASF Slack мала іншу ідею. Деякі з них, у тому числі розробник Bitcoin Core і Bitcoin Knots Люк Дашджр, розглядали активацію софтфорка незалежно від того, що зробить решта екосистеми Біткоїна. Навіть якби вони були меншістю, і навіть якби вони фактично перетворили себе на новий альткоїн, вони б і далі просували оновлення.

Приблизно в середині травня Альфонс Пейс пов’язав цю рішучість із теоретико-ігровою концепцією, описаною статистиком і автором Нассімом Талебом, під назвою «нетолерантна меншість». Ця ідея передбачає, що навіть економічна меншість повинна мати можливість змусити майнерів активувати софтфорк Segregated Witness. В іншому випадку вони без потреби втратили б частину своєї «клієнтської бази» (користувачів Біткоїна).

Здавалося б, викликана скандалом з AsicBoost, активацією SegWit на Litecoin і невдоволенням Нью-Йоркською угодою – і цього разу підкріплена теорією ігор – підтримка BIP148 знову почала перетворюватися на вірусне явище в соціальних мережах і на дошках оголошень.

Ще кілька статей обговорювали потенціал UASF, а тоді було багато дебатів у соціальних мережах, каналах YouTube та інших дискусійних платформах. Тим часом Ерік Ломброзо також підтримав ці зусилля, і всі стали шаленіти від кепок с надписом UASF, розповсюджених Самсоном Моу. Під впливом натхнення від кодової назви майбутньої версії Electrum Wallet, 1 серпня охрестили «Днем незалежності Біткоїна».

Єдина проблема: методи активації для BIP148 і Нью-Йоркська угода були такими ж несумісними, як і Нью-Йоркська угода з методами активації, запропонованими командою розробників Bitcoin Core.

Незграбне, але ефективне рішення

На допомогу прийшов інженер Bitmain Warranty Джеймс Хілліард. Він запропонував дещо складне, але розумне рішення, яке усе робило сумісним: активацію Segregated Witness, як це запропоновано командою розробників Bitcoin Core, механізм активації UASF BIP148 і Нью-Йоркської угоди. Його BIP91 міг зберегти Біткоїн цілим – принаймні в ході активації SegWit.

Поки більшість майнерів мали активувати BIP91 до 1 серпня, усі вузли Біткоїна повинні були залишатися частиною однієї мережі. Це було відносно невелике часове вікно, оскільки рішення було запропоновано лише наприкінці травня, але Джефф Гарзік, головний розробник, пов'язаний з Нью-Йоркською угодою, прийняв цю пропозицію та планував випустити програмний клієнт, що випливає з цієї угоди, ще за кілька тижнів до 1 серпня. Це було здійсненно.

Активація

До середини липня майнери біткоїнів не змогли вчасно активувати SegWit за допомогою методу, запропонованого командою розробників Bitcoin Core, щоб забезпечити сумісність з BIP148. У результаті ринки, здавалося, нервували з приводу потенційного «розколу» між ланцюгом BIP148 і ланцюгом, що не є BIP148. Лише за тиждень обмінний курс біткоїна впав приблизно з $2500 до $1900: це найнижче значення за місяць.

Можливо, налякана такими рухами ринку спільнота майнерів Біткоїна почала швидко сповіщати про підтримку BIP91, навіть раніше графіка, встановленого Нью-Йоркською угодою. А 20 липня, за десять днів до дня активації BIP148 1 серпня, BIP91 заблокувався. Він активувався трохи більше ніж через два дні.

Оскільки BIP91 заблокувався, було лише питанням часу, коли заблокується і Segregated Witness. Зрештою це сталося 9 серпня – точка неповернення була досягнута 8 серпня.

Біткоїн «офіційно» отримав SegWit після ще одного двотижневого пільгового періоду.

Впровадження

Останнім кроком для Segregated Witness стало, звичайно, фактичне прийняття користувачами. Це був довгий шлях, але кожен, хто хоче використовувати Segregated Witness, тепер зможе це зробити.