Які країни забороняють майнінг та чому

Деякі країни прийняли рішення заборонити майнінг біткоїнів, не усвідомлюючи потенційної економічної вигоди, яку він може принести. Хоча майнінг дійсно споживає значну кількість електроенергії, він також може сприяти розвитку енергетичної інфраструктури, особливо в регіонах з надлишком відновлюваної енергії.

Крім того, майнінг створює нові робочі місця і стимулює місцеву економіку шляхом будівництва майнінгових ферм та супутніх послуг. Податки, зібрані з майнінгових компаній, можуть поповнювати державний бюджет. Економічна вигода також включає підвищення технологічного рівня країни, оскільки інвестиції в майнінг стимулюють розвиток інноваційних технологій і цифрових рішень.

Тож розгляньмо п’ять країн, які могли б використовувати переваги майнінгу, проте вирішили цього не робити.

Венесуела

Минулого тижня Міністерство енергетики Венесуели оголосило, що збирається відключити усі майнінгові дата-центри від енергопостачання, щоб встановити контроль за енергоспоживанням. Відповідні заходи є наслідком масштабної енергетичної кризи, від якої країна страждає вже багато років, і ситуація лише погіршується. З 2019 року відбуваються масові відключення, цілі міста багато днів поспіль вимушені сидіти без світла.

Щоб зменшити навантаження на енергомережі відповідні заходи були вжиті на заході країни. У місті Маракаї були вилучені понад 2000 пристроїв для видобутку головного цифрового активу.

Варто зауважити, що Венесуела має великі енергетичні ресурси. То ж розвиток майнінг-індустрії за цих умов виглядав би набагато логічнішим і правильнішим, а ніж її заборона.

Китай

Досить дивною ситуація виглядає у Китаї, де майнінг офіційно заборонено вже кілька років, але країна за глобальним хешрейтом впевнено посідає друге місце у світі.

Так, у 2021 році Державна електромережева корпорація Китаю (SGCC) зажадала припинити майнінг у всіх регіонах країни. Як це пояснили офіційно – закриття дата-центрів з видобутку біткоїнів пов’язане насамперед з перебоями в поставках електроенергії. Деякі провінції Китаю з недостатньою потужністю, такі як Хенань і Аньхой, одразу почали реалізацію цієї вимоги. Невдовзі чиновники відрапортували, що закрили близько 90% майнінгових підприємств.

Попутно Китай також заборонив транзакції з віртуальною валютою, заявивши, що «криптовалюти не мають такого ж правового статусу, як законний платіжний засіб» і що «залучення до бізнесу, пов’язаного з криптовалютою, є незаконною фінансовою поведінкою».

Така політика влади Піднебесної спричинила масовий переїзд майнінгових компаній на інші ринки, у тому числі в США. Проте багато майнерів залишилось у країні. Все ж таки видобуток біткоїнів у Китаї відновився, але вже підпільно. Майнери користуються проксі-сервісами та посередниками для обходу блокування.

Казахстан

Після заборони майнінгу в Китаї на якийсь час Казахстан посів друге місце у розподілі хешрейту мережі Біткоїна між країнами – на нього припало понад 18% усіх майнінгових потужностей мережі. Переїзд великої кількості китайських майнерів до Казахстану не став несподіванкою. Країна межує з Китаєм, і переїхати сюди нескладно та відносно дешево. У країні континентальний клімат та багато дешевої електроенергії, особливо у центральних, північних та північно-західних регіонах.

Однак енергосистема країни виявилася вразливою через невелику роль відновлюваних джерел енергії. У країні 90% електроенергії видобувають за рахунок вугілля та природного газу, що врешті-решт стало призводити до дефіциту електроенергії.

Щоб вийти із ситуації внаслідок переходу на відновлювані джерела енергії, влада вирішила обкласти галузь надмірними податками.

За словами глави Міністерства цифрового розвитку Асхата Оразбека, майнінгові дата-центри, які були розгорнуті на території країни, «великої економічної користі не приносили».

Парагвай

Остаточно не заборонив майнінг, але близький до цього Парагвай. Відповідний законопроєкт вже розробили законодавці. Зокрема, представлений документ забороняє встановлення дата-центрів для видобутку цифрових активів, а також створення, зберігання та комерціалізацію цифрових валют.

Планується, що заборона діятиме протягом 180 днів або доти, доки не буде ухвалено повний закон, а оператор електромереж Національне управління електроенергетики (ANDE) зможе постачати майнерам достатньо енергії без шкоди для інших користувачів енергосистеми Парагваю.

За оцінками ANDE, кожна ферма для майнінгу «завдає збитків на суму близько $94 900, у зв'язку з чим щорічні збитки в Альто-Парані можуть досягати $60 млн».

Уряд Парагваю збирається ще раз звернутися до законодавців з проханням схвалити новий законопроєкт, який би дозволив ув'язнювати нелегальних майнерів строком до 10 років.

Слід зауважити, що країна має значні енергетичні ресурси, які майнери вважають ідеальними, а саме надлишкову гідроенергію. Однак в останні роки багато майнерів почали під'єднуватись до електромережі незаконно, через що дехто з постачальників почав скаржитись на перевантаження та інші проблеми. Поліція відреагувала на це, розпочавши репресії з вилученням ASIC-майнерів.

За оцінками співзасновника і генерального директора компанії Hashlabs Mining Джарана Меллеруда, економіка Парагваю щорічно втрачатиме понад $200 млн, якщо законодавці країни ухвалять законопроєкт про заборону майнінгу.

Ісландія

Ісландія тривалий час приваблювала майнінгові компанії зі всього світу своїми значними обсягами енергії та кліматичними умовами, що не потребували витрат на охолодження обладнання. Ба більше, ця країна навіть потрапляла до п’ятірки найбільш перспективних локацій для майнерів у 2023 році. Проте і тут ситуація змінилася не на краще.

Два місяці тому прем’єрка Катрін Якобсдоттір несподівано заявила про наміри обмежити діяльність майнерів в Ісландії. Вона поскаржилася на значне енергоспоживання, що перевищує обсяги використання домогосподарствами, попри те, що Ісландія є найбільшим у світі виробником енергії на душу населення.

Катрін Якобсдоттір також заявила, що вважає пріоритетом переорієнтацію відновлюваної енергетики з майнінгу на підтримку домогосподарств та інших галузей промисловості, зокрема сільського господарства.

Представники Біткоїн-спільноти своєю чергою розкритикували владу за нерозуміння «потенціалу майнінгу в балансуванні загального енергоспоживання».

Підбиваючи підсумки

Забороняючи майнінг, уряди часто фокусуються на короткострокових викликах, таких як високі енергетичні витрати. Та вони не враховують довгостроковий економічний потенціал, який може бути реалізований при правильному регулюванні та підтримці майнінгової галузі.