Криза Біткоїн-індустрії у Туркменістані: причини й шляхи виходу

Стан майнінгу в країні

Cambridge Bitcoin Electricity Consumption Index свідчить про те, що частка Туркменістану у глобальному хешрейті Біткоїна становить менше, ніж 0,005%. На сьогодні у країні не працюють жодні з великих дата-центрів чи майнінгових компаній. Туркменістан значно відстає від інших країн регіону, включаючи Казахстан (13,2% від загальносвітового хешрейту), Узбекистан (0,05% глобального хешрейту) та навіть Таджикистан (0,02%).

Уряд країни досі не врегулював статус майнінгу, тому інвестори не наважуються вкладати кошти у відповідну інфраструктуру через побоювання регуляторних та інших ризиків. Навіть торішня заборона майнінгу в Китаї не призвела до релокації майнерів до Туркменістану. Адже інші країни регіону пропонують більш лояльні та відкриті умови для бізнесу. Щодо національних підприємців, то вони також не мали можливості закупити обладнання та реалізовувати довгострокові проєкти в умовах ринкової невизначеності.

При цьому не можна сказати, що в Туркменістані немає потенціалу для розвитку майнінгу. У країні досить дешева електроенергія ($0,02 за кВт), яку вона до того ж експортує до своїх сусідів, таких як Киргизстан. Окрім того, Туркменістан має багаті родовища природного газу, що також можуть стати у пригоді при майнінгу. Сучасні технології дозволяють використовувати надлишки енергії, які у быльшості випадків призводять лише до забруднення навколишнього середовища.

Дослідник Школи аналітики CABAR.asia Канат Ногойбаєв зазначає, що країнам Центральної Азії необхідно більш активно використовувати свій енергетичний потенціал та доступ до дешевої енергії задля розвитку майнінгу та Біткоїн-індустрії в цілому:

«Необхідно розвивати діалог між державою та бізнесом. Зокрема потрібно обговорювати необхідність зменшення імпортних тарифів на закупівлю відповідного обладнання».

Стан та регулювання Біткоїн-індустрії

Критичний стан розвитку Біткоїн-індустрії у Туркменістані засвідчують численні незалежні оглядачі та організації. Так, Freeman Law наводить рейтинг з безпеки використання біткоїна та цифрових активів, у якому Туркменістан посідає наразі 207-му позицію з 249 юрисдикцій. Отже, власники BTC залишаються фактично незахищеними, й національна правова система майже ніяк не гарантує право приватної власності. Як наслідок, більшість резидентів змушені уникати таких операцій, навіть якщо вони розуміють переваги переходу на Біткоїн-стандарт.

На сьогодні біткоїни у Туркменістані можна придбати лише за долари США, що суттєво обмежує інвестиції в актив пересічними громадянами. Державні агенції систематично обмежують доступ до іноземних валют для бізнесу та населення. Наприклад, існують ліміти щодо купівлі та розміщення у банках доларів США. Як наслідок, утворюється ще один бар’єр, що перешкоджає придбанню та використанню BTC на регулярній основі.

Центробанк Туркменістану використовує фіксований валютний курс щодо долара США, що не відображує короткострокові ринкові коливання на валютному ринку. Але спроби адміністративного регулювання конвертації національного манату в іноземні валюти та BTC виявляються значною мірою неефективними. Зокрема країна не отримує значних іноземних інвестицій й не може ефективно інтегруватися в глобальну Біткоїн-економіку.

Рекомендації

Комплексні реформи необхідні на всіх рівнях задля подолання відсталості Біткоїн-індустрії Туркменістану. Наступні кроки мають бути реалізовані найближчим часом.

1. Вкрай важливим є надання легального статусу біткоїну як платіжному засобу та майнінгу як виду господарської та підприємницької діяльності. Таким чином можуть бути сформовані чіткі «правила гри» для бізнесу з можливістю залучення довгострокових інвестицій та реалізації стратегічних проєктів у наступні роки.

2. Різні джерела енергії можуть бути адаптовані до використання у сфері майнінгу. Зокрема надлишкова енергія з нафтогазової галузі та гідроенергія можуть бути корисними для досягнення задовільної рентабельності майнінгу та підтримання сталого видобутку біткоїнів у довгостроковому періоді.

3. Податковий тиск на бізнес, особливо щодо використання імпортного обладнання, зокрема з Китаю, має бути мінімізовано. Ліберальне законодавство може створити передумови для помітної присутності компаній з Туркменістану на глобальному ринку майнінгу.

4. Резиденти країни повинні мати можливість вільно купувати BTC за фіатні валюти, у тому числі за національну валюту – манат. Таким чином може бути забезпечено ефективний перелив капіталу між галузями.

5. Стратегічне партнерство між владою та бізнесом у сфері Біткоїн-регулювання може сприяти створенню Біткоїн-хабів та розвитку інших елементів інфраструктури. Досвід Казахстану може бути особливо доречним у цьому контексті.

Висновки

Сьогодні Туркменістан досі має нерозвинену Біткоїн-екосистему. Відсутність законодавчого визнання статусу BTC та майнінгу, а також надмірний адміністративний вплив на валютний обіг створюють перешкоди для резидентів, які планують інвестувати в біткоїни.

Попри серйозні проблеми, країна має значний потенціал для розвитку цієї сфери, особливо через використання значних джерел енергії, що включають як нафтогазову індустрію, так і гідроенергію. У пріоритеті повинні бути стратегічний розвиток економіки та залучення закордонних інвестицій. Це забезпечить економічне зростання, а також поступове залучення до глобальних процесів з гіпербіткоїнізації.