Біткоїн – це рятівний човен під час урагану

Біткоїн-максималізм сприймається багатьма як «токсична» риса, вид культурної війни, яку ведуть багаторічні ходлери, одвічні прихильники криптовалюти та «кити», які готові на все, щоб набити свої гаманці. Я спробую пояснити, чому це далеко від істини. Я розповім про свій шлях до захоплення криптовалютою та про те, як Біткоїн навчив мене «ходлити» попри труднощі, переглянути мої прагнення та змінити часову преференцію. Зрештою, я доведу, що Біткоїн є дороговказною зіркою не лише для «ветеранів» індустрії, венчурних капіталістів, генеральних директорів та всіх інших елітних верств, але й для небагатих і просто втомлених людей.

2017 рік став важливим роком не тільки для Біткоїна, а й для Пуерто-Рико, де мені пощастило народитися і вирости. У вересні на острів обрушилися два урагани п’ятої категорії з різницею лише у два тижні. Спершу, на сушу вийшов ураган «Ірма». Попри те, що «прямого удару» шторму не було, через його масштаб та інтенсивність було завдано шкоди інфраструктурі, втрачено чимало життів, а мільйони людей залишилися без світла. Потім прийшла «Марія». За іронією долі, електропостачання в моєму домі було відновлено менш ніж за 24 години до того, як цей ураган дійшов суші, тож у мене ледве вистачило часу, щоб зарядити свої пристрої. Тоді я ще не знав, що протягом наступних п’яти місяців у мене не буде такої змоги.

У середині лютого 2018 року в моїй квартирі знову з’явилося світло, і радісні крики, які лунали вночі з усього району, потрібно було чути. На той час стрімке зростання Біткоїна якраз зупинилося, емоції вщухли, і ціна закріпилася на рівні близько $10 000. Я пам’ятаю, як подумав: «Якщо я куплю його зараз і він повернеться до того рівня, де був лише місяць тому, я зможу подвоїти свої гроші!» Так почався мій шлях. Не як досвідченого інвестора, який прагне диверсифікації, чи як шифропанка, зацикленого на ідеї покінчити з Федеральною резервною системою, а як скромного бармена, який багато втратив і хотів повернути хоча б частину.

Для багатьох купівля біткоїнів – це просто розподіл наявного доходу, але не для мене. Я з гордістю можу сказати, що хоча тоді для мене важливішими були поточні потреби та прості цілі, я ніколи не продавав BTC. Писати про відсутність дій дивно, але я вважаю, що це найважливіша частина моєї історії. Ходлити важко. Проте, утримуючи гроші, я поступово дізнавався про те, що робить їх справді цінними, і наскільки захопливим є Біткоїн як винахід. Я намагався переконати друзів купити його, але без успіху. Приблизно в той самий час я купив Ethereum приблизно на $100 і через кілька місяців продав його зі збитком у 50%. Сам того не підозрюючи, завдяки капітуляції шіткоїнів я сам став Біткоїн-максималістом.

Спочатку максималізм не був моїм свідомим вибором; я просто не міг дозволити собі ризикувати та спекулювати. Саме «токсичні» Біткоїн-максималісти – а ще трохи здоровий глузд – мотивували мене триматися якомога далі від будь-яких махінацій та метушні. Більшу частину року я утримував свої гроші. Я витрачав невеликі суми в доларах, і моя впевненість зростала разом із розміром покупок. Коли ціна зросла, я подумав: «От дідько, у мене замало біткоїнів!» Наступні роки виявилися щедрими на виклики як для пуерториканців, так і для власників біткоїнів.

Я щосили намагався видряпатися на рятувальний човен. Я закинув свої шкідливі звички – паління та пристрасть до алкоголю – й зосередив усі свої зусилля на тому, щоб покращити своє положення в майбутньому.

Багато пуерториканців були змушені виїхати після урагану «Марія», тоді як їхні місця дуже прагнули зайняти ті, хто шукав податкових пільг. За допомогою Біткоїна я знайшов спосіб потенційно захистити себе на цій частині землі, яку я називаю домом, і підготуватися до невизначених часів.

Я відчуваю неймовірну піднесеність – навіть не беручи до уваги ціну – через те, що багато людей напевно переживають власний ураган, поки я пишу це. Біткоїн зараз у кращому становищі, щоб допомогти їм ніж будь-коли – він просто чекає, щоб про це дізналися. Суть не в фіаті, а радше в суверенітеті та самореалізації через силу волі та витривалість. Я ходлю, тому що знаю, що все буде тільки гірше. Подібно до того, як раніше я накопичував батарейки та воду в пляшках, я можу підготуватися до важких часів у майбутньому, накопичуючи біткоїни.

Це гостьовий пост Габріеля Васкеса. Висловлені погляди є його власними й не обов’язково відображають точку зору BTC Inc. або Bitcoin Magazine.