Як виглядає майбутнє за Біткоїн-стандарту

Вступ

Перехід від фіатного стандарту до стандарту Біткоїна, хоч і дуже бажаний, не є неминучим або обов'язково неминучим. Час та настання цих змін залежать від вибору щодо прийняття, зробленого окремими особами, організаціями та державними установами. На ці рішення впливають не тільки раціональні міркування, але також емоційні та ірраціональні фактори (передусім жадібність та страх). Колективна воля, сформована намірами критичної маси, яка володіє достатнім капіталом і впливом, відіграє вирішальну роль у витісненні центральних банків і владних структур на користь нової системи, зосередженої навколо Біткоїна. Попри очевидну технічну, економічну та етичну перевагу Біткоїна над іншими формами грошей, ця боротьба, безперечно, буде складною, і її результат буде далеко не гарантований.

Проте вкрай важливо замислитися про наслідки, які ця потенційна революція, якщо вона здійсниться (на що ми всі сподіваємося), може мати для всіх аспектів соціального існування. Ці наслідки стосуються як природи держав та міжнародних відносин, так і функціонування економічних систем, панівних систем цінностей і навіть енергетичного ринку та технологічних інновацій. У цій статті, не претендуючи на вичерпну повноту, я коротко проаналізую деякі з цих аспектів та запропоную ймовірні траєкторії.

Біткоїн та часткове банківське резервування

Як правильно передбачив Хел Фінні, гіпотетичний Біткоїн-стандарт буде несумісний із центральними банками, але не обов'язково з частковим банківським резервуванням. Алгоритмічні обмеження на кількість транзакцій на блок, безумовно, не дозволять першому рівню слугувати роздрібною платіжною системою. Згодом на ньому відбуватиметься менше транзакцій, і вони матимуть дуже високу цінність (на практиці їх зможуть собі дозволити лише кити або великі державні та приватні установи).

Певна форма банківської діяльності версії 2.0 на другому рівні абсолютно неминуча у середньостроковій та довгостроковій перспективі для грошової системи, заснованої на Біткоїні. За відсутності центрального банку як кредитора останньої інстанції та з набагато простішою перевіркою резервів, ніж у випадку із золотом, це часткове банківське резервування другого/третього рівня буде набагато крихкішим, ніж нинішня система часткового резервування, підтримувана законним платіжним засобом, центральним банком і практичною нерозрізненістю між грошовою базою та пропозицією грошей. Це лише посилить важливість першого рівня як міцної основи грошової системи, подібної до ролі золота в минулі тисячоліття.

Макроекономічні наслідки

За інших рівних умов, у середньостроковій перспективі прийняття гіпотетичного Біткоїн-стандарту має значно пом'якшити коливання економічного циклу, запобігаючи надмірній заборгованості, неефективним інвестиціям та кредитним бульбашкам у приватному секторі, що призводять до системних боргових криз. Грошові репресії також призведуть до значно повільніших, але стабільніших реальних темпів зростання економіки в середньостроковій та довгостроковій перспективі. За відсутності двигуна грошово-кредитної експансії, тобто інфляційної політики центральних банків, номінальне зростання випуску в рамках Біткоїн-стандарту буде скромним, але реальне зростання залишиться значним. Іншими словами, будь-яке збільшення багатофакторної продуктивності призведе до зниження споживчих цін, вимірюваних у сатоші, а не до збільшення номінального випуску. У цьому контексті навіть у короткостроковій перспективі економічне зростання залежатиме від демографічних, екологічних та економічних факторів, а не від монетарних чи кредитних факторів.

У зв'язку з цим, завдяки Біткоїн-стандарту відбудеться поступове переміщення коштів з фінансового сектора, який сьогодні став ненаситним, у реальну та продуктивну економіку. Це наслідок значного скорочення ринків облігацій та фінансових ринків (зниження рівня заборгованості економік) і, отже, всієї галузі, яка отримує від них прибуток.

Серед підприємств, які зазнають найбільшого скорочення, – централізовані платіжні та клірингові системи, традиційні кредитні установи, фідуціарні агенти, такі як нотаріуси (замінені смартконтрактами на другому та третьому рівнях Біткоїна), а також ті, хто займається нерухомістю, фінансовим та страховим посередництвом.

Своєю чергою, все, що використовує потенціал рівнів Біткоїна (для смартконтрактів) та DeFi, переживе справжній бум.

(Гео)політичні наслідки

Що стосується незмінності грошової бази, це змусить держави дотримуватися суворої фінансової дисципліни, оскільки зникне можливість монетизації дефіциту або боргу як форми фінансування державних витрат. Це вплине на здатність національних держав забезпечувати добробут або вести війни. За відсутності грошового друкарського верстата і, отже, підступного податку під назвою інфляція, фіскальний тиск та розподіл державних витрат стануть предметом серйозних переговорів та політичних суперечок, оскільки вони безпосередньо торкнуться кишень громадян/підданих/платників податків.

З одного боку, це може сприяти появі більш прямих форм демократії (чому сприяє поширення блокчейнів та DAO (децентралізованих автономних організацій)), щоб надати громадянам більшого права голосу при прийнятті рішень щодо податків та витрат. З іншого боку, світ, заснований на стандарті Біткоїна, може призвести до набагато більш фрагментованого та аполярного геополітичного ландшафту, враховуючи внутрішню нежиттєздатність підтримки таких великих та неефективних державних апаратів, які більше нагадують класичний середньовічний феодалізм.

Замість аристократії меча/крові/мантії панівним соціальним класом стануть біткоїн-кити, а ті, у кого не буде монет, потраплять у свого роду кріпацтво. Перші – окремі особи, сім'ї та установи з величезними активами у біткоїні (накопичені на ранніх етапах впровадження цієї технології, тобто у перші два десятиліття її існування), зможуть забезпечити добробут, роботу та захист громадян/підданих в обмін на лояльність, послуги та підпорядкування їхньому «феодальному» правлінню. Останні, переважна більшість населення, чиї попередники надто пізно прийняли та конвертували свій фіатний капітал у біткоїн (з різних ідеологічних чи практичних причин, у тому числі зважаючи на економічні обмеження), опиняться на дні піраміди та будуть змушені заробляти собі на життя в поті чола або (що більш імовірно, зважаючи на технологічний прогрес) завдяки щедрості філантропічних китів. Ця динаміка також простежуватиметься на міжнародному рівні: з'являться регіони або країни-новатори, які, першими прийнявши біткоїн як законний платіжний засіб, отримають значну відносну перевагу у добробуті, з яким буде важко порівнятися запізнілим.

Це не обов'язково будуть домінантні країни на цей момент; насправді деякі з них можуть наразі навіть не існувати. Кінцевим результатом буде набагато фрагментованіша міжнародна система, ніж нинішня, яка складатиметься з суміші демократичних, соціалістичних чи олігархічних міст-держав, криптоаристократичних володінь, зосереджених навколо окремих сімей, і великих анархічних та хаотичних регіонів. Всі ці суб'єкти будуть конкурувати/співпрацювати один з одним, утворюючи абсолютно новий геополітико-ідеологічний ландшафт, що постійно розвивається – у світі, де старі ідентичності (національні, ідеологічні та релігійні) будуть накладатися та змішуватися з новими ідентичностями, заснованими на інтерпретації Біткоїн-революції.

Враховуючи технологічні передумови та ідеологічні засади Біткоїн-культури, може виникнути «монетарна» релігія, пов'язана з певними ритуальними та релігійними аспектами, які вже помітні серед її стійких прихильників («непорочне зародження», децентралізація, поклоніння Сатоші, алгоритмічна непогрішність). У будь-якому разі стандарт Біткоїна введе для суспільства, яке його прийме, певні економічні норми, які тісно впливатимуть на суспільну мораль. Серед них – почуття обмеження, етика заощаджень, обачність в інвестиціях, довгостроковість, чесність у комерційних операціях, індивідуальна відповідальність, фінансова дисципліна та, звичайно ж, непідкупність та незалежність грошей від державної влади.

Вузли, майнінг та геополітика

Вузли (ноди) – це серце мережі Біткоїна і, отже, привертатимуть значну увагу політичних сил. Контроль повних вузлів (і, отже, потенційних майнерів) на конкретній території з боку державних органів буде надзвичайно важливим для затвердження внутрішнього суверенітету та впливу на міжнародну арену. Враховуючи інші змінні, природно, що країни, здатні виробляти енергію з меншими витратами або у великих масштабах, матимуть перевагу у розподілі й, таким чином, контролі значних часток глобального хешрейту біткоїна. Вічна боротьба за контроль над глобальним хешрейтом стане новим центром геоекономічних суперечок. При цьому жодним чином не гарантовано, що більшість територіальних політичних утворень зможуть ефективно здійснювати цей контроль, і неясно, як вони це робитимуть.

Хоча законний фізичний примус може здатися очевидним вибором з огляду на специфічну природу держав, він не обов'язково буде успішнішим підходом у геополітично більш фрагментованому та конкурентному середовищі, ніж нинішній. Завдяки високій мобільності Біткоїна та фінансовим обмеженням, які накладаються на традиційні держави цією грошовою системою, як майнери, так і кити зможуть легко переїхати в інше місце, якщо їхні права власності та підприємницька свобода опиняться під загрозою, знайшовши притулок у більш лібертаріанських юрисдикціях. З іншого боку, для цих нових «неоаристократичних» державних утворень, побудованих навколо одного чи кількох китів, можливий інший сценарій; у цьому випадку монополія на майнінг та необхідні енергетичні ресурси може бути більш вираженою, враховуючи величезну економічну владу, яку мають їхні керівники.

Наслідки для енергетичного ринку

Біткоїн – це не товарна, а енергетична валюта. Сила, яку він у собі містить, – це енергія, яка витрачається на його створення та передачу. Таким чином, енергія, як джерело життєвої сили нової грошово-кредитної парадигми, відіграватиме ще більшу роль в економічній системі, ніж сьогодні. Це радикально вплине на прогрес в енергетичному секторі, породжуючи перегони технологічних інновацій як у сфері майнінгу, так і у сфері енергоощадження. Цілий ряд джерел енергії, якими раніше нехтували як неекономічними, тепер може стати зручним і доступним завдяки їхньому використанню для майнінгу. Візьмемо, наприклад, сонячну енергію в африканських та азійських пустелях, поклади метану та природного газу у віддалених місцях, геотермальну енергію вулканів та гейзерів або навіть системи, засновані на русі хвиль та перепадах температур у глибинах океанів.

З попитом на енергію, що постійно зростає, зростатиме стимул генерувати більше енергії та робити це більш ефективно в рамках доброчинного кола, що може призвести до великої енергетичної революції, потенційно наближаючи людство до цивілізації другого рівня за шкалою Кардашева, безумовно, сприяючи електрифікації планети навіть у найбільш віддалених місцях.

Ще одним ймовірним наслідком прийняття стандарту Біткоїна стане зміна ролей між виробниками та споживачами енергії. Найбільші споживачі енергії (майнінгові ферми) згодом стануть основними виробниками енергії в умовах вертикальної інтеграції активів та енергетичної інфраструктури, яка охопить всю енергетичну галузь, починаючи знизу. Ще невідомо, чи призведе це до більшої або меншої концентрації виробників енергії порівняно з децентралізацією, але це, безумовно, залежатиме від комерційної динаміки індустрії майнінгу.

Це гостьовий пост Мікеле Уберті. Висловлені думки є власними і не обов'язково відображають точку зору BTC Inc. або Bitcoin Magazine.