CBDC: антиутопія Джорджа Орвелла, що стає реальністю

Старший Брат та CBDC

Джордж Орвелл створив образ тоталітарного лідера (відомого як Старший Брат), який здійснював повний контроль за всіма жителями країни без винятку. Відомий надпис засвідчував: «Старший Брат слідкує за тобою». Тож кожен повинен був поводиться відповідно до очікувань центральної влади. Якщо люди питали про існування Старшого Брата, то вони отримували відповідь, що він безсмертний, а от існування звичайних людей не має жодного сенсу.

Згодом ідея Старшого Брата дещо трансформувалася у масовій культурі в тому плані, що під цим терміном більшою мірою розуміють саму систему центральної й тоталітарної влади незалежно від того, чи її контролює одна людина, партія чи відбувається формальна ротація лідерів. Головною проблемою є сама концентрація важелів впливу та спроби встановити повне домінування над окремими особистостями.

Звичайно, одним із головних аспектів такого контролю є економічний (а якщо ще точніше, то фінансовий і грошовий). Річ у тім, що люди щоденно здійснюють транзакції, беруть участь у купівлі та продажу, а також створюють накопичення й планують майбутнє. Тож здатність встановити тотальний фінансовий контроль у грошовій сфері означатиме можливість запроваджувати будь-які санкції, обмеження та фактично виключити ймовірність серйозного спротиву чи опозиції.

Звичайно, фіатний стандарт сам по собі порушує баланс влади, адже центробанк має можливість збільшувати випуск грошей та поступово знецінювати заощадження населення. Проте фіатні гроші у їхній поточній формі все ще досить далекі від найгіршого варіанту. Наразі люди все ще мають можливість використовувати готівку (що дозволяє зберігати непоганий рівень приватності), а також відкривати депозити та обслуговуватися у різних комерційних банках. Хоча всі вони контролюються центробанками, все ж є певна різниця у послугах та умовах, що вони пропонують, та й координація між ними не є ідеальною. Навіть певні обмеження та фінансовий моніторинг можна мінімізувати через співпрацю з декількома установами.

Але поява CBDC (цифрових валют центробанків) виводить рівень державного контролю над фінансовою сферою на зовсім новий рівень. Це наочна демонстрація того, як технології далеко не завжди призводять до позитивних ефектів для суспільства. Якщо найбільш яскравим прикладом цієї тези у XX столітті стала розробка ядерної зброї, то у XXI столітті ним стане, скоріш за все, саме CBDC.

Основні загрози CBDC

Можна виділити декілька ключових загроз для фінансової свободи, що створюють CBDC. Перша – повний моніторинг всіх без винятку транзакцій миттєво й без будь-яких додаткових зусиль з боку центробанку. Таке «електронне досьє» буде доступно для всіх громадян, а наявні інструменти аналізу та штучного інтелекту дозволяють відтворити потреби та стиль життя кожної окремої людини. Це не може не турбувати будь-кого, хто опікується власною приватністю та конфіденційністю фінансових транзакцій.

Друга – це можливість застосування фінансових санкцій та обмежень до конкретної людини чи групи, у тому числі через блокування рахунків. Якщо чиясь поведінка вступатиме у конфлікт із позицією центральної влади, завжди буде можна миттєво завдати фінансового удару. Нагадаємо, що запровадження CBDC означатиме відсутність готівки, тож за умови блокування рахунку, людина відразу втрачає доступ до власних грошей. До того ж саме поняття власних грошей стає досить умовним, адже центробанк, а не людина реально контролює доступ до них.

Третя – це обмеження на термін використання грошей. Ці заходи навіть не обов’язково матимуть форму санкцій. У більшості випадків це буде просто метод стимулювання економіки відповідно до неокласичної та кейнсіанської шкіл. Наприклад, певну суму грошей чи обсяг виплат потрібно буде використати протягом місяця, після чого вони «згорають». Короткостроковий попит штучно стимулюється, але гроші перестають виконувати функцію засобу заощадження.

Тож, так чи інакше, але про фінансову свободу після запровадження CBDC для більшості людей доведеться забути.

Захист фінансової свободи

Зрозуміло, що повністю відмовитися від грошових операцій (й, скажімо, перейти на бартер) неможливо без катастрофічної втрати якості життя. Тож єдиною дієвою альтернативою залишається використання децентралізованих і незалежних грошей, що не контролюються жодним урядом чи центробанком. Цим критеріям повною мірою задовольняє лише біткоїн. Золото та срібло наразі значною мірою контролюються центробанками, а їх використання для прямої купівлі та продажу товарів заборонено й просто непрактично через низьку подільність, складність у транспортуванні, велику вартість перевірки, нетехнологічність тощо. Інші ж цифрові активи не мають реальної децентралізації, а їхні сервери та навіть керуючі чи Рада директорів є потенційними факторами ризику.

Тож гіпербіткоїнізація стає єдиною можливою відповіддю на поточні тенденції щодо встановлення тотального державного контролю у цій сфері. Біткоїн не має центральних серверів, а використання додаткових технік (таких як постійне оновлення власних адрес та використання міксерів або пірингових сервісів) дозволяє забезпечити прийнятний рівень приватності й конфіденційності. А будь-які спроби встановлення цензури зазнають миттєвої критики з боку Біткоїн-спільноти.

А головним є те, що ніхто не може встановити якісь часові обмеження на використання BTC чи заблокувати ваш гаманець. Максимум, що можливо – це обмеження стосовно конкретної адреси, але воно не буде глобальним і всеосяжним (до того ж є варіанти конфіденційного переказу монет на інші адреси). Головне – це надійність біткоїна як засобу збереження вартості, що його якісно відрізняє від фіатних грошей, і особливо від CBDC. Тож Біткоїн залишається єдиним ефективним рішенням від перетворення глобальної фінансової системи в антиутопію, про яку попереджав Джордж Орвелл ще минулого століття.