Ідеальний поєдинок: бій з машиною

У 1997 році відбулася історична подія, коли суперкомп'ютер Deep Blue від IBM переміг чемпіона світу з шахів Гаррі Каспарова. Людство відправило свого найкращого гравця в історії, який був чемпіоном світу рекордну кількість років. В той самий час інженери старанно працювали над шаховим движком. Вони були переконані, що одного разу комп'ютер переможе навіть найбільшого гравця всіх часів. Це повинен був бути ідеальний бій. Найкраща людина проти найкращої машини. Схилити коліно доведеться або людині, або машині.

Цитуючи Гаррі: «Це був перший раз, коли я програв. Крапка». Так. Каспаров нікому не програвав як чемпіон світу. Його переміг лише комп'ютер. Це його глибоко засмутило, і він залишив шахи. Як таке було можливо? Хіба людині не властиво бути творчою, стратегічною і кращою? Можна сказати, що постмодернізм закінчився того дня, коли Каспаров програв. Людина була не тим, чим вона себе вважала. Вища за тваринні інстинкти, велична, взірцева… егоїстична. Машина зруйнувала всі переконання Каспарова, вона розтрощила його его. Я не знаю, чи зміг гросмейстер засвоїти урок. Але це й байдуже. Що важливо, чи засвоїли урок ми?

Вільям Гібсон якось сказав: «Майбутнє вже тут, просто воно розподілене нерівномірно». Найближчим часом нам усім доведеться зіткнутися з тим, з чим зіткнувся Каспаров. Це неминуче. Каспаров відчув це першим, тому що був на піку своєї кар'єри. Гаррі не міг мати жодних ілюзій щодо своєї поразки, тоді як решта з нас усе ще може заперечувати наближення війни. Каспаров мужньо, як справжній воїн, зустрівся з машиною на ранньому етапі.

І програв.

Ідеальний бій

Що це означає для людства загалом? Щоб побачити значення поразки Каспарова, ми повинні зрозуміти, що таке ідеальний бій.

В ідеальному бою два воїни погоджуються на дуель. Це випробування на міцність. Воїн, який дотримується вищих принципів, набуде вищої сили та переможе. Переможеного буде принижено, а його его розчавлено. Повністю прийнявши поразку, переможений воїн зможе винести урок. Це незвична перспектива у західному світі, але в лицарському кодексі, бусідо та шахах, як і раніше, цінується поразка та навчання. У програші немає нічого ганебного. Ганебно уникати помилок. Потрібно показати смиренність перед вищою силою.

Найкращим прикладом цього «ідеального бою» є дуель між Рокуротою та Тадокоро у «Прихованій фортеці» Акіри Куросави, японському попереднику «Зоряних війн». Рокурота – генерал клану Акізукі, який щойно програв війну проти Ямана. Принцеса у супроводі легендарного самурая Рокуроти намагається переправити своє золото та кошти за лінію фронту. Однак Ямана дізнаються про їхнє місцеперебування, і Рокурота переслідує посланців, які їх помітили. Він потрапляє в оточення армії великого воїна Ямана – Тадокоро, який на диво радий його бачити...

«Невже це ти, Рокурота Макабе?» – промовляє Тадокоро з посмішкою і прямує до свого затятого ворога.

«Привіт, Хе Тадокоро!»

«Відійдіть, ви йому не рівня», – наказує Тадокоро своїм солдатам і посміхається Рокуроті. «Яка несподівана зустріч! Шкода, що цього разу не зустрів тебе на полі бою».

«І мені шкода». Обидва сміються. Обличчя Рокуроти стає серйозним. «А як щодо дуелі?»

«Із задоволенням!»

Ці стандарти бою відображають військовий кодекс (бусидо). Обидва воїни готові перевірити свої сили у бою ціною власного життя. Вони чесно і без страху починають бій. Поки Рокурота у пастці, саме він кидає виклик Тадокоро із нижчої позиції. Він висловлює повагу до того, що його захопив ворог. Він бере меншого списа.

Однак Тадокоро зрештою програє і добровільно дає Рокуроті відрубати собі голову. Рокурота відмовляється і перетворює свою перемогу на шанс для втечі. В останніх частинах історії стає зрозумілим, чому переміг Рокурота. Це тому, що він боровся за вищі принципи, втілені принцесою (чесність, співчуття, суверенітет, вірність). Тадокоро в останній сцені, зрештою, розуміє природу своєї поразки. Він боровся за нижчі принципи. Тільки тоді воїн повністю усвідомлює поразку та розкриває найвищу силу. Це справжнє визначення поразки. Це можливість позбавитися нижчої поведінки та покращити себе. В ідеальному бою сторона, яка програла, може багато виграти, якщо прийме поразку зі смиренністю.

Пікассо проти машини

Каспаров був не першим легендарним воїном, який зіткнувся з машиною. Століттям раніше Пікассо, визначний художник, зазнав поразки від інновації, званої фотографією. Але Пікассо був великим воїном рівня Тадокоро, оскільки він прийняв поразку. Машина показала йому все механічне у ньому самому. Реалізм суто механічний та вдосконалений камерою. Він повністю зруйнував мистецтво зображення дійсності.

Але Пікассо не перестав малювати. Він просто перестав копіювати та почав виражати те, що було в ньому. Таким чином він став одним із перших, хто перейшов від реалізму до кубізму. Пікассо сказав: «Мені знадобилося чотири роки, щоб малювати як Рафаель. І ціле життя, щоб малювати як дитина». Фотографія не знищила Пікассо, машина просто оголила його справжню людську природу і звільнила його від усієї роботизованості, дозволивши поглянути усередину себе.

Чому всі бояться

Нині світ переживає велику зміну свідомості. Тепер ми всі стоїмо віч-на-віч з машиною. Найстрашніше те, що залишиться після того, як ми зазнаємо цієї поразки. Що залишиться від людства? Хіба машина не перевершить нас у всіх аспектах життя? Я зайвий? Хто я насправді? Чи є щось глибше всередині мене? Чи є взагалі щось усередині?

Можливо, більшість із нас навіть не замислюватиметься так глибоко і буде стурбована виключно тим, чи знайде роботу в майбутньому. На жаль, ми живемо у фінансовій системі, яка не допускає дефляції, яку забезпечує машина. Тому люди не розуміють природи технологій, єдиною метою яких було звільнити наш час. Але інфляція валют у всьому світі затьмарила цю вигоду і перетворила машину на пристрій, покликаний знищити нас.

Машинні гроші

Рішення полягає у впровадженні Біткоїна. Це повинна бути машина в грошах, щоб ми могли знову приєднатися до найвищого принципу того, що машина природно хоче зробити: звільнити нас. І відмовмося від усього, що є машиною всередині. Тільки тоді ми зможемо повністю усвідомити, що означає бути людиною. Тільки тоді людство зможе еволюціонувати до вищого духовного стану та подолати гноблення, в якому ми живемо сьогодні.

Ми повинні підійти до цієї глобальної ініціативи як ідеального бою. І битися з машиною як справжній воїн, такий як Каспаров, Пікассо, Тадокоро… Нео. Невипадково вся сучасна міфологія просякнута тематичною битвою з машиною. Тому що це битва всього нашого життя. Це буде апокаліпсис у прямому значенні цього слова – одкровення.

Машина покаже нашу справжню натуру.

Ви готові програти?

Джерела

Документальний фільм «Каспаров проти Deep Thought».

Це гостьовий пост Bitcoin Graffiti. Висловлені погляди є його власними і не обов’язково збігаються з точкою зору BTC Inc. або Bitcoin Magazine.