Чому атаки Greenpeace на Біткоїн марні

Заяви Greenpeace

Неурядова організація Greenpeace, що має опікуватися проблемами клімату, розгорнула безпрецедентну кампанію проти Біткоїна. Щоправда, зайняли таку позицію вони не зовсім незалежно, адже гендиректор Ripple Кріс Ларсен пожертвував організації $5 млн та активно підтримував атаки на Біткоїн.

Отже, які меседжі зробили представники Greenpeace за останні два роки? Вони почали з того, що майнінг споживає стільки ж електроенергії, скільки цілі країни. Причому значна частина цієї енергії (62% за їхніми заявами) припадає на викопні види палива. Тож Біткоїн начебто призводить до значної екологічної та соціальної шкоди.

Відразу скажемо, що результати великої кількості досліджень свідчать про те, що більш ніж половина енергоресурсів, що використовують майнери, надходить з екологічно чистих (у тому числі відновлювальних) джерел. Проте Greenpeace досі не переглянув свої твердження. Щобільше, вуглецевий слід від майнінгу становить менше ніж 0,3% порівняно з такою галуззю, як транспорт. До того ж Greenpeace не робить жодних аналогічних заяв щодо інших енергомістких сучасних напрямів на зразок штучного інтелекту.

Згодом Greenpeace разом з екологічною робочою групою та іншими організаціями розпочав кампанію «Змінюйте код, а не клімат». Ця ініціатива має на меті заохотити майнерів та інвесторів підтримати зміну програмного коду Біткоїна. Greenpeace відразу запропонував «рішення»: змінити алгоритм консенсусу Proof-of-Work на Proof-of-Stake. Але активісти не згадали, що їхні функції зовсім не тотожні. Лише Proof-of-Work забезпечує реальну захищеність блокчейну від зовнішніх атак, а також не дозволяє найбагатшим членам спільноти сконцентрувати у себе надмірну владу і змінювати протокол чи переписувати транзакції на власну користь.

Досить іронічно, що Greenpeace навіть припинив отримувати пожертви у біткоїнах. Хоча після таких обвинувачень навряд чи серед біткоїнерів знайшлися б охочі підтримувати цю організацію.

Реакція Біткоїн-спільноти

Біткоїнери себе проявили водночас і єдиним фронтом, і вкрай різноманітно. З одного боку, всі відкинули обвинувачення Greenpeace, а особливо його пропозиції щодо переходу на Proof-of-Stake. З іншого боку, біткоїнери вдавалися до абсолютно різних аргументів для захисту своєї позиції.

Біткоїнер Gigi почав пояснювати, що протокол Proof-of-Work – це єдина система, що дозволяє мінімізувати довіру до інших та уникнути політизації та маніпулювань у процесі прийняття рішень. Директор зі стратегічного розвитку Human Rights Foundation Алекс Гладштейн підкреслив, що Біткоїн – це головна надія людства, адже це відкрита, нейтральна та децентралізована валюта.

Один з авторів подкастів про Біткоїн Денніс Портер зазначив, що намагатися переконати біткоїнерів змінити протокол – це все одно, що запропонувати шахістам додати ще одного ферзя на шахівницю. А інвестор Нік Картер просто став відкрито критикувати представників Greenpeace, звинувачуючи їх у повній некомпетентності.

Цікавий підхід продемонстрував співзасновник Casa та розробник Джеймсон Лопп. Він зазначив, що кожен в принципі може запропонувати свої зміни у протокол та сформулювати BIP (пропозицію з покращення Біткоїна). Він навіть був готовий допомогти Greenpeace з технічними моментами за плату в 10 BTC, але активісти так і не зробили жодного кроку в цьому напрямі.

«Череп Сатоші»

У березні 2023 року протистояння Greenpeace та Біткоїн-спільноти перейшло дещо в несподівану площину. «Череп Сатоші» – це художня інсталяція, створена екоактивістом Бенджаміном фон Вонгом у співпраці з Greenpeace USA. Ця робота також стала частиною кампанії «Змінюйте код, а не клімат».

Інсталяція заввишки 11 футів (3,35 метри) містить такі елементи, як димові труби, очі, прикрашені логотипами Біткоїна та червоними лазерами, а також кабелі, що імітують шию. «Череп Сатоші» був покликаний символізувати значний вплив майнінгу на клімат.

Проте ефект інсталяції виявився протилежним. Біткоїнери почали активно використовувати «Череп Сатоші» у своїх профілях у соціальних мережах, а також створювали безліч оригінальних мемів на його основі. До реч,і цікаво, що сам Бенджамін фон Вонг згодом повідомив, що не має нічого проти Біткоїна.

Що у підсумку

Усі спроби Greenpeace якимось чином скомпрометувати Біткоїн-спільноту та змусити відмовитися від алгоритму консенсусу Proof-of-Work виявилися марними. Можливо, річ у тім, що у Біткоїна немає CEO чи будь-якого центрального органу управління. Тож неможливо натиснути на когось та домогтися ухвалення бажаного політичного рішення. Всі принципи Біткоїна побудовані таким чином, щоб забезпечити баланс інтересів різних учасників і сторін. Тому правила гри не можуть бути односторонньо змінені.

Щодо самої ідеї Біткоїна на Proof-of-Stake, то мало хто знає, але вона вже давно була випробувана (ще до кампанії від Greenpeace). У результаті хардфорку в липні 2020 року була створена монета під назвою BitcoinPoS. На хвилі хайпу її ціна злетіла з $2,4 до $190, але потім так само закономірно впала і наразі становить $0,073. Тож інтерес до такої реалізації Біткоїна майже нульовий як у розробників, так і в інвесторів.