Як життя в колишній Югославії привело мене до Біткоїна

З усіх країн на Землі колишня Югославія є найяскравішим прикладом того, що може «виправити» Біткоїн.

Я там народилася, виросла, пішла до школи та навіть влаштувалась на свою першу роботу, перш ніж виїхати за кордон. Тепер я розумію, що моє дитинство та частина дорослого життя, проведені в Югославії, сформувало мої погляди на світ, його геополітичні сили, цінність грошей та їхню відсутність, економіку та корупцію. Події останніх років у Лівані, які супроводжувалися колапсом економіки, аналогічні тим, що я пережила в колишній Югославії кілька десятиліть тому. Жодна інша країна Східної Європи чи навіть колишнього Радянського Союзу не зазнала таких звірств, як те, що сталося у Югославії. І, як наслідок, її можна назвати ідеальною країною для прийняття Біткоїна.

Югославія – ідеальна країна для прийняття Біткоїна

Сучасна Югославія (технічно «Соціалістична Федеративна Республіка Югославія») була утворена після Другої світової війни та складалася з Королівства Югославія, яке розпалося, в якому королівська родина обікрала народ і втекла у вигнання. «Вигнання», в якому ті, хто втік, живуть у розкоші, а прості люди залишені напризволяще.

Звірства, вчинені німецькими загарбниками під час війни, ще більше посприяли падінню колишнього королівства. На жаль, мої бабуся та тітка загинули у таборі для інтернованих. Мій батько, бувши п'ятирічною дитиною, дивом вижив, ховаючись у довколишніх лісах.

Ці події зробили країну відкритою для піднесення соціалізму. Він повинен був забезпечити соціалістичні права та підтримку для всіх, і протягом багатьох років так і було. Югославія була однією з найбагатших країн комуністичного блоку з високим рівнем життя, який навіть відповідав деяким регіонам Західної Європи. Медицина була якісною і безплатною, і освіта була на найвищому рівні. Туристи із Західної Європи щорічно прибували до країни, особливо влітку, щоб відпочити на мальовничому узбережжі Адріатичного моря. Люди могли вільно подорожувати, на відміну від інших країн Східної Європи та СРСР. Я пам'ятаю, що можна було дивитися західне телебачення та слухати радіо. Можна було купити західні газети та журнали.

Ці привілеї не допускалися в інших частинах так званої залізної завіси. Фактично Югославія не була частиною «залізної завіси» і не перебувала під контролем СРСР під час правління Йосипа Броза, засновника Руху неприєднання.

1980 став початком кінця країни зі смертю Броза. Добре це чи погано, але він зумів згуртувати різні групи людей, які проживали на території Югославії. Його смерть спровокувала зростання націоналізму та того, що ми зараз називаємо економікою боргу чи «друкарського верстата». Справжній кінець настав у 1990 році, коли почалися війни за незалежність, які зрештою перетворили одну країну на сім. Ця історія також ненавмисно дала поштовх моєму вивченню Біткоїна.

Вивчення переваг реальних грошей на власному гіркому досвіді

Роки, проведені у Югославії, стали ключовими для мого становлення, та привели мене до моїх перших інвестицій у біткоїн.

Я зрозуміла, що таке справжні гроші, переживши відому гіперінфляцію в Югославії на початку 1990-х років. Стів Ханке назвав це «найбільшою у світі неврахованою гіперінфляцією».

Інфляція досягла піка 313 000 000% на місяць, або 116 000 000 000% на рік. Національний банк Югославії почав друкувати банкноту номіналом 500 мільярдів динарів. Я пам'ятаю, як у дитинстві мій батько давав мені пачку паперових купюр у динарах, щоб погратися, і радив мені просто зібгати їх у великий м'яч і попрактикуватися в баскетбольних кидках з моїм братом, баскетболістом-початківцем (зараз його ріст становить 203 сантиметри і він продовжує грати). На той час мені це здалося дивним, але батько пояснив, що уряд надрукував так багато грошей, що вони нічого не коштували. Він сказав, що гроші не повинні створюватися через забаганки уряду, який використовує їх у своїх цілях. Думаю, це навчило мене того, якими повинні бути справжні гроші... Такими, як Біткоїн.

Гроші повинні мати обмежений запас

Ще до того, як у 1990 році почалася інфляція через використання друкарських машинок центральним банком, мій батько позичив сусідові 1 мільйон динарів на купівлю землі. Той мав повернути борг упродовж кількох років. Проте сусід повівся не дуже чесно: він таки виплатив кредит плюс відсотки, але вирішив зробити це після значної девальвації динара, спричиненої інфляцією, у 1993 році. На що мій батько сказав, що мільйона динарів не достатньо навіть, щоб купити апельсин. Як не дивно, він згадав саме апельсин. Можливо, це було передчуття того, що колись я прийму помаранчеву пігулку Біткоїна.

Гроші повинні бути захищені від конфіскації

Як і всім у фіатному світі, щоб жити в Югославії, потрібен був банківський рахунок. Але всередині країни популярним був жарт, що головним хобі кожного було відкривати банківські рахунки за межами країни, наприклад, в Австрії, Німеччині та Швейцарії.

Доходи від роботи за межами країни зберігалися в іноземних банках, а будь-які гроші, зароблені всередині країни, швидко конвертувалися в німецькі марки, австрійські шилінги та швейцарські франки. Попри це все одно потрібно було зберігати хоч трохи грошей у місцевих банках. Ці гроші були втрачені назавжди не лише через заморожування депозитів урядом, а й через ускладнення, спричинені розпадом Югославії (у тому числі поділ її банків).

Розпад призвів до боротьби за правонаступництво активів та пасивів країни новими незалежними країнами та розпуску традиційних інститутів. Юридичні спори щодо зобов'язань та правонаступників точаться і сьогодні.

Також я пам'ятаю той день, коли мій батько збирався піти в банк, щоб зняти всі свої заощадження, що залишилися. Але він відволікся на іншу справу і вирішив піти в банк наступного дня. На жаль, наступного ранку всі вклади були заморожені. Один день ненавмисного зволікання коштував нам всіх грошей. Це навчило мене не лише робити справи швидко, а й диверсифікувати свої заощадження. Ось чому я вважаю суверенітет Біткоїна однією з найбільш його переваг.

Біткоїн сприяє миру та свободі

Кажуть, що якби Біткоїн було прийнято великою кількістю країн, це могло б допомогти зупинити війни, розпочаті з легкої подачі урядів, в руках яких знаходяться фіатні друкарські машинки, зацікавлених у підтримці військово-промислових комплексів та корисливих політиків.

Я хотіла б, щоб Біткоїн був створений на 20 років раніше і прийнятий Югославією. Можливо, це могло б запобігти війнам і розпаду країни. Можна було б урятувати життя близько 140 000 людей.

Я досі чітко пам'ятаю види та звуки війни: від вибухів, які стрясали вікна будинку моєї родини, до скасування шкільних занять. До того ж США та інші країни НАТО вважали, що вони мають моральне право накласти санкції та ембарго на всі країни колишньої Югославії. Санкції, пов'язані з друкуванням грошей та військово-промисловим комплексом, призвели до того, що ми стояли в чергах за продуктами, до відсутності деяких ліків і навіть до того, що літаки НАТО скидали бомби над нашими головами. Санкції впливають на маси, а не на еліти, які втікають із набитими фіатом кишенями. На щастя для всіх нас, тепер є Біткоїн.

Біткоїн підтримує краще майбутнє

Те, що я пережила у дитинстві, залишається зі мною і сьогодні та частково визначає мою життєву мотивацію та мій перехід на Біткоїн. Коли я вперше дізналася про Біткоін і побачила, як він може сприяти розвитку демократії та економічної стабільності, я зрозуміла, що його революційна технологія – це спосіб для 99% людей дати відсіч тиранії.

Мої сьогоднішні інвестиції в біткоїн – це більше, ніж просто фінансова безпека. У певному сенсі я відчуваю, що з кожним купленим мною сатоші я можу допомогти світові прагнути кращого майбутнього, уникаючи горя та помилок минулого, подібних до того, що пережила колишня Югославія. Не забуваймо, що Джордж Оруелл написав у своїй книзі «1984»: «Ми зустрінемося там, де немає темряви». Додам, що місце на світлі – це світ Біткоїна.

Це гостьовий пост Enza Coin, інвесторки та авторки Біткоїн-контенту. Висловлені погляди є її власними і не обов’язково збігаються з точкою зору BTC Inc. або Bitcoin Magazine.