Вплив фіата на якість життя

Робота та вільний час

Кожен з нас має у своєму розпорядженні 24 години на добу та сім днів на тиждень. І всі ми намагаємося знайти оптимальний баланс між робочим часом та дозвіллям. З одного боку, робота дозволяє отримати фінансову винагороду за свою працю (а в кращому випадку – ще й моральне задоволення від виконання суспільно корисних функцій). З іншого боку, людина втомлюється від виконання навіть найулюбленішої роботи і потребує відпочинку, щоб відновити сили, а також, говорячи економічною мовою, максимізувати власну корисність.

Тобто людина прагне не лише фізично відновитися, а й отримувати нові враження й задоволення від життя. Це може включати подорожі, час, проведений із родиною, хобі та багато іншого. Одними із головних чинників, що впливають на досягнення такого балансу, є рівень доходів та заощаджень.

За інших рівних умов, зі зростанням заробітної плати робітник спочатку готовий працювати більше, але на певному етапі залежність змінюється на зворотну. Тобто із подальшим зростанням доходів він починає все більше надавати перевагу відпочинку й дозвіллю, а робочий час прагне дещо зменшити. Аналогічний вплив також мають заощадження: на певному етапі (для кожного він свій) люди починають більше цінувати вільний час і прагнуть працювати менше.

Коли в економіці домінують тверді гроші (золото, срібло або біткоїн), заощадження не просто надійно захищені, а й зростають у реальному вимірі через те, що досягається дефляція, а не інфляція. Проте за фіатного стандарту заощадження швидко знецінюються і їх виявляється недостатньо для утримання задовільної якості життя. Тож за інших рівних умов, тверді гроші дозволяють людям мати більше вільного часу й мати довгострокову захищеність, що базується на реальних активах (твердих грошах), а не обіцянках уряду.

За фіатного стандарту громадяни змушені продовжувати працювати понад межу, яку вони самі для себе вважають оптимальною, адже як реальні доходи, так і заощадження мають стійку тенденцію до падіння. Тож недивно, що зараз фактично у всіх (як розвинених, так і тих, що розвиваються) країнах змушені працювати обидва члени подружжя для забезпечення прийнятного рівня життя. Проте, наприклад, у США за золотого стандарту (й ще певний час після його скасування) працював, як правило, чоловік, а жінка зосереджувалася на домашній роботі. Але доходу вистачало на те, щоб побудувати чи придбати будинок, автомобіль (за потреби), дати дітям вищу освіту тощо.

До речі, нерухомість зараз (за фіатного стандарту) також є дорожчою, ніж вона була б за системи твердих грошей. Головна причина – багато людей використовують квартири й будинки як засіб збереження вартості за умов високої інфляції. Як наслідок, попит і ціни на нерухомість зростають. Але за умов золотого чи Біткоїн-стандарту нерухомість буде використовуватися за своїм базовим призначенням, тож вона може стати доступнішою для більшості населення.

Соціальний вплив та контакти

Фіатна економіка побудована на суцільному кредитуванні, яке ще й вважається рушійною силою прогресу відповідно до кейнсіанської та неокласичної шкіл. Зокрема економісти цих напрямів рекомендують стимулювати економіку завдяки низьким процентним ставкам. Слід зазначити, що кредитування як економічна послуга необхідна й має займати певне місце в економіці. Проте ринкові умови завжди забезпечують помірну роль кредитування через ринкові (завжди вищі за нуль) ставки.

Але фіатна система спочатку робить більшість населення боржниками через різноманітні кредити (особливо споживчі), а потім безпосередньо впливає на якість їхнього життя через грошово-кредитну політику. Наприклад, зараз процентні ставки у США та більшості розвинених країн знаходяться на максимумі за понад 20 років. Отже, вартість обслуговування боргу значно зросла, й фінансовий стан багатьох людей став критичним. Така ситуація неможлива за стандарту Біткоїна, адже ринкові й передбачувані умови дозволяють кожному значною мірою самому визначати своє фінансове майбутнє, а не сподіватися на сприятливу зміну політики центробанку.

Біткоїнер Джиммі Сонг навіть стверджує, що наразі більшість людей регулярно спілкуються й взаємодіють зі своїми колегами по роботі, в той час як раніше це були здебільшого родичі чи друзі. В принципі, це не означає, що з колегами не може бути гарних стосунків, але люди повинні мати вибір, що відповідає їхнім персональним інтересам. А фіатна система не залишає їм цього вибору через постійний фінансовий тиск і значні проблеми у створенні достатніх фінансових резервів.

Темп життя штучно зростає, так само, як і концентрація стресових чинників. Попри нові технології, робітники в наш час страждають від стресу значно більше, ніж раніше. Приблизно 80% працівників скаржаться на стрес на роботі, а приблизно половина дорослого населення стверджує, що стрес значно погіршує їхню якість життя. Відсутність вільного часу, фінансові проблеми та неоптимальне коло спілкування, що підсилюються фіатним стандартом, значною мірою пояснюють цю тенденцію.

Біткоїн та якість життя

Біткоїн дозволяє всім людям мати доступ до твердих і високотехнологічних грошей. У такий спосіб вони можуть захистити власні заощадження та довгостроково планувати своє життя. Фінансова захищеність дозволяє знайти оптимальний баланс між роботою та відпочинком, а також не залежати від державної пенсії.

Краще коло спілкування, збалансоване навантаження та значно менший рівень стресу дозволяють істотно покращити якість життя. Ці переваги можуть стати вирішальними у прискоренні гіпербіткоїнізації серед загального населення, що не дуже цікавиться макроекономічними й глобальними фінансовими питаннями, а аналізує все з власної перспективи як конкретного споживача.