Загроза фінансовій конфіденційності: державні атаки на Біткоїн

Протягом усієї американської економічної історії спостерігалося постійне прагнення до централізації, про що свідчать численні спроби створити центральний банк у Сполучених Штатах. Від «Записок федералістів» Олександра Гамільтона до запеклої боротьби президента Ендрю Джексона проти Другого банку Сполучених Штатів та створення Федеральної резервної системи у 1913 році привабливість консолідації фінансової влади сформувала валютний ландшафт країни.

Прагнення до централізованого фінансового управління пов'язані з небезпекою: руйнуванням фінансової конфіденційності. Концентрація фінансового контролю призводить до зменшення індивідуального суверенітету, оскільки пильний погляд влади посягає на недоторканність особистих коштів. У міру того, як цей централізований левіафан росте, пожираючи індивідуальну автономію, випливає тривожна істина: фінансова конфіденційність стискується в тіні монолітної сили, яка вимагає беззаперечного дотримання.

Біткоїн існує сьогодні всупереч цьому централізованому монетарному контролю після більш як століття тиранії центрального банку. Подальше укорінення законів про законний платіжний засіб наділило уряд винятковою владою визначати, що є грошима, а що ні. Як зазначив австрійський економіст Карл Менгер:

«Гроші – це не винахід держави. Не результат законодавчого акта. Навіть санкція політичної влади не є необхідною для їхнього існування».

Таким чином, прийняття законів про законні платіжні засоби суперечить будь-якій раціональній економічній думці. Сатоші Накамото це розумів і створив прозору грошову систему для учасників вільного ринку, позбавивши центральних банків можливості створювати гроші. Монополія уряду на емісію валюти є основою його здатності збільшувати грошову масу. Крім того, закони про законний платіжний засіб є основою для атак на більш досконалі альтернативні грошові системи, такі як Біткоїн, які одночасно підривають фінансову конфіденційність.

Боротьба з розширенням повноважень

Нещодавнє відхилення скарги Coin Center щодо розширення розділу 6050I податкового кодексу, який був частиною Закону про інфраструктурні інвестиції та робочі місця (IIJA), прийнятого у 2021 році, є лячним прикладом поступової заборони фінансової конфіденційності. Розділ 6050I вимагає повідомляти про кошти або їхні еквіваленти, які перевищують 10 000 доларів США, а поправка до IIJA розширила це положення, включивши до нього біткоїн- та криптовалютні компанії, трейдерів та інвесторів у США. Проблема з розглядом цифрових активів як грошей суперечить визначенню IRS у тому, що вони є майном, а не грошима, для цілей оподаткування.

Це не все; окрім дотримання цих вимог до звітності, одержувачі платежів у біткоїні або інших криптовалютах повинні також розкривати особисті дані відправників, такі як їхні імена, дати народження та номери соціального страхування. Крім того, одержувачі також зобов'язані вести облік усіх своїх транзакцій, а також особистих даних усіх відправників протягом п'яти років. Порушення конфіденційності у цих положеннях очевидні, оскільки вони розширюють несанкціоноване спостереження, перетворюючи всіх, хто здійснює ці транзакції, на неофіційних агентів правоохоронних органів. Якщо апеляція не буде успішною, цей закон почне діяти з 1 січня 2024 року.

Смерть децентралізації

У той час, як було отримано сигнал про те, що цифрові валюти центральних банків (CBDC) є смертним вироком для фінансової конфіденційності, ця ситуація дозволяє владі вносити біткоїнерів до чорного списку та потенційно переслідувати їх індивідуально за «податкові порушення» або іншими способами, які сьогодні здаються нереальними.

За день до відхилення скарги Coin Center сенатори США Джек Рід, Майк Раундс, Марк Уорнер та Мітт Ромні оприлюднили в Сенаті Закон про посилення та забезпечення національної безпеки криптоактивів (CANSEE), спрямований на боротьбу зі зловживанням криптопротоколами злочинцями та ворогами. Хоча, на перший погляд, цей законопроєкт може здатися резонним, він унеможливить розробку децентралізованих протоколів у США, а також створить загрозу конфіденційності фінансової інформації. Відповідно до законопроєкту, штрафи будуть застосовуватися до тих, хто публікує програми для транзакцій з цифровими активами та хто має «владу, прямо чи опосередковано, вносити зміни до комп'ютерного коду або інших умов, які регулюють роботу протоколу, як це визначено міністром фінансів», і може включати розробників програмного забезпечення з відкритим вихідним кодом. Крім того, законопроєкт також покладає всі зобов'язання Закону про банківську таємницю, які застосовуються до фінансових установ, таких як біржі криптовалют, на тих же осіб.

Коротко кажучи, законопроєкт фактично заборонить публікацію відкритого вихідного коду для децентралізованих протоколів криптовалюти, надавши міністру фінансів США практично необмежену свободу вирішувати, хто контролює ці протоколи, а також робити винятки для централізованих протоколів, які відповідають регламенту. Це дало б уряду безпрецедентний контроль над розробкою та використанням децентралізованих протоколів.

Окрім занепокоєння, яке викликає ця централізація влади, законопроєкт, очевидно, не бере до уваги той факт, що децентралізовані протоколи, такі як Біткоїн, призначені для роботи в одноранговій мережі без посередників. Децентралізація – один із ключових стовпів Біткоїна, те, що відрізняє його від решти. Цей законопроєкт у його нинішньому вигляді є спробою задушити інновації в екосистемі Біткоїна, атакуючи децентралізацію.

Без децентралізації головний бастіон для збереження фінансової конфіденційності буде усунуто. Хоча ці закони не впливають на базовий код або архітектуру Біткоїна, вони потенційно можуть уповільнити його впровадження, даючи уряду час для впровадження CBDC, які будуть представлені широкому загалу як «цифровий актив, якому можна довіряти». В результаті більшість людей можуть несвідомо проміняти свободу на зручність.

Торгівля свободою задля зручності

Такий розвиток подій стає ще більш імовірним після недавнього запуску цифрової платіжної системи Федеральної резервної системи FedNow, яка за замовчуванням забезпечує миттєві транзакції.

За словами голови Федеральної резервної системи Джерома Пауелла, «Федеральна резервна система створила сервіс FedNow, щоб у найближчі роки зробити повсякденні платежі швидкими та зручними». Хоч як обнадійливо це звучить, FedNow – це ще один крок до посилення централізованого контролю над фінансовою системою, оскільки він закладає основу, необхідну для розгортання CBDC.

Важливо зазначити, що FedNow не є CBDC, проте це один із ключових елементів інфраструктури поступового переходу на цифровий долар. Після повної цифровізації фіатної системи нормою стануть фінансовий нагляд, збір даних та контроль над фінансовим вибором людей. Для заохочення людей до прийняття цієї нової системи використовується стандартний підхід «батога та пряника».

На відміну від Біткоїна, FedNow вимагає дозволу, дає ФРС можливість відстежувати, а також скасовувати чи забороняти транзакції, та не є глобальним сервісом. Іншими словами, це те саме, що й нинішня грошова система, але з меншою свободою та конфіденційністю. Недавнє закриття банківського рахунку британського політика Найджела Фараджа є повчальною історією про те, як обмеження фінансової конфіденційності може швидко перетворитися на фінансову цензуру через різні політичні погляди. В цьому і полягає небезпека цифрової фінансової інфраструктури, яка потребує дозволу: її використання залежить від доброзичливості того, хто її контролює. Як тільки ви станете «персоною нон грата», як Фарадж, вас негайно відключать від фінансової системи. У разі успіху FedNow стане основою американської системи соціального кредитування. Позитивним моментом у всьому цьому є те, що докази на користь грошей, які не вимагають дозволу і стійких до цензури, таких як Біткоїн, виглядають ще переконливішими.

Що ховається у тінях

На додаток до експлуататорського законодавства та оруеллівських CBDC, компанії зі спостереження за блокчейном, такі як Chainalysis, є ще однією загрозою нашій фінансовій конфіденційності. Крім збору IP-адрес відвідувачів, Chainalysis також керує кількома біткоїн-вузлами, щоб зібрати якомога більше даних, які можна використовувати для деанонімізації біткоїн-користувачів. Хоча ці методи в кращому випадку є імовірнісними, Chainalysis підтримує тісні стосунки з правоохоронними органами, а це означає, що її «аналіз чорної скриньки» можна використовувати для винесення обвинувальних вироків. Одразу згадується випадок із Романом Стерлінговим.

Стерлінгов був заарештований у 2021 році за звинуваченням в управлінні Bitcoin Fog, сервісом змішування біткоїна. Міністерство юстиції США (DOJ) стверджує, що за допомогою цього сервісу він відмив приголомшливі 336 мільйонів доларів. Згідно з ордером на арешт, Стерлінгову пред'явлено три обвинувачення: неліцензійна передача грошей, відмивання грошей та передача грошей без ліцензії. Група захисту Стерлінгова, очолювана Тором Екеландом і Майком Хассардом, наполягає на його невинуватості, ставлячи під сумнів надійність методів аналізу блокчейна, використаних для прив'язки його до справи, і висловлюючи занепокоєння щодо можливого конфлікту інтересів, пов'язаних з Chainalysis. Його захист також стверджує, що термін давності висунутих йому звинувачень минув, посилаючись на те, що можливі дії відбувалися ще у 2011 році.

Елізабет Бісбі, директорка з дослідницьких рішень у Chainalysis, зробила таку заяву у листі під присягою, призначеному для надання додаткової інформації про методологію кластеризації Chainalysis та частоту помилок:

«Історично склалося так, що Chainalysis централізовано не збирала і не реєструвала хибнопозитивні/хибнонегативні результати, тому що існує більш консервативний підхід до кластеризації адрес. У відповідь на запит суду Chainalysis вивчає можливість збирання та реєстрації будь-яких потенційних хибних спрацьовувань та похибок, але такої добірки нині не існує».

Тобто це означає, що Chainalysis не веде облік помилок, скоєних під час аналізу блокчейна, і нічого не знає про частоту хибнопозитивних результатів. Це ставить під сумнів точність методів компанії, і хоча суд попросив її розглянути можливість відстеження будь-яких потенційних помилок, нині вона не має такої системи. Це означає, що методи спостереження за блокчейном Chainalysis потенційно можуть призвести до помилкових висновків, ступінь яких на даному етапі невідома. Цей момент був також підтверджений Coinbase, конкурентом Chainalysis, у блог-пості, в якому аналітика блокчейна описується як «швидше мистецтво, ніж наука» з високою схильністю до упередженості через якість та доступність доказів.

У тій же заяві Бісбі додала:

«Методології кластеризації Chainalysis не проходили рецензування у тому вигляді, як рецензується наукова стаття з даними та методологією, розглянутими в окремому дослідженні іншими вченими. Проте кожна окрема евристика кластеризації в системі була перевірена численними вченими, аналітиками та дослідниками Chainlaysis, які спеціалізуються на аналітиці блокчейна. Алгоритми кластеризації Chainalysis базуються на глибоких наукових дослідженнях у галузі криптографії, блокчейнів, розподілених систем та інформатики».

Chainalysis просто каже: «Повірте мені на слово», оскільки її методології кластеризації не проходили зовнішню експертну оцінку, що викликає багато питань щодо прозорості та неупередженості її методів. Без незалежної перевірки важко перевірити методи кластеризації Chainalysis, які стали важливими інструментами розслідування кіберзлочинів. Одним словом, компанія стверджує, що її методологія «чорної скриньки» заснована на надійних наукових засадах, але, враховуючи той факт, що Стерлінгов уже відсидів понад два роки у в'язниці й може отримати 50-річний термін, якщо його визнають винним, для обґрунтування цього твердження потрібні переконливіші докази.

Враховуючи ці обставини, слід почекати на підтверджувальні докази, які вказали б на Стерлінгова, яких, за словами його адвокатів, так і не було знайдено. І це після перевірки 3 терабайт жорстких дисків, SD-карт, флеш-накопичувачів, рукописних нотаток, резервних копій облікових записів, ноутбуків та смартфонів, які він мав при собі під час арешту. Ця справа, розгляд якої заплановано на 14 вересня 2023 року, є прикладом того, як далеко зайде держава в посяганні на вашу фінансову конфіденційність. Біткоїн-активи Стерлінгова були законно придбані шляхом ранніх інвестицій, не пов'язаних з Bitcoin Fog, який він використовував лише для цілей конфіденційності.

Результат справи Стерлінгова може визначити майбутнє застосування цих методів у судочинстві та негативно вплинути на розгляд справ, пов'язаних з фінансовою конфіденційністю Біткоїна.

Ваша фінансова конфіденційність під загрозою

Всі ці начебто не пов'язані між собою приклади, наведені в цій статті, вказують на одне: ваша фінансова конфіденційність перебуває під загрозою! Ті, хто відповідає за фіатну систему, більш ніж будь-коли сповнені рішучості використовувати всі наявні в їхньому розпорядженні інструменти, законодавчі чи інші, щоб нейтралізувати Біткоїн, водночас перетворюючи систему правосуддя на зброю проти окремих біткоїнерів, які дбають про конфіденційність, як у випадку зі Стерлінговим. На щастя, у нас є можливості для розробки нових інструментів збереження конфіденційності, які зроблять всі ці атаки на державному рівні марними.

Як зазначає Ерік Хьюз у «Маніфесті шифропанка»: «Ми повинні спільно створити системи, які дозволять проводити анонімні транзакції».

Накамото дав нам фору з Біткоїном. Ми повинні продовжувати створювати інструменти для посилення його стійкості до цензури та конфіденційності. Прикладом може бути PayJoin, який робить Біткоїн-транзакції більш конфіденційними, ускладнюючи їхнє відстеження шляхом заплутування походження та призначення коштів, що не дозволяє компаніям, таким як Chainalysis, повʼязувати їх між собою. Недавній випуск комплекту для розробки PayJoin від Біткоїн-розробника Дена Гулда є позитивною подією, яка дозволяє Біткоїн-сервісам інтегрувати PayJoin.

Чим швидше буде розроблено ці інструменти для підвищення конфіденційності, тим простіше буде гарантувати, що антиутопічні грошові інструменти, такі як CBDC та інші технології, які підривають конфіденційність, будуть приречені на провал.

Це гостьовий пост Кудзая Кутукви, прихильника фінансової доступності та стипендіата програми Mandela Washington. Висловлені погляди є його власними і не обов’язково збігаються з точкою зору BTC Inc. або Bitcoin Magazine.