Втрачений секрет Коперника: кількісна теорія грошей

Втрачений секрет Коперника: кількісна теорія грошей

Геній XVI століття не просто дійшов висновку, що Земля обертається навколо Сонця. Він також розумів, що знецінена фіатна валюта довго не протримається.

«Те, що я говорю зараз, може бути незрозумілим, але все стане на свої місця у потрібний час», – Миколай Коперник.

В анналах історії Миколай Коперник прославився як астроном-новатор, який відкинув геоцентричну модель та представив геліоцентричну модель, помістивши Сонце в центр нашої Сонячної системи. Проте існує менш відома грань генія Коперника: його вагомий внесок в економічну думку.

У той час як його астрономічні досягнення привертали увагу багатьох поколінь, його розуміння природи грошей та можливий вплив на економіку значною мірою ігнорувалося.

У той час як середньовічна епоха, яка ознаменувалася революційними винаходами на кшталт друкарського верстата Гутенберга і відкриттям руйнівної сили пороху, добігала кінця, новаторська робота Коперника поставила під сумнів не тільки поширені астрономічні переконання, а й загальноприйняті уявлення про гроші.

Поява друкарського верстата започаткувала епоху безпрецедентного поширення знань, поступово руйнуючи інформаційну монополію католицької церкви. Разом з тим лицарі та їхня зброя стали безсилими перед широким використанням пороху, що призвело до занепаду феодальної системи. На тлі цих змін Коперник проявив себе як провидець, і його математичні розрахунки зрештою довели, що Земля не є центром Всесвіту.

Хоча ми можемо озирнутися на наших геоцентричних предків і дивуватися їхньому невігластву, слід визнати, що більшість із нас не зможе самостійно довести геліоцентризм. Ми просто приймаємо нинішню думку. Якщо це так, то чи не упускаємо ми якісь очевидні речі сьогодні? Що, як наші уявлення про гроші, джерело життєвої сили економіки, також помилкові, а вивчення економіки все ще знаходиться на початковій стадії? Можливо, так само як Коперник зруйнував панівний астрономічний наратив, ми перебуваємо на порозі інтелектуальної революції, яка викриє недоліки сучасної грошової системи.

Саме тут, серед цих глибоких роздумів, проявляються експертні знання Коперника у грошових питаннях. Його розум і далекоглядність не тільки змінили наше уявлення про небеса, а й стали корисними у сфері монетарної думки – що лишилось невідомим для багатьох.

Втрачений секрет Коперника: кількісна теорія грошей
Джерело: гравюра Фламмаріона, доповнена автором за допомогою штучного інтелекту.

Коперник – вчений-монетарист

Коперник, який народився в 1473 році, був громадянином Пруссії (нині частина Польщі) і прожив більшу частину свого життя у Фромборку, де ерудит працював при королівському дворі як рахівник і радник з грошової реформи після того, як король Сигізмунд I попросив його допомоги з розв'язанням проблеми знецінення національної валюти.

Спершу він допоміг доповнити теорію, відому зараз як закон Грешема. У законі йдеться про те, що коли в обігу перебувають дві валюти й уряд встановлює фіксований обмінний курс, погані гроші витісняють кращі. За такого сценарію вигідно обміняти знецінену монету і накопичувати твердішу. В 1526 його висновки були зібрані в брошуру під назвою «Monetae Cudendae Ratio» («Коефіцієнт грошового карбування»). Коперник почав свій трактат у стилі Хайєка, наголошуючи на прихованій природі грошової деградації:

«Хоча є багато причин чому королівства, князівства та республіки занепадають, ці чотири (на мій погляд) – найпоширеніші: розбрат, смертність, неродючість землі та дешевизна грошей. Перші три такі очевидні, що ніхто про них не знає, а четверта, яка стосується грошей, розглядається небагатьма, тому що так було не відразу, а відбувалося поступово, навіть таємно. Тому гроші – це як мірило якоїсь загальної оцінки. Необхідно, однак, щоб те, що має бути мірою, завжди було надійним та підтримувало стан порядку. В іншому випадку воно буде використовуватися, щоб порушити організацію республіки та різними способами обдурити покупців і продавців».

Він наполегливо закликав до оздоровлення валюти, знищення старих та повернення в обіг повноцінних срібних монет. Пруссія щойно пережила війну та подальше знецінення валюти. Кількість міді у монеті збільшилася, а дорогоцінних металів – зменшилась, що призвело до знецінення грошей. Оскільки діяв фіксований обмінний курс, стало вигідніше переплавляти монету, щоб отримати срібло.

Зрештою валюта Пруссії остаточно знецінилася, і жителі не змогли торгувати за кордоном, оскільки ніхто не приймав такі гроші. Хороші гроші зникли. Накопичувати, переплавляти та експортувати – приклад закону Грешема. Хоча ця механіка раніше була відома іншим цивілізаціям, Коперник був першим європейцем, який її правильно записав. На жаль для Пруссії, король не прислухався до його поради.

Кількісна теорія грошей

Мюррей Ротбард, американський економіст австрійської школи навіть стверджував, що польський ерудит висунув теорію про ранню версію кількісної теорії грошей. Ротбард резюмував думки Коперника в «Економічній думці до Адама Сміта, томі. 1»:

«Причинно-наслідковий зв'язок почався зі знецінення, яке викликало підвищення кількість грошової маси, що, своєю чергою, призвело до підвищення цін. Пропозиція грошей є основним чинником, що визначає ціни. Ми, через нашу повільність, не усвідомлюємо, що дорожнеча є результатом дешевизни грошей. Ціни збільшуються та зменшуються залежно від стану грошей».

У той час як сучасна людина все ще необізнана у грошовому відношенні, Коперник ще півтисячоліття тому висунув теорію лінійної залежності між пропозицією грошей та ринковими цінами. Чомусь ми вважаємо, що наша розрахункова одиниця фіксована у пропозиції, і не приходимо до висновку, що вищі ціни є результатом знецінення валюти. Подібно до геоцентричної парадигми, важко відірватися від цієї імерсивної та упередженої точки зору.

Втрачений секрет Коперника: кількісна теорія грошей
Джерело

Сьогодні кількісна теорія грошей кількісно визначається формулою Фішера. Тут грошова маса (M), помножена на середню швидкість обігу (V), дорівнює сумі всіх транзакцій економіки (q), помноженій на їхню відповідну ціну (p). Враховуючи, що витрати залишаються стабільними (V), а виробництво товарів та послуг залишається на одному рівні, можна зробити висновок, що збільшення грошової маси безпосередньо залежить від усіх цін в економіці.

Ціна (p) – це вектор усіх цін, які окремо реагують на інфляцію по-різному, але у середньому збільшуються лінійно разом із грошовою масою. Наприклад, цифрова послуга може знизитися у вартості під час грошової експансії через технологічну дефляцію, тоді як вартість дефіцитної нерухомості зростатиме. Майкл Сейлор, генеральний директор MicroStrategy і найбільший корпоративний власник біткоїна, звернув на це увагу, відповідаючи в Twitter кейнсіанцю Полу Кругману щодо грошової експансії у травні 2021 року:

«Інфляція – це вектор. Скалярний індекс може бути зміщеним шляхом вибору певних елементів. Ваш індекс передбачає, що люди не потребують їжі, енергії чи володіння нерухомістю, а також не бажають мати такі активи, як акції, облігації чи товари. Очевидно, що більша частина інфляції припала на активи».

Кінець епохи

Коперник закінчив «De Revolutionibus Orbium Coelestium» у 1532 році, але опублікував свою геліоцентричну тезу лише на смертному одрі у 1543 році, побоюючись неприйняття церквою. Зерна було посіяно, але теорія набула популярності через століття після появи підзорної труби. Галілео Галілей був одним з перших, хто використав телескоп і зміг зробити феноменальні астрономічні спостереження, які можна було пояснити лише через парадигму Коперника.

Відмовитись від ідеї легко за відсутності інструментів, здатних спростувати поточну модель. Геліоцентризм залишався просто абстрактною ідеєю до появи телескопа. Але як щодо грошових відкриттів Коперника? Може нам просто не вистачило інструментів, щоб втілити ці ідеї в реальність?

Оскільки Біткоїн досі перебуває на початковому етапі становлення, схоже, що Коперник все ще набагато випереджає кейнсіанських економістів і може вважатися біткоїнером-авангардистом. Біткоїн з його фіксованою пропозицією у 21 мільйон монет – це цифровий телескоп для всіх, хто хоче глибше зазирнути в машину економіки. Зараз ми можемо спостерігати те, про що постійно говорили ерудити минулих років – що міцна економіка обертається навколо надійних грошей. І хоча Біткоїн був розроблений людьми, він є природною віссю, яку ми шукали. Можливо, настав той час, коли прості грошові закони перестануть бути неясними.

«У центрі всього знаходиться сонце», – Коперник, «De Revolutionibus Orbium Coelestium».

Це гостьовий пост Bitcoin Graffiti, розробника програмного забезпечення та художника графіті. Висловлені погляди є його власними і не обов’язково збігаються з точкою зору BTC Inc. або Bitcoin Magazine.

Ініціатива PayPal з екологічного майнінгу не має сенсу Ініціатива PayPal з екологічного майнінгу не має сенсу Аналіз нещодавньої пропозиції PayPal щодо впровадження схеми, згідно з якою тільки авторизовані майнери, які працюють на відновлюваних джерелах енергії, можуть отримувати комісії за транзакції. Шинобі 04 травня 2024
Стійкість Біткоїна: як мережа захищається від атак Стійкість Біткоїна: як мережа захищається від атак Біткоїн не є невразливим, але в його основі лежить стійкість. Bitcoin Magazine 04 травня 2024
Як убезпечити біткоїни, якщо вам доведеться покинути країну Як убезпечити біткоїни, якщо вам доведеться покинути країну Іноді політична чи економічна ситуація стає настільки нестабільною, що у вас немає іншого вибору, окрім як тікати з країни. Біткоїн – це надзвичайно ефективний інструмент, який дозволяє взяти із собою свої заощадження. Шинобі 28 квітня 2024