Як годинникове мистецтво допомагає мені зрозуміти Біткоїн

Вінілові платівки по суті повинні були давно вже вийти в тираж, проте лейбл Third Man Records Джека Уайта, Бена Блеквелла та Бена Суонка продовжує свою активну діяльність.

Тематичні медіаканали творців контенту, таких як Тедді Балдассарре, ютубера, який здебільшого робить огляди аналогових наручних годинників, також, здавалось би, не повинні налічувати близько 1 мільйона підписників.

Уайт, Бальдассарре та багато інших продовжують бунтувати проти цифрового світу, зберігаючи витонченість та культовий статус.

Біткоїн, як цифровий програмний протокол, реалізує одне з найелегантніших безпекових рішень – автономну аналогову сід-фразу. Насправді багато сід-фраз зберігається на аркушах паперу, вирізаються та/або штампуються на шматках металу або друкуються ... на старовинних друкарських машинках.

Навіть Bitcoin Magazine, хоч і має активну присутність в інтернеті, продає фізичні видання.

Аналоговий аспект – це не тренд; аналоговість визначає нас.

Багато хто відчуває щось глибше, коли поміщає платівку на програвач. Рух тонарма з тонкою голкою по пресованому вінілу, а потім легке подряпування, потріскування та легкий шум механізму – це відчуття ні з чим не порівняти.

Так само заведення годинника вручну передбачає фізичну взаємодію. Крутіння заводної коронки забезпечує не тільки тактильні відчуття, але і приємне на слух. Дехто навіть каже, що відчуває годинник серцем. Що стосується автоматичного годинника, то деякі власники можуть «відчувати» ротор мікромеханічної системи на зап'ясті.

Неймовірні кореляції, експерименти та помилки

Перший механічний (автоматичний) годинник датується початком 1500-х років. Це був сферичний годинник, який при ручному заводі працював понад 16 годин.

Виріб, який, як заведено вважати, був створений німецьким годинникарем Петером Хенлейном для Філіпа Меланхтона, мав точність до пів години.

Протягом століття Галілео Галілей працював над концепцією «маятникового годинника»; однак, хоча нариси Галілея свідчили про глибокий інтерес до можливості створення маятникового годинника, йому так і не вдалося завершити цю роботу.

Розробку першого годинника із маятником приписують годинниковому майстру Крістіану Гюйгенсу в середині 1600-х років. Більш ранні роботи Гюйгенса мали точність близько до однієї хвилини на день, але ітерації дозволили годинникареві наблизитися до похибки менше ніж 10 секунд на день. Перенесемося вперед ще на 75 років, до 1700-х років: годинникарі удосконалили ремесло до точності плюс-мінус 1 секунда на день.

Цікавий експеримент для читачів, якщо ви хочете зрозуміти фізику Гюйгенса: створіть свій власний маятник, прив'язавши тягарець до нитки. Як тільки тягарець вільно повисне, візьміться за нитку однією рукою, а іншою рукою потягніть тягарець убік, а потім відпустіть.

Тягарець гойдатиметься з боку в бік ... не дуже цікаво, так? Тоді візьміть тягарець, потягніть його та відпустіть з більшої відстані. Потім повторіть з меншої відстані.

Ви виявите саме те, що теоретизував і потім довів Гюйгенс: що накопичена потенційна енергія тягарців не впливає на швидкість коливання маятника – час, потрібний маятнику, щоб пройти через центр, постійний; незалежно від того, з якої відстані ви опускаєте тягарець.

Єдиний спосіб регулювати швидкість маятника – це збільшити або зменшити фактичну довжину нитки; більша довжина означає меншу швидкість маятника (імпульс); і менша довжина, таким чином, призводить до швидшого пульсу або цокання, коли тягарець рухається вперед і назад.

Так, по суті, налаштовується механічний годинник, за винятком того, що крихітний шматочок металу (пружина) заводиться без нитки. Якщо годинник йде повільно або швидко, в системі виконуються коригування. За останні 150 років мало що змінилося. Краса в простоті.

Я співвідношу помилки точності механічного годинника з моєю фазою відкриття Біткоїна. Спочатку я вважав, що новий блок створюється кожні 10 хвилин; однак, коли я оточив себе більш досвідченими членами спільноти, технічними фахівцями та шифропанками, я дізнався, що час варіюється або коливається від кількох секунд до декількох днів у деяких випадках. Протокол автоматично регулює довжину нитки маятника залежно від потреб мережі.

Механічні аспекти відхилення часу, які Сатоші Накамото закодував до Біткоїна, на відміну від годинної справи, є функціями, а не помилками.

Тік-ток, тік-ток

Висока годинникова справа, також відома як більш точне, ретельне та трудомістке завдання зі створення індивідуальних і, у багатьох випадках, найточніших механічних годинників, відомих людині, часто закриває очі на кварцові, цифрові, сонячні або гібридні механізми.

Хоча багато хто може цього не усвідомлювати, типовий кварцовий годинник Timex або Casio більш точний, ніж багато висококласних механічних годинників. Крім того, деякі поціновувачі годинників не вважають багато «дорогих» брендів «високим годинниковим мистецтвом». Диявол криється в деталях.

Однак, колекціонери можуть зацікавитися спеціальною пропозицією від годинникаря, про яку вони, можливо, ніколи не чули, припускаючи, що годинниковий майстер створив щось чудове, наприклад, чотиришаровий годинник Resurgence з гільошованим покриттям, прототип якого Джошуа Шапіро створив у Південній Каліфорнії.

Іронія полягає в тому, що багато колекціонерів годинників зазвичай також мають у своїх колекціях наручний годинник Casio G-Shock вартістю від 40 до 100 доларів (або еквівалент). На це є різні причини, але, якщо коротко, для різних завдань потрібні різні інструменти.

Що стосується Біткоїна, інструмент BTC чекає завдань, рівнів та прийняття. Біткоїн – це і високе годинникове мистецтво, і Casio за 40 доларів. Застосування адаптується залежно від користувача та мережі; і, що найважливіше, до розробників, які присвячують своє життя покращенню мережі.

Дорогоцінне каміння

Через кількість шестерень, коліс, пружин і т. д. у механізмі механічного годинника між мікрометалевими компонентами виникає сильне тертя, яке мало чим відрізняється від тертя, спричиненого деякими членами спільноти BTC.

Таким чином, дорогоцінне каміння в механічному годиннику частіше називають «підшипниками». Дорогоцінний камінь є не «ювелірною прикрасою», а скоріше точним підшипником, який застосовується для зменшення тертя.

Якщо у вас є механічний, автоматичний або будь-який сучасний годинник з автозаводом, швидше за все, на задній частині годинника ви знайдете номер каменю.

Кварцовий годинник може не мати у своєму механізмі жодного дорогоцінного каменю, тоді як в інших їх може бути декілька.

Впровадження батареї, генераторів та конденсаторів у кварцові механізми зменшило або усунуло необхідність у традиційному «прикрашанні» камінням.

Більшість механічних годинників мають 17 каменів, тоді як складніші годинники мають більше.

Спочатку діаманти, рубіни та сапфіри використовувалися як підшипники в цих складних годинниках. Сьогодні навіть найвідоміші годинникарі використовують синтетичні сапфіри або рубіни.

У Біткоїні важливе годинникове мистецтво.

Чи займаєтеся ви колекціонуванням годинників, або ж не маєте жодних знань про цю справу – для галузі годинникового мистецтва це не має жодного значення; справа рухається без вас. Механізм автоматичного годинника не змінився за сотні років, і, правду кажучи, можливо, саме тому ця сфера така приваблива.

Біткоїн знаходиться на тій же траєкторії.

Хоча багато хто вважає, що Біткоїн надто складний для розуміння, ці ж критики щодня використовують інші технології та, за іронією долі, ніколи не можуть сформулювати, як насправді працює технологія, яку вони використовують щодня.

Деякі члени тієї ж спільноти вважають Біткоїн архаїчною технологією; це вся справа бачення.

Якби ви запитали звичайну людину, як показує час механічний годинник, чи змогли б вони відповісти вам? Навіть багато колекціонерів не можуть ідентифікувати всі деталі механізму, і це нормально.

Прийняття є прийняття.

З ними чи без них протокол Біткоїна працює аналогічним чином.

Мій механічний годинник може лежати без діла; однак, як тільки я беру його і надягаю на зап'ястя, друга рука починає його підкручувати, і внутрішні механізми починають працювати.

Біткоїн у холодному сховищі схожий на автоматичний годинник, який чекає, коли його одягнуть на руку.

У спільноті Біткоїна є точки тертя, але не в програмному забезпеченні як такому, а в самій спільноті.

Дорогоцінні камені в Біткоїн-спільноті – це люди, програмісти, оператори вузлів тощо, які прагнуть зменшити розбіжності, яких часто недооцінюють на конференціях, в інтернеті та в реальному світі.

Нещодавно деякі програмісти спробували додати тертя в механіку протоколу Біткоїна.

Аспекти зменшення тертя (дорогоцінне каміння) спільноти Біткоїна недооцінені, але відіграють вирішальну роль у протоколі.

Я закликаю спільноту шифропанків бути насторожі щодо атак, які продовжуються у спробі створити тертя всередині протоколу.

Не здавайтеся і продовжуйте виконувати свою роботу – вас цінують.

Примітка автора: особлива подяка Bitcoin Magazine, Пітеру Чавазі та компанії; Third Man Records, особливо Джеку Уайту та його команді; докторам Майнезінгеру, Данбару, Стурцю, Джорджу та Ардіто за редагування та відгуки; і, нарешті, команді, яка працює з Тедді Бальдассарре – я про тебе, Джоне Стурса, дякую за підтримку.

Це гостьовий пост доктора Рісте Сімняновскі, штатного професора державного управління Каліфорнійського баптистського університету. Висловлені погляди є його власними і не обов’язково збігаються з точкою зору BTC Inc. або Bitcoin Magazine.