Помаранчева пігулка для біткоїнерів

Звідки я знаю, що біткоїнерам погано вдається залучати людей до Біткоїна? Що ж… рівень його прийняття становить 0,01%. Лише одну з 10 000 осіб переконали стати біткоїнером.

Це число може змінюватись. Це може бути 0,01%, або ж це може бути колосальний рівень прийняття 0,05%. Річ у тім, що все це зарано.

Ось короткий виклад того, що означає рівень впровадження 0,01%:

Croesus повідомляє про 250 000 біткоїн-максималістів, які визначаються володінням 50% власного капіталу біткоїнах. Він виходить з 2,2 мільярда людей, тому що він враховує лише людей зі статком понад 10 000 доларів. Ми говоримо про збереження наших статків в біткоїнах, а не про вимірювання мережі засобу обміну.

250 000 поділити на 2,2 мільярда дорівнює 0,01%.

«Кожен отримує ту ціну, на яку заслуговує», чи не так?

Як біткоїнери, ми вважаємо, що стара система докорінно зламана. Ми маємо можливість побудувати нову систему. Справедливу систему, яка залишиться надовго після того, як нас не стане. Але щоб наша нова система працювала, нам потрібно поповнювати цю систему. Нам потрібно дефінансувати фіат. Як це зробити? Люди повинні мати можливість проголосувати за допомогою своїх грошей, відмовитися від старої системи. Але вони не голосуватимуть за біткоїни, доки зрозуміють Біткоїн.

Це моя історія, і я вірю, що саме так ми залучимо маси до Біткоїна.

З чого все почалося

Пройшло так багато часу, що я навіть не можу згадати, як я дивився на світ до того, як став біткоїнером, і це проблема. Через це надзвичайно складно дивитися на світ очима людини, яка не є біткоїнером.

На мою думку, все можна пов'язати з Біткоїном. Це очевидно. І я маю на увазі все, просто спитайте мою колишню дівчину.

Кліматична криза? Інфляційна криза? Продовольча криза? Авторитарна криза? Криза шиткоїнів? Біткоїн виправляє це.

Чесно кажучи, коли я розмірковую про це, я не можу точно вказати момент, коли я опинився тут. Таке відчуття, що я завжди так думав. Отже, якщо я не можу виповзти з кролячої нори, куди мені рухатися далі?

Я намагаюся розповісти про своє прозріння якомога більшій кількості людей. Я щиро вірю, що Біткоїн може все виправити, і я хочу, щоб найближчі мені люди бачили те саме, що і я. Я не хочу бути єдиним, хто попливе в цей блакитний океан можливостей після того, як ця система впаде.

Але ось що трапилося.

Примусове знайомство з Біткоїном

Я почав з тих людей, про яких я піклувався найбільше. Моя мати, моя сестра, мої найкращі друзі тощо, і певною мірою це спрацювало. Це те, що я називаю «примусовою помаранчевою пігулкою». Вони послухали мої докази про Біткоїн, а потім інвестували. Озираючись назад, я зрозумів, що вони вклали гроші, бо довіряли мені у питанні прибутку.

Деякі з цих примусових пігулок насправді змушували людей навколо мене блискавично поповнити той 0,01%. Але це безперечно була аномалія.

Чому? Тому що їм начхати на рух. Вони ставляться до біткоїнів так само як і до всіх інших активів у своїх портфелях.

Ось чому шиткоїнери можуть залучити до своїх токенів так багато людей – вони роблять це примусово. Якийсь дійсно хороший, але підлий маркетолог завойовує довіру певної людини, а потім продає їй «перемикач можливостей» (для непрофесіоналів перемикач можливостей означає, що «старий спосіб не працює, на відміну від нового»).

Для цієї людини це звучить як можливість заробити багато грошей. Біткоїн не зосереджений навколо грошей. Це швидше стосується моделі Stock-to-Flow (співвідношення «запасу до виробництва») від Plan B, але вона дійсно спрацювала, і це те, до чого я веду.

Те, що я керуюся принципами моральності та праведності, не змінило основної динаміки. Єдина різниця між мною і цим покидьком-маркетологом полягає в тому, що йому потрібно було здобути довіру цієї людини, перш ніж він зможе продати їй «перемикач можливостей».

Те ж саме... але все ж таки різниця є.

Якщо ви збираєтеся й надалі залучати людей насильно, використовуйте концепцію, що фіат не працює, на відміну від Біткоїна. І не ускладнюйте.

Але ця стаття не про це. Я хотів би, щоб люди потрапили в ці 0,01%, щоб вони побачили те, що бачу я, щоб вони стали частиною цієї нової системи.

Тепер поговоримо про мій досвід, коли я вийшов за межі спектра довіри (я визначаю спектр довіри від чоловіка чи дружини/батьків до зовсім незнайомої людини).

Рух спектром довіри

Біткоїн – це така складна тема. Важко було навіть розпочати цей процес ознайомлення. Швидше за все, я почав із: «Це децентралізована однорангова мережа, яку ніхто не може зупинити!»

Давайте будемо чесними. Хіба це колись працювало? Я втратив людину на третьому слові… децентралізована.

Як щодо чогось більш розпливчастого та схожого на мем? Наприклад; «Правила, а не правителі!» Ось уже краще... вони зацікавилися, бо це чіпляє.

Але є маса фраз, які привертають увагу до Біткоїна, а ми все ще знаходимося на рівні прийняття 0,01%.

Наприклад, ця крилата фраза нещодавно привернула мою увагу, коли ми з Марком Моссом записувалися з дядьком Марті в його студії в Остіні, штат Техас.

«Добре, а що, якщо ми їх об'єднаємо, логічно і так щоб привернути увагу», - можете подумати ви. «Це має спрацювати…»

Спробуймо:

«Біткоїн – це цифрове золото! Він швидший, дефіцитніший, миттєво портативний і більш подільний. Він має рішення для всіх точок відмови, які є у золота. І становить одну десяту ціни!»

(Насправді, за словами Кларка Муді, на момент написання цієї статті біткоїн становив 3,5% ринкової капіталізації золота.)

Але це не має значення. Навіть це не спрацювало… Вони не вступили до клубу 0,01% лише тому, що я їм це сказав.

Але чому ні?

Це було дуже неприємно. Що б я не казав, скільки б сенсу я не вкладав, скільки б доказів я не наводив, це ніяк не вплинуло на поведінку людей навколо мене, навіть у світі, який кричить їм про правдивість мого доказу.

Вони слухали, як я говорю про Біткоїн. Час від часу Біткоїн з'являвся в основних новинах, і мене питали про це. Дехто навіть наважився прослухати кілька рекомендованих епізодів подкасту. Але ніхто не міг пояснити Lightning Network. Або як запустити вузол. Або навіть описати, що таке вузол. Самостійне зберігання? Володіння апаратним гаманцем? Дідько, вони навіть не знали, що Сальвадор зробив біткоїн законним платіжним засобом... Я дійшов до того, що не хотів говорити з людьми про Біткоїн. Я більше не бачив сенсу.

Ми тут заради руху

Але я продовжую приходити до того самого висновку: ми тут заради цього руху. Ми тут, щоби побудувати паралельну економіку, яка в результаті замінить стару фіатну систему.

Я не розробник, у мене немає великої аудиторії, я не зустрічаюся з Джеффом Безосом або такими керівниками, як Джек Баллерс (ні, це не помилка) (прим.ред. мається на увазі Джек Маллерс).

Якось я зрозумів: я не єдиний, кому складно переводити людей у новий світ. Кхм... 0,01%. Ми всі намагаємось відключити людей від матриці. Звідси моя мотивація створення «Помаранчевої пігулки для біткоїнерів».

Це моя перша і, мабуть, остання стаття, яку я коли-небудь напишу. Але в мене настав цей момент осяяння кілька місяців тому. Я був у спортзалі.

До речі, ось фотографія пляшки з водою, яку я беру до спортзалу… Звичайно, до мене підходять випадкові люди та запитують про Біткоїн.

Більшість розмов переважно зводяться до наведених вище прикладів. Але нещодавно я зустрів біткоїнера, справжнього «реактивного» біткоїнера. Він дуже нагадав мені персонажа з «Великого Лебовського», Чувака. Ми говорили, говорили, і він розповідав мені про всіх своїх друзів, пенсіонерів і успішних фінансистів, і так далі, але ніхто з них теж не слухав його.

Пам'ятаю, розмова тривала цілу годину. Причина, через яку я це пам'ятаю, полягала в тому, що у бігових доріжок у моєму спортзалі через 60 хвилин настає «фаза остигання». Поки ми розмовляли, мене, очевидно, спантеличило, коли доріжка зупинилася посеред розмови про налаштування мультипідпису. Я не жартую, це дослівно те, що він сказав наприкінці нашої розмови:

– Знаєш що?

(Зітхає, дивиться нагору.)

– Знаєш, ти маєш рацію. Я ніколи раніше не думав про це таким чином.

Примітка: він на пенсії й має човен у Сент-Піті, куплений на прибуток у біткоїнах.

Через кілька тижнів він підійшов до мене і сказав: «Я думав про те, що ти сказав мені, Остіне. Я зрозумів, чому зміг так швидко зрозуміти Біткоїн».

(Його момент осяяння був у 2015 році, для контексту).

Ось як бачить це «Чувак у спортзалі»: немає значення, чи є у вас ідеальне рішення для кожної проблеми на планеті, якщо людина, якій ви намагаєтеся продати рішення, не знає, що є проблема, яку потрібно вирішити.

Хотілося б, щоби це було так просто. Якби це було так, ми не були б на рівні 0,01%. Пам'ятайте, що «Чувак у спортзалі» вже прийняв помаранчеву пігулку. Він просто не знав, чому він відразу зміг прийняти Біткоїн. Залишайтеся зі мною, я спробую показати вам, чому ви не можете просто розповісти про проблему тому, хто не володіє монетами.

Подумайте про аргумент про цифрове золото. Золото недосконале, ми це знаємо та знаємо чому. Ми знаємо проблему. Але хіба це має значення? Ринок каже, що ні. Біткоїн – набагато кращий продукт. Проте він залишається на рівні 3,5% вартості золота. Ось чому навіть найкрасномовніший, найраціональніший аргумент все одно не зрушить з мертвої точки.

Початок

Якщо пояснення проблеми не є відповіддю, і пояснення рішення не є відповіддю, тоді якою є відповідь?

Початок.

Як і у фільмі, ви повинні навіяти їм ідею. Ви повинні змусити їх думати, що їм самим ця ідея спала на думку.

З початку цієї статті я міг просто сказати: «Досить розповідати про рішення людям, які не знають, що є проблема». Я міг би написати про це у Twitter це, я міг би викласти таку думку раніше. Але чи мало б це значення? Ні. Швидше за все, пост набрав би у кращому разі 20 лайків. Хто б це лайкнув? Навіщо їм це лайкати? Лайк міг би поставити той, хто вже проковтнув помаранчеву пігулку і міг зрозуміти твіт. Чи поставить лайк цьому твіту людина, яка не займається монетами? Ні. Як ви вважаєте, з тих людей, хто лайкнув твіт, хто-небудь змінив би свій підхід через мій твіт? Ні. Якби сам Майкл Сейлор написав це у Твіттері й отримав 20 000 лайків, чи вирішило б це щось? Ні.

Як це можна вирішити за допомогою початку? Ви змушуєте їх пережити це. Вони дійшли висновку. Не ви. Це була їхня ідея, вони знайшли проблему. Тоді й тільки тоді вони почнуть свій шлях до осяяння.

Одним реченням: кінь повинен відчути спрагу, перш ніж ви поведете його до води.

Ось де кульмінаційний момент.

Тепер порівняйте це з ідеєю, що ви можете привести коня до води, але ви не можете змусити його пити. Я стверджую, що можете. Вам просто потрібно зацікавити його, перш ніж він побачить рішення.

Це не було початком для мас, лише для тих, хто вже прийняв помаранчеву пігулку. Я визначаю «помаранчеву пігулку» як розширення свідомості.

Поясню: я не почав цю статтю зі слів «Біткоїнерам потрібно «х» замість «у». Я розповів вам про свій досвід, про свою проблему, знаючи, що, швидше за все, у вас був дуже схожий досвід. Моя історія наштовхнула вас на роздуми про ваші попередні спроби. Люди без монет чують проблему, вони її розуміють; це просто не їхня проблема.

Мета полягала в тому, щоб посіяти насіння, яке викликало реакцію. Що я посіяв?

Перше – назва «Помаранчева пігулка для біткоїнерів».

Чому ви клацнули на цю статтю? Тому що з якоїсь причини вам було цікаво дізнатися про помаранчеву пігулку. Чому це вас зацікавило? Тому що ви вже знали проблему, але це була не ваша проблема.

Це дуже важливо.

Друге: історія.

Я розповів вам про свій досвід, щоб ви подумали про свій подібний досвід, і, отже, побачили проблему зі свого боку. Я показав, а не розповів вам.

Третє: сцена «Вовк з Уолл-Стріт».

Сцена зламала бар'єр внутрішньої зневіри. Ви можете продати будь-що будь-кому.

«Але ти просто вибрав цей сценарій».

Справедливо, змінимо його.

Проблема: Джордан Белфорт сказав своєму другові Бреду: «Продай мені цю ручку». Що, якби Бред відповів: «Тобі знадобиться ця ручка, щоб підписати чек».

Це має створити терміновість, чи не так?

«Так, це спрацює. Чому ні?»

Якщо це була ваша думка, ви все ще думаєте, що логіка і раціональність змусять когось відреагувати. Суть в тому, що він сказав Белфорту, в чому полягатиме його проблема. Ви не можете сказати комусь, що він має проблему, він повинен відчути цю проблему.

У цьому прикладі це не проблема Белфорта. У цей момент йому не потрібно нічого підписувати. Значить йому не потрібна ручка. Так, за логікою, йому потрібно буде підписати чек. Але пам'ятайте, всі наведені вище приклади… логіка не має значення.

Початок – це момент, коли люди починають вірити, що вони мають проблему. Саме тоді починається їхній шлях до осяяння.

«Добре, розумнику, а як тоді продати ручку у сценарії з чеком?»

Доведеться почекати, доки офіціант принесе чек. Потім витягнути ручку з кишені. Тепер в офіціанта є проблема, і настав час продати рішення. Був каталізатор.

Ось воно, початок. Ось як біткоїнерам потрібно давати помаранчеву пігулку.

Це гостьовий пост Остіна Герберта, продюсера Шоу Марка Мосса. Висловлені погляди є його власними і не обов’язково збігаються з точкою зору BTC Inc. або Bitcoin Magazine.