Фіатні гроші знецінюють благодійність

Усі люблять благодійні організації. Вони допомагають бідним. Вони забезпечують нужденних. Вони зменшують страждання. Вони роблять суспільство кращим... чи не так?

Мільярди доларів щороку йдуть на всілякі благодійні організації, і більшість людей вважають це явною перемогою для суспільства. Однак, як і при аналізі ваших геномів, якщо ви копнете трохи глибше, вам може не сподобатися те, що ви знайдете.

Ідея благодійності – глибоко християнське поняття. Це любов до ближнього, суть якої у тому, що ви допомагаєте, коли він цього потребує. Деякі з перших лікарень, наприклад, були християнськими благодійними установами. Принцип, згідно з яким до бідних і нужденних слід ставитися з любов'ю і повагою, був не притаманний більшості філософій, будь-то римляни чи Ніцше. Благодійність – один із маркерів західної цивілізації.

Як християнська чеснота, благодійність є набагато більшим поняттям любові, ніж просто милостиня. На жаль, благодійність знецінилася і тепер означає практично лише милостиню через паперові гроші. Замість того, щоб допомагати бідному та вразливому ближньому у нужді, тепер це означає давати гроші якійсь центральній організації, щоб допомогти людям від вашого імені. Благодійність перейшла від конкретної допомоги до грошового подарунка центральній стороні. Благодійність деградувала як той постійно відсутній батько, який компенсує свою відсутність покупками іграшок своїм дітям.

Не дивно, що фіатні гроші значною мірою сприяли цьому знецінюванню.

Благодійність у минулому

Раніше благодійність була дуже локальною. Ви добре знали ваших сусідів і допомога їм була частиною загальної практики. Вас уже пов'язували певні стосунки, і благодійність приймалася з вдячністю. І дарувальник, і отримувач знали, що допомогу не можна сприймати як належне. Зловживання благодійністю мало тяжкі наслідки. Таким чином, можна було зруйнувати ті самі стосунки, які забезпечували цю благодійність, і, крім того, зашкодити іншим відносинам. Зловживання благодійністю було б рівносильне відпилюванню гілки, на якій ви сидите, і лише деякі люди були настільки нерозумні, щоб так поводитися.

Нині відносини розглядаються як щось одноразове. Люди не мають стимулу чинити добре, тому що, зрештою, погана репутація не наздоганяє їх. Більшість людей залежать від своїх роботодавців або уряду, тому поки ці відносини хороші, вони можуть відмовитися від інших.

Таким чином, динаміка відносин має набагато вищі тимчасові уподобання. Відносини з людиною сильно відрізняються від відносин з організацією. Відверто кажучи, організації набагато легше обдурити, і вони покладаються на бюрократичні процедури, щоб визначити, чого ви потребуєте. Централізація наших відносин навколо великих організацій значно полегшила зловживання благодійністю.

В результаті благодійність стала менш ефективною та в основному економічною. Те, що раніше було задоволенням всіляких людських потреб, звелося до грошової допомоги. Фіатний менталітет має на увазі, що гроші можуть розв'язати будь-які проблеми.

Як і у випадку з усіма чеснотами, практикувати справжню благодійність важко. Для цього потрібні не тільки пожертвування з боку дарувальника, але і його зусилля, будь то витрачений час, чи утворення стосунків, чи ваші особисті навички, які використовуються для допомоги. Що зробили благодійні організації, так це передали все це на аутсорсинг у рамках економічної угоди, в центрі якої опинилися вони самі.

Фіатне уявлення про те, що гроші можуть вирішити все, наділило ці великі організації центральною роллю, і не дивно, що гроші часто використовуються не дуже ефективно.

Милостиня кантильйонерів

Фіатні гроші зробили благодійність доволі знеособленою. Гігантські організації сидять у центрі роздавання милостині. Ці організації дуже зручні для потенційних альтруїстів. Тяжка робота доброчесності доручена комусь іншому. Любов до ближнього можна придбати за певну суму грошей.

Гроші, якщо вони були зароблені в умовах стабільної грошової економіки, швидше за все, дозволять виготовити безліч товарів та послуг. Проте в економіці паперових грошей ці гроші могли бути зароблені внаслідок ефекту Кантільйона, тобто шляхом крадіжки. Репутація успішних кантильйонерів, як правило, досить погана. Взяти, наприклад типового інвестиційного банкіра та його репутацію. Багато людей хочуть бути інвестиційними банкірами, це правда, але їх не назвеш улюбленцями публіки.

Шукачі вигоди насправді нічого не дають суспільству, і тому їхня репутація жахлива. Їм треба її якось поновити, і благодійність дає їм зручний спосіб зробити це. Вони можуть придбати хорошу репутацію через благодійність.

Це перевірена стратегія багатьох мільярдерів. Зосередивши увагу на «благодійності», вони здобувають величезного приросту репутації, і багато з їхніх зловживань фіатними грошима відсуваються на другий план. Стимули фіатних грошей такі, що вони заохочують роздачу милостині, особливо як спосіб відбілити зловживання фіатними грошима.

Ви можете подумати, хіба це не добре? Хіба ми не хочемо, щоби благодійність добре фінансувалася? Хіба ми не хочемо тих добрих речей, які дає благодійність? Дозвольте мені вивести вас з омани.

У благодійних організацій жахливі стимули

Безперечно, цілі більшості благодійних організацій благородні. Вони хочуть покінчити з голодом у світі, зменшити забруднення навколишнього середовища, вилікувати хвороби та просувати мистецтво. Їхні цілі благородні, але чи досягають вони їх насправді?

Благодійні організації хочуть, щоб ви в це повірили. На жаль, вони розповідають лише про свої успіхи. Якби вони сказали вам, що витратили мільйони доларів на схему, яка не спрацювала, ви б зробили їм пожертву? А невдач, схоже, багато. Якби всі благодійні організації були успішними, хіба всі їхні шляхетні цілі не було вже досягнуто за наявності таких величезних сум фінансування? Хіба ми не досягли б миру у всьому світі, не витягнули б мільярди людей з бідності й не вилікували б усі види хвороб?

Це звучить знайомо. Ті самі стимули існують у зовсім іншій галузі: урядовій. У їхніх інтересах рекламувати лише свої успіхи. У їхніх інтересах створити враження, що вони не марнотратять, навіть якщо це так. Ми знаємо, що уряд витрачає величезну кількість грошей даремно. Ринкові стимули відсутні, а фінансування здійснюється політичними засобами. В результаті ми отримуємо багато пошуку вигоди.

Так само благодійні організації, зазвичай, також займаються пошуком вигоди. В автобіографії Барака Обами «Сни мого батька» він розповідає про свій досвід громадського організатора. Він був розчарований тим, як багато благодійних організацій, які мали допомагати цим спільнотам, були набиті людьми, які нічого не робили. Така поведінка була настільки поширеною, що кожного разу, коли він зв'язувався з благодійною організацією, люди в цих спільнотах питали його про роботу в цій благодійній організації. Іншими словами, благодійні організації – це відомі гавані для гонитви за вигоди.

У благодійних організацій є структурна проблема, і, на жаль, одних благих намірів чи благородних цілей недостатньо. Занадто багато людей довіряють благодійним організаціям, і цією довірою, на жаль, зловживають.

Замало перевірок

Люди люблять благодійність. Це початкова демонстрація чеснот. Пожертвуйте трохи грошей на якусь справу, і це зробить вас альтруїстом. Я говорю це дещо цинічно, бо багато людей, які жертвують на благодійність, насправді не перевіряють, чи ефективно витрачаються їхні гроші. Якби люди справді дбали про результати, більша частина їхніх зусиль була б спрямована на перевірку власних благодійних починань.

На жаль, єдине підтвердження, яке ви отримуєте, походить від самих благодійних організацій, і, звичайно ж, вони мають величезний стимул створити враження, що вони приносять величезну користь. На жаль, у більшості благодійних організацій відсутня відповідальність. Якби нас справді турбувало те добро, яке вони роблять, то кожна благодійна організація піддавалася б набагато ретельнішому аналізу.

Але, як і з фіатними грошовими системами, тут загалом набагато менше контролю. Належна експертиза венчурного капіталу – повна нісенітниця. Це повторюється знову і знову, будь то WeWork, Theranos або FTX. Гроші в будь-якому разі несправжні, тому важливіше завдання для венчурного капіталіста – взяти участь в інвестиціях, в які вкладаються решта, і потім «скинути» їх. Вони розповсюджують інформацію, але насправді їх мало турбують нудні речі на зразок прибутків і збитків. Надійні грошові системи вимагають значно більшої ретельності, тому що в них не надходить нескінченний потік грошей.

Цей патерн меншої перевіряльності поширюється на благодійні організації. В умовах економіки, заснованої на надійних грошах, благодійні ініціативи ретельно перевіряються щодо фактичного добра через брак грошей. Там більше перевірок та менше довіри. В економіці фіатних грошей самих грошей набагато більше, тому все більше залежить від довіри.

Благодійність у певному сенсі є інвестицією. Інвестиції не задля власної вигоди, зрозуміло, а на благо цивілізації. І вона повинна мати як мінімум таку ж підзвітність, як і звичайні інвестиції. Натомість більшість людей перекладають цю перевірку на інших, часто саму благодійну організацію. Ви дійсно очікуєте, що хтось, взявши ваші гроші, розповість вам про те, як вони їх витратили?

Політизація благодійності

Одна з причин, через яку благодійність стала такою політичною та спрямованою на отримання вигоди, пов'язана з особливим гравцем в економіці паперових грошей: грошовим друкарським верстатом. Благодійні організації не просто одержують гроші від багатих людей, вони часто одержують гроші з державної скарбниці.

З 2018 року Сан-Франциско виділив некомерційним організаціям гранти на суму понад 1 мільярд доларів для боротьби з бездомністю. З упередженням зазначу, що проблема безпритульності в Сан-Франциско з 2018 року лише посилилася. Ви б дотримувалися режиму тренувань, якби це робило вас слабшим? Що взагалі роблять усі ці некомерційні організації?

Як і слід очікувати у випадку з фіатними грошима, виживають ті благодійні організації, які мають політичні зв'язки. Результати вторинні відносно отримання доступу до державної скарбниці. Крім того, державне фінансування цих благодійних організацій є неофіційною системою перевірки для донорів, яких не можна турбувати.

Вважається, що благодійні організації керовані не грошима. Проте, якщо ви подивитеся на їхню організаційну структуру, стане цілком зрозуміло, що гроші знаходяться в центрі всього, що вони роблять. Замість того, щоб заробляти гроші за допомогою корисних товарів та послуг, що надаються ринку, вони йдуть прямо до донорів, таких як міська влада, щоб вони надали їм гроші. Вони звучать благородно, відмовляючись від брудної гри капіталізму, але натомість починається брудніша гра в політику, щоб отримати гроші, необхідні для роботи.

Крім того, оскільки ці благодійні організації не залежать від результатів чи ринків, люди, які працюють у цих організаціях, зазвичай не дуже добре поводяться з грошима. Тобто вони не вміють досягати цілей благодійності чи робити речі ефективнішими. Їхня спеціалізація – політика, маркетинг та реклама. Багато хто успішно влаштовує вечірки по 20 000 доларів на людину для збору грошей, але не такий успішний у побудові свердловин. Багато грошей, які вкладаються у благодійність, витрачається даремно.

Через паперові гроші благодійні організації схильні використовувати політичні навички, а не економічні. Вони добре вміють завойовувати повагу інших і здобувати хороше ставлення. У певному сенсі вони є ринковим товаром. Донори одержують підвищення статусу за свою пожертву. Благодійні організації виживають, попри свою неефективність, завдяки своєму політичному позиціюванню.

І що тепер?

Мій погляд на благодійність трохи гнітючий. Я тільки-но сказав вам, що багато благодійних організацій отримують гроші за видимість доброчесності. Як ми можемо змінити це? Чи мають взагалі існувати благодійні організації? Чи можемо ми стати на заваді поганим організаціям скористатися нашим бажанням бути благодійниками?

Надія є. Є хороший спосіб займатися благодійністю, і з огляду на те, що багато хто з читачів буде в змозі роздати багато грошей у майбутньому, у мене є деякі думки.

По-перше, перевіряйте. Вся проблема з сьогоднішніми благодійними пожертвуваннями полягає в надто слабких перевірках та надто високій довірі. Віддавати гроші на загальне благо непросто. Насмілюсь сказати, що найчастіше це важче, ніж їх заробити. Фіатні гроші створили цю культуру довіри майстерному продажнику замість того, щоб перевіряти самостійно. Як і у випадку з нашими грошима, нам потрібно перевіряти благодійні організації, яким ми їх жертвуємо. Ваших грошей недостатньо, потрібно ваше зусилля, щоб ефективно віддавати.

Найпростіший спосіб перевірити це – мати близькі стосунки з людиною, якій ви даєте гроші. Це не означає, що ви повинні знаходитись у тому ж заміському клубі, що й президент некомерційної організації, але не зайвим буде провести належну перевірку реальних людей, яким допомагає благодійна організація. Люди створені для стосунків, і це має бути у центрі благодійності, а не гроші. Гроші мають бути другорядними в порівнянні з істинною чеснотою благодійності, яка полягає в любові до інших.

Інша можливість полягає у тому, щоб виключити посередників та зменшити політизацію благодійних пожертвувань. Гігантська благодійна організація дуже полегшує грошові пожертвування, але у багатьох інших аспектах збільшує витрати. Відмовившись від посередників, ми зменшуємо можливість гонитви за вигодою.

Посередники потрібні менше, ніж будь-коли. З Біткоїном робити прямі пожертвування нужденним людям набагато простіше. Перевірка, знову ж таки, ускладнена без будь-яких реальних стосунків. Таким чином, якщо ви дійсно дбаєте про благодійність, познайомтеся з людьми, яким ви хочете допомогти. Замість того, щоб поетично вихваляти якусь пригноблену групу, потоваришуйте з членами цієї групи. Я не кажу, що це просто, але стосунки з людьми, яким ви допомагаєте, матимуть велике значення для перевірки. До речі, це одна з багатьох причин, через які мені дуже подобається відвідувати Форум свободи в Осло. Ви можете зустрічатися та спілкуватися з людьми, які потребують допомоги.

По-друге, подивіться стимули. Благодійним організаціям подобається думати, що вони вищі за економічні стимули, але це не так. Хто відповідальний і як ви можете бути впевнені, що гроші підуть у потрібне місце і будуть витрачені ефективно? Якщо благодійна організація платить за якийсь товар більше за ринкову ціну, це матиме наслідки другого та третього порядку. Наприклад, багато місцевих виробників одягу в країнах, що розвиваються, розоряються, коли благодійна організація безплатно роздає одяг. Так, приємно допомагати людям одягатися, але ви також пригнічуєте підприємництво у регіоні. Ви можете завдати більше шкоди, ніж користі. Продумайте все самостійно замість того, щоб перекласти це на благодійну організацію.

По-третє, остерігайтесь своїх мотивів. Є безліч альткоїнів, які використовують благодійність як спосіб відбілити шахрайство, в якому вони беруть участь. Вони демонструють благодійність, тому що те, що вони роблять, є шахрайством. Насправді це дуже поширено, і я вважаю це жахливим сигналом. Якщо ви відчуваєте необхідність відбілити свої прибутки за допомогою благодійності, ці прибутки, швидше за все, отримані нечесним шляхом.

Так само ми часто жертвуємо на благодійність, щоб підвищити своє соціальне становище, заспокоїти своє сумління чи відчути себе краще. Наша мотивація має значення, тому що вона впливатиме на те, як ми перевіряємо. Допомагайте не говорячи про це іншим людям. І допомагайте людям, яких ви знаєте. Якщо ви не знаєте нікого, хто був би в скруті, заведіть більше друзів за межами вашої бульбашки. Правильна мотивація не є панацеєю, але вона, безумовно, допомагає вам вкладати гроші в потрібному місці.

Біткоїн виправляє це

На щастя, Біткоїн підкріплює благодійність. Фіатні гроші роблять нормою довіру до інших людей, і, звичайно, цією довірою зловживають. З Біткоїном ми можемо позбавитися посередників і встановити прямі стосунки з людьми, яким хочемо допомогти.

Фіатні гроші зробили благодійність набагато примітивнішою. Благодійність не повинна закінчуватися пожертвуванням, вона повинна продовжуватися доти, доки люди, яким вона має допомогти, не отримають належної допомоги. Таким чином, необхідно набагато глибше розуміти, що таке допомога бідним та вразливим. У цьому сенсі благодійність вимагає не лише грошей, а й нашого часу, сил та енергії.

Фіатна благодійність була знецінена фіатними грошима. Здійснювати справжню благодійність набагато складніше, ніж у нинішній фіатній системі, яка надає чесноти якійсь монолітній організації.

Ефективно допомагати грішми дуже складно. Це так само складно чи ще складніше, ніж заробляти гроші. До благодійництва повинен застосовуватися той же рівень строгості що й до заробітку, інакше ви просто дасте нові можливості купці шукачів ренти.

Перевіряй, не довіряй. Перевірте організацію, себе та людей, яким ви допомагаєте. Благодійність вимагає від вас більшого, а найменше цілком може прокласти дорогу в пекло.

Це гостьовий пост Джиммі Сонга, Біткоїн-розробника, викладача, підприємця та програміста з більш ніж 20-річним досвідом. Висловлені погляди є його власними і не обов’язково збігаються з точкою зору BTC Inc. або Bitcoin Magazine.