Розмірковуючи над маніфестом Сатоші Накамото

Коли в жовтні 2008 року Сатоші Накамото вперше опублікував Білу книгу Біткоїна, світ переживав фінансову кризу, спричинену безвідповідальністю та недбалістю установ, які контролювали нашу фінансову систему. Хедж-фонди, центральні банки та інші впливові суб’єкти щасливо робили ставки на економіку, використовуючи надмірне кредитне плече, та отримували прибуток від економічних втрат, яких зазнавав робочий клас, коли ці ставки зазнали краху.

Уряди, відчайдушно намагаючись зберегти ці установи, витратили сотні мільярдів доларів на фінансову допомогу та інші грошові вливання замість того, щоб забезпечити добробут пересічного громадянина. Біткоїн був відповіддю Сатоші Накамото на державні гроші; це було бачення децентралізованої цифрової валюти, яка б мала ефективність онлайн-банкінгу, відносну псевдоанонімність фізичної готівки та дефіцит золота.

На відміну від попередніх спроб створити цифрові гроші, Біткоїн не підтримувала і не контролювала окрема організація чи сторона, а скоріше анонімний розробник (розробники?), група безликих відвідувачів форуму та невелика онлайн-спільнота, яка вірила у використання криптографічного програмного забезпечення для забезпечення конфіденційності та незалежності від авторитарної влади. Кінцевою метою Накамото було створити актив, який був би автономним, децентралізованим і не піддавався жадібності чи волі будь-якої окремої особи. 31 жовтня, день, коли Сатоші Накамото офіційно оголосив про свою білу книгу в Списку розсилки шифропанків, став відомий як «День Білої книги Біткоїна» і відзначається як відома у всьому світі неофіційна декларація незалежності від корумпованих державних грошей. Мета цієї статті – поміркувати про те, як далеко ми просунулися з того часу і скільки роботи ще належить зробити, щоб досягти цілей Накамото.

Біткоїн, який ми використовуємо сьогодні, значно відрізняється від Біткоїна, який Сатоші Накамото та його колеги створили наприкінці 2000-х і на початку 2010-х років. Крім численних технічних оновлень і хардфорків, сама мережа значно зросла, і все більше людей приймають прославлену «оранжеву пілюлю» і вирішують використовувати біткоїни так чи інакше.

Біткоїн змінився і в інший спосіб: базова мережа та актив (BTC) сприймається більше як засіб збереження вартості, а не як платформа для мікроплатежів. Дійсно, у Біткоїн-спільноті відбувся значний культурний розкол, що призвів до цієї зміни: відомі та влучно названі «Війни за розмір блоків» приблизно п’ять років тому призвели до змін, коли члени спільноти, які вірили в масштабованість понад усе, створили такі форки, як Bitcoin Cash, а пізніше Bitcoin SV, а основний ланцюг Біткоїна підтримали учасники, які прагнули зберегти децентралізацію та розглянути альтернативні методи для підтримки масштабованості, такі як платіжні канали другого рівня. Найпопулярніший платіжний канал, мережа Lightning Network, повільно набирає популярності, нещодавно досягнувши місткості в 5000 біткоїнів.

Попри ці зміни, основні технологічні принципи, прийняті Накамото у 2008 році (Консенсус Накамото, що включає майнінг на основі доказу роботи та фіксовану максимальну пропозицію у 21 мільйон), залишаються незмінними. Це відбувається не лише через технологічні чи економічні причини; стверджувалося, що зміна механізму консенсусу, що лежить в основі Біткоїна, або пропозиції монет може призвести до підвищення продуктивності та прийняття відповідно. Скоріше послідовність Біткоїна в цих сферах можна пояснити філософією його основної спільноти, яка твердо вірить у дефіцит, безпеку та децентралізацію понад усе.

Тим часом люди в усьому світі використовують біткоїн, щоб уникнути неконтрольованих економічних умов. Дефіцитна природа Біткоїна робить його привабливим для громадян, де корупція призвела до необмеженої інфляції. Таке прийняття навіть змусило деякі уряди, наприклад Сальвадор, оголосити біткоїн національною валютою, крок, який був би незрозумілим для Накамото та початкових розробників Біткоїна.

Мабуть, найцікавіше у прогресі Біткоїна за останні пару років це те, що такий прогрес відбувся без центрального лідера: на відміну від альтернативних активів, які більше схожі на децентралізовані програмні платформи, біткоїн функціонує виключно як гроші, при цьому ключові «політичні» рішення приймає спільнота. Немає жодної організації чи представника Біткоїна, які б одноосібно відповідали за організацію впровадження, а також немає центрального «головного наукового консультанта», який би мав значний вплив на ключові рішення, що стосуються протоколу. Попри те, що всередині спільноти, безумовно, існують центри впливу, в цілому немає організаційної структури, яка б керувала впровадженням або розробкою протоколу. Насправді відсутність ієрархії у Біткоїні має бути метою для інших проєктів розподіленого реєстру, які, хоча й до певної міри децентралізовані, але все ще значною мірою перебувають під впливом окремої організації чи особи.

Хоча Біткоїн, безсумнівно, виріс зі своєї скромної початкової стадії як проєктного документа і пари сотень рядків уривкового коду, йому ще потрібно пройти довгий шлях, щоб досягти амбітних цілей, які обговорювали Накамото та інші перші послідовники у своєму імейл-листуванні та повідомленнях на форумі. З технічної точки зору, біткоїн-спільнота повинна продовжувати розбудовувати технологію, яка не тільки забезпечує подальшу масштабованість і безпеку, але, що, можливо, важливіше, також допомагає зробити мережу більш децентралізованою. Одним із найстійкіших девізів, прийнятих членами Біткоїн-спільноти, є вислів «Не довіряй, перевіряй». Це, звичайно, стосується того, щоб запускати повний біткоїн-вузол, не покладаючись на дані зовнішніх третіх сторін, таких як постачальники вузлів. Оптимізація мережі, винесення (перенесення обчислень з головного ланцюжка на другий рівень) та інші дослідження масштабованості були запропоновані різними особами в Біткоїн-спільноті як спосіб масштабування мережі за одночасного зниження витрат, необхідних для запуску повного вузла. У нещодавньому звіті, опублікованому Джоном Лайтом за результатами дослідження, фінансованого Фондом прав людини, Starkware і CMS Holdings, міститься докладна інформація про дослідження масштабованості, пов’язаної з винесенням.

Попри своє технологічне коріння, з роками Біткоїн еволюціонував, щоб стати чимось більшим: тепер це спільнота, якщо хочете, мережа однодумців, які мають різний ступінь віри в єдину ідею. Біткоїн більше не є програмним забезпеченням, доступним лише для розробників, програмістів або тих, хто має спеціалізовану технічну освіту, і ця помітна зміна також має сигналізувати про додаткові нетехнічні пріоритети, якими біткоїн-спільнота має зайнятися протягом наступного десятиліття.

Необхідно докладати більше зусиль, щоб просвітити широку громадськість і ознайомити її не лише з технологією Біткоїна, а й з недоліками застарілих фінансових систем, які використовуються сьогодні. Необхідно докласти більше зусиль не лише для реклами біткоїн-економіки та біткоїн-технологій, а й для висвітлення відмінностей між біткоїном та іншими криптовалютними платформами. Нарешті, криптовалютній спільноті в цілому потрібно докласти більше зусиль, щоб згуртуватися, коли фундаментальні принципи, у які вірили Сатоші Накамото та його колеги-шифропанки, опиняються під загрозою з боку авторитарних урядів, незалежно від платформи, яка піддається атаці.

Хоча дискусії навколо різноманітних блокчейн-мереж завжди були певною мірою трабалістичними, нещодавня тенденція полягає в тому, щоб перш за все просувати успіх своєї платформи, і при цьому навіть дорікати чи ображати платформи, яким загрожує потенційний регуляторний контроль. Хоча вірити в те, що біткоїн є найбільш надійним цифровим активом з точки зору економіки/конструкції, і вступати в суперечки щодо такої віри є нормальним і навіть гідним заохочення, святкувати, коли альтернативній платформі загрожують регуляторні дії або цензура, суперечить тому, чим передусім у своїй основі є Біткоїн.

Шифропанки, Сатоші Накамото та більшість Біткоїн-спільноти вірять в ідею, що одного дня існуватиме цифрова однорангова валюта, повністю незалежна від будь-якого уряду, посередника чи упередженої сторони. Хоча ми, звичайно, маємо різні розбіжності щодо переваг і недоліків наших відповідних технологій, належимо до різних «максималістичних» груп і загалом маємо різні переконання, усі ми, зрештою, належимо до простору, який був мотивований ідеєю стійкого до цензури та безпристрасного цифрового активу/мережі. Нам слід пам’ятати про цей фундаментальний принцип, коли ми далі працюватимемо над Біткоїном протягом наступних 14 років.

Це гостьова публікація Арчі Чаудхурі, ентузіаста блокчейну та попереднього володаря головного призу на MIT Bitcoin Expo 2021. Висловлені поглядаи є його власними і не обов’язково збігаються з точкою зору BTC Inc. або Bitcoin Magazine.