Як фіатний стандарт вплинув на стосунки, секс та сім'ю – і як Біткоїн може це виправити

«Уряд піклується про вас» – це казка, в яку багато хто сьогодні вірить.

Коли я почала спускатися по кролячій норі Біткоїна, я дізналася про еволюцію грошей і з подивом виявила, що зараз вперше в історії гроші повністю контролюються «державою».

Насмілюсь сказати, що більшість населення не знає, що таке фіатний стандарт, не кажучи вже про часто фатальні наслідки, які він має для сім'ї та самої еволюції людського суспільства.

У мене завжди було відчуття, що із суспільством щось не так. Все, звичайно, пов'язане, але виявити причину того, що все псує, було наче вибух мозку.

Люди, особливо з останніх поколінь, страждають від того, що я особисто називаю «фіатною поведінкою». Більшість із них занурені в безглуздість життя, і вихід здається таким же складним, як вихід із лабіринту. Така розтрата людського потенціалу.

Ця стаття є результатом мого особистого досвіду роботи психологом протягом більшої частини останнього десятиліття мого життя, а також мого недавнього відкриття Біткоїна, стандарту фіата (дякую, Сайфедін) та всього, що з цим пов'язано.

Я поділюся своєю думкою про те, чому я вважаю, що стандарт фіата впливає на сім'ю, пари та секс з особистої, жіночої та професійної точок зору.

1. Молоді люди менш мотивовані одружуватися і створювати сім'ї через інфляційний тиск

Я пам'ятаю, як дитиною завжди слухала розмови батьків про те, що все завжди було дорого. Так говорили не тільки люди зі скромним походженням, серед яких я виросла, а й від заможних людей, з якими я стикалася.

Коли мені було лише чотири роки й мене запитували, ким я хочу стати у дорослому житті, я завжди відповідала: «Я хочу бути матір'ю». Ця думка змінилася, коли я стала старшою, і завдяки сучасній культурі я почала робити кар'єру. Я почала на власні очі бачити щурячі забіги, в яких ми всі беремо участь.

Я знаю, що багато хто з вас мене розуміє. Зокрема, зараз здається, що вартість життя зростає щотижня. Як можна мотивувати людину створити сім'ю? Насправді я бачу, що все більше молодих людей вважають за доцільне залишатися вдома з батьками протягом тривалого часу. Це не нормально. Замість стати дорослими, вони залишаються дітьми, нехай і перерослими.

Помилкові кейнсіанські принципи економіки стверджують, що відстрочка поточного споживання коштом заощаджень позбавить працівників роботи та призведе до зупинення економічного виробництва.

Проте сто років тому більшість людей платили за своє житло, освіту чи шлюб своєю роботою, чи накопиченими заощадженнями – і світ не зупинився. Навпаки, він процвітав та формував основу багатства та капіталу, які ми руйнуємо сьогодні.

Порівняно з минулими поколіннями й, по суті, тисячоліттями еволюції, ми виявляємо, що сучасне суспільство з меншою ймовірністю вкладає кошти в сім'ю, тому що вона стає менш раціональною в економічному сенсі. Сім'я – це заняття з низькою тимчасовою перевагою, якому не місце в суспільстві з високою тимчасовою перевагою. Я б сказала, що це вкрай шкідливо для всіх, тому що сім'я є центром суспільства.

Невипадково розпад сім'ї стався в результаті здійснення економічних розпоряджень людини, яка ніколи не мала жодного інтересу в довгостроковій перспективі.

2. Через високу перевагу в часі люди не зациклюються на стосунках

Пам'ятаю, коли я приїжджала до дідуся в село – ми добре спілкувалися, і він розповідав мені про ситуації, через які він та моя бабуся проходили як пара.

Він завжди наголошував, як сильно любить її та що, попри важкі часи, ніколи не проміняє її ні на що.

Ця думка допомагала мені в підлітковому віці, коли я тільки починала йти шляхом життя та любові.

Феномен, який я бачу в сучасних парах, – це легкість, з якою люди воліють розірвати стосунки, а не залишитися разом та виправити їх.

Згадується шоу MTV «Next» про побачення; у той момент, коли учасникам програми щось не подобалося у людині, вони говорили «Наступний»!

Яке варварське видовище.

Як і стосунки сьогодні. Існує тенденція: щойно виникають проблеми, не намагатися знайти рішення, а розривати стосунки. Це поведінка з високою тимчасовою перевагою.

Мізес чіткіше визначає часову перевагу в «Людській діяльності»:

«Задоволення потреби в найближчому майбутньому – за інших рівних умов – краще за те, що може бути отримано в більш віддаленому майбутньому. Теперішні блага мають більшу цінність, ніж майбутні».

Зменшити свою перевагу в часі означає зменшити знижку, яку ви робите на майбутнє. Це основа будь-якого довгострокового мислення і, отже, поведінки.

Я вважаю, що ці тенденції високої переваги у часі в основному спричинені зіпсованими грошима. Це змушує нас недооцінювати все інше.

Якби люди дійсно усвідомлювали цінність грошей, вони були б набагато більш вибірковими у своєму споживанні й відкладали б більшу частину свого доходу на майбутнє.

«Незвичайна культура демонстративного споживання, походів за покупками як терапія, необхідність обмінювати дешевий пластиковий мотлох на новий... цій культурі не буде місця в суспільстві з валютою, вартість якої з часом зростає», - Сайфедін Аммус.

3. Фіатний стандарт – це ілюзія, яка заохочує безладну поведінку, в якій романи та нечесні стосунки є новою нормою

Мені не здається ненормальним, що у світі, де гроші контролюються державою, яка є офіційним спонсором «культури», люди всередині цієї культури, схоже, також залучаються до безладних зв'язків.

Секс та гроші правлять світом, але люди живуть в ілюзії щодо одного та іншого. Я вважаю, що це безпосередньо впливає на те, як люди поводяться у своїх інтимних стосунках. Можливо сьогоднішня культура швидких зв'язків виникла під стандартом фіата?

Оскільки фіатні гроші – це найгірший вид грошей, який був в історії, я не здивована, що під впливом цього стану брехні люди також поводяться нечесним чином, вступаючи у позашлюбні зв'язки та зраджуючи.

Це ефект доміно. Нечесність починається з того, чого ми торкаємося і рухаємося далі. Брудні гроші призводять до брудних оцінювальних міркувань, що веде до помилкової поведінки, нечесності людей і фальшивих стосунків.

Результатом поєднання грошей і держави є ціле покоління безпринципних людей, які живуть подвійним життям, тому що вони вважають за краще бути недостатньо чесними з собою та з людиною, з якою вони вирішили провести решту свого життя.

Звичайно, є багато інших факторів, але я знову не можу не задуматися, чи всі вони не пов'язані між собою.

Сьогодні ми прославляємо випадковий секс, не обговорюючи його енергетичні наслідки, так само як ми просуваємо матеріалізм.

Щось явно не так, але більшість людей не готові до цієї розмови. Потрібно багато внутрішньої роботи, щоб розвинути стан самосвідомості, що дозволяє зрозуміти та усвідомити це.

4. Останнє покоління чоловіків виросло без жодної чоловічої гордості – державні гроші сприяють фемінізму та руйнуванню сімей

Якщо ми подивимося на речі крізь призму енергетики, то результатом відсутності жінок вдома стане породження цілого покоління жіночних чоловіків, які втратили гордість та мужність.

Виростаючи в тіні часто тиранічних феміністок, вони несвідомо відкидають свою маскулінну структуру та розвивають тіньові жіночі тенденції. Це, до речі, основна причина нещасливих безстатевих шлюбів, які закінчуються розлученням.

На мою думку, все це простежується до того часу, коли інфляція змусила жінок замінити дім на роботу, щоб утримувати свої сім'ї.

У минулі століття, до появи паперового стандарту, жінки залишалися вдома, щоб піклуватися про дітей та сім'ю. Який неймовірний подарунок для світу. Чоловіки зберігали свою гідність та гордість, вирушаючи будувати, створювати та забезпечувати. То була справжня команда!

«Саме у цьому роз'єднаність сьогоднішнього світу. Ми прибрали з пріоритету створення ЗДОРОВИХ подружніх сімейних союзів, тому що ми розглядаємо чоловіків і жінок як окремі конкурентні одиниці в деспотичній системі, а не як дві сили, які працюють разом для спільної справи – виховання дітей», - Дж.Малік.

Я вважаю, що вимушене полишення дому та відсутність жінки у повсякденному вихованні дітей дало початок поколінню безвільних чоловіків зі слабким характером.

Сучасна жінка з кожним днем ​​дедалі менше зацікавлена ​​в тому, щоб бути матір'ю – вона більше зосереджена на тому, щоб бути кар'єристкою. Ми робимо з вигорілої матусі-супербоса ідеал, якого повинні прагнути жінки. Я думаю, що жінки переконали себе, що всі ці так звані розширення прав і можливостей жінок йдуть їм на користь, але все навпаки.

У своєму сумному невігластві та сліпоті вони не усвідомлюють своїх справжніх дарів. Вони стали продуктом паразитів (як сказав би Алекс Свєтцкі), які керують державою, та йдуть за натовпом. Ці люди дбають не про жінок чи сім'ю.

Жінкам було б краще, якби їм не доводилося перейматися зароблянням грошей, щоб утримувати свої сім'ї. У них буде час та простір для процвітання. Якби я був чоловіком, мене звинуватили б у женоненависництві, але оскільки я жінка, психолог і сексопатолог, то ґрунтую цю думку на власному досвіді.

Я жінка, і я розумію, що моє життя було б менш складним, якби мені не доводилося присвячувати значну її частину спробам конкурувати на ринку. Я б воліла витрачати свій час на створення сім'ї й турботу про свого чоловіка, своїх дітей і, якщо буде час, свою спільноту.

Я не впевнена, що є вища мета, ніж у жінки на цій землі.

«Ми живемо у феміністському істеблішменті, тому що покоління слабких чоловіків втратили рамки, через що вони втратили владу у своїх стосунках та над своїми дітьми. Ми живемо у феміністському істеблішменті, тому що жінки є колективістами й здобувають владу завдяки скоординованому виборчому блоку. Ми живемо у феміністському істеблішменті, тому що уряди позбавили батьків влади над своїми дітьми, надавши жінкам повного психологічного контролю над їх вихованням. Ми живемо у феміністському істеблішменті, тому що наші суспільства стали нерозбірливими у зв'язках, що призвело до появи великої групи як тих, хто дотримується целібату, так і вічних холостяків, які не мають великого позитивного впливу на жінок у своєму суспільстві», – Джерр Реджей

Якби держава дбала про вас або про збереження сім'ї, вона б не знецінювала наші заощадження і не унеможливлювала життя, друкуючи гроші з повітря і граючи в бога з нашою культурою та способом життя.

На закінчення

Я мрію про суспільство, в якому ми зможемо знову стати ближчими до нашої унікальної індивідуальної сутності. Я сподіваюся, що Біткоїн створить цю можливість.

Свєтцкі назвав Біткоїн «технологією підвищення відповідальності», бо це, по суті, вид грошей, відповідальність за які має нести користувач. Не твої ключі – не твої монети. Це працює не лише на рівні окремих осіб, а й для більших організацій.

Переходячи до відповідальних, надійних грошей, я думаю, ми змінюємо поведінку людей, щоб вони знову стали близькими до своєї природи.

Чоловіки з мужньою статурою можуть знову стати лідерами, а жінки завдяки своїй жіночності плекатимуть і нестимуть у світ життя та фарби.

Це гостьовий пост Паломи Де ла Хоз, ліцензованої психотерапевтки та психологині, що спеціалізується на сексі та парній терапії. Висловлені погляди є її власними і не обов’язково збігаються з точкою зору BTC Inc. або Bitcoin Magazine.