Екологічні наслідки видобутку золота

Король Іспанії Фердинанд, спонсор Христофора Колумба, дав конкістадорам лише одну настанову: «Добудьте золото! Гуманно, якщо можливо, але за будь-яку ціну!»

Через 500 років ці настрої, схоже, не змінилися. «Золоті жуки» та прихильники Біткоїна поділяють загальне переконання, що система фіатних валют перебуває на межі краху, постійно девальвуючи, щоб залишитися на плаву. Рішення? Товарна альтернатива, яка забезпечує збереження накопиченої вартості, стійка до знецінення.

Після майбутнього четвертого халвінгу винагороди за блок з 6,25 до 3,125 BTC у квітні 2024 року рівень інфляції (річний темп зростання загальної пропозиції) Біткоїна становитиме 0,9%. Крім вищої портативності та подільності, ніж у звичайного золота, рівень інфляції «цифрового золота» буде нижчим, ніж рівень інфляції золота (~ 1,7%), і продовжить падати до нижчих показників у майбутньому.

Але коли їх запитують, якому засобу заощадження вони б віддали перевагу, багато інвесторів відповідають щось на кшталт:

«Я вибрав би золото. Не Біткоїн, через довкілля!» Ви серйозно?!

Попри цю думку, дослідження свідчать, що майнінг біткоїна може сприяти розвитку відновлюваної енергетики (Бастіан-Пінто, 2021, Радд, 2023; Ібаньєс, 2023; Лал, 2023) і стимулювати скорочення викидів метану (Рад, 2023, Ноймюллер, 2023), становлячи при цьому лише половину вуглецевого сліду (70 млн тонн CO2е) від видобутку золота (126 млн тонн CO2е).

Коли люди говорять про золото, вони думають про чисту речовину. Однак реальність виробництва золота виглядає зовсім інакше. Спостерігаючи за тим, як вчені-екологи розробляють адсорбери для забруднювачів води, я дізнався, що видобуток золота є однією з найбільш забруднювальних промисловостей у світі. Подальше вивчення теми привело до таких фактів.

Видобуток золота посідає друге місце після видобутку вугілля (7200 км2) за площею території. Ділянки видобутку золота (4600 км2) займають площу, що перевищує три родовища металів разом узяті (мідь: 1700 км2, залізо: 1300 км2 та алюміній: 470 км2).

Оскільки багато високоприбуткових родовищ золота виснажені, сьогодні використовуються хімічні процеси, такі як ціанідне вилуговування або амальгамація, з широким використанням токсичних хімікатів. Вода, забруднена під час видобутку золота, відома як кислотний дренаж шахт, є токсичним коктейлем для водних організмів і проникає в харчовий ланцюжок.

У США 90% ціаніду використовується виключно для золота, яке важко видобувати. Токсичний матеріал, його виробництво та транспортування безпосередньо пов'язані з ринком золота. За оцінками, на золотих копальнях щорічно використовується понад 100 000 тонн ціаніду. Це означає масове виробництво та транспортування сполуки зі смертельною для людини дозою у кілька міліграмів.

У 2000 році зруйнувалася дамба хвостосховища на золотій копальні в Румунії, і 100 000 м3 забрудненої ціанідами води потрапило у вододіл річки Дунай. Розлив спричинив масову загибель водних організмів у річковій екосистемі та забруднив питну воду 2,5 мільйона угорців. Шахти у Бразилії та Китаї широко використовують метод амальгамування, у результаті якого утворюються ртутні відходи. На 1 кг видобутого золота виділяється приблизно 1 кг ртуті.

Виробництво золота на кустарних і дрібних копальнях, переважно на півдні планети, становить 38% світових викидів ртуті.

З 1980 року в Латинській Америці в навколишнє середовище було викинуто тисячі тонн. 15 мільйонів шахтарів постраждали від пари ртуті, а жителі населених пунктів, розташованих нижче за течією, їли рибу, сильно забруднену метилртуттю.

Отруєння ртуттю викликає серйозні неврологічні проблеми, такі як втрата зору та слуху, судоми та проблеми з пам'яттю. Бідні громади в селищах Йоганнесбурга в Південній Африці аналогічним чином розплачуються за багате золотодобувне минуле країни.

Знаючи про ризики, західні компанії з видобутку золота дедалі частіше переїжджають в країни, що розвиваються, у відповідь на посилення екологічних і трудових норм усередині країни. Цікаво, що лише 7% видобутого золота використовується у промисловості (наприклад, в електроніці). Решта переробляється для виробництва ювелірних виробів (46%) або безпосередньо купується як засіб збереження вартості роздрібними торговцями або центральними банками (47%). Саме тому періоди сильного знецінення грошової маси підвищують ціну золота. Минулого року центральні банки купили 1000 тонн злитків, що стало рекордом за всю історію, тоді як ціна на золото коливається близько до свого номінального історичного максимуму (станом на грудень 2023 року).

Востаннє попит на золото суттєво підвищував його ціну через знецінення грошової маси після світової фінансової кризи 2008 року. За цей час видобуток золота в західних амазонських лісах Перу збільшився на 400%, а середньорічні темпи вирубування лісів зросли втричі.

Оскільки практично вся ртуть, імпортована до Перу, використовується для видобутку золота, ціна на золото відповідала експоненційному збільшенню імпорту ртуті до Перу.

В результаті кустарного поводження з ртуттю велика кількість ртуті викидається в атмосферу, осадові відкладення та водні шляхи.

Масовий вплив ртуті можна виявити у птахів у Центральній Америці. Регіон, в якому мешкає більш ніж половина світових видів.

Видобуток золота, здебільшого зумовлений попитом на нього як на засіб збереження вартості, завдає широкомасштабних екологічних та соціальних збитків у всьому світі.

Принаймні половині сьогоднішнього видобутку золота можна було б запобігти, використовуючи інший засіб збереження вартості – цифровий товар із вищою портативністю, подільністю та дефіцитом.

Отже, наступного разу, коли екологічно свідомий інвестор виступатиме за золото, а не Біткоїн, скажіть йому:

Засіб збереження вартості XXI століття повинен спиратися не на величезні вичерпані родовища і небезпеку забруднення, а на електроенергію з неконкурентних джерел, що заохотить використання відновлюваних джерел енергії.

Це гостьовий пост Weezel. Висловлені погляди є його власними і не обов’язково збігаються з точкою зору BTC Inc. або Bitcoin Magazine.